Судове рішення #461451
Справа № 22-ц-59/2007р

Справа № 22-ц-59/2007р.                                    Головуючий 1-ї інст: Плетньов В.В.

Категорія: угоди                                                                   Доповідач: Швецова Л.А.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 січня 2007 року                                                                             м. Харків.

Судова   колегія   судової  палати   у   цивільних   справах   апеляційного   суду Харківської області у складі:'

головуючого - судді Луспеника Д.Д., суддів: Швецової Л.А., Яцини В.Б. при секретарі Шевченко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

2 червня 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 29.10.1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки вказана угода була здійснена відповідачем ОСОБА_4, яка є його дружиною, без згоди позивача на відчуження вказаної квартири.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву з проханням слухати справу за їх відсутності.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволений. Договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 29.10.1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_6 визнано недійсним.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити. Посилався на те, що вказане рішення суду порушує права ОСОБА_2, крім того судом були порушені норми матеріального і процесуального права, оскільки до участі у справі не був залучений нотаріус, не були витребувані у нотаріуса докази з приводу надання позивачем згоди на укладення договору дарування. В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав, що права ОСОБА_2 порушуються тим, що в провадженні Київського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики від 19 липня 2001 року, та в порядку забезпечення позову 6 грудня 2005 року судом була винесена ухвала про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, та у зв"язку з ухваленням рішення від 23 червня 2006 року, суддею Київського районного суду м. Харкова по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики 19 липня 2006 року була винесена ухвала про скасування заходів по забезпеченню позову, що на його думку може зробити неможливим виконання рішення по стягненню боргу і в зв"язку з чим вважає, що суд порушив норми процесуального права, оскільки не притяг ОСОБА_2 до участі у справі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що укладений ОСОБА_4 та ОСОБА_5 29.10.1999 року договір дарування не відповідає вимогам закону, оскільки при його укладенні не була отримана згода ОСОБА_3- чоловіка ОСОБА_4 на відчуження квартири АДРЕСА_1.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5усани про стягнення боргу за договором позики та на підставі заяви ОСОБА_2 06.12.2005 року була винесена ухвала про забезпечення позову і накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5 на праві власності і яка є спірною по цій справі. Вказана ухвала ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 06.06.2006 року залишена без змін.

19 липня 2006 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 -ОСОБА_7 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 скасовані.

Таким чином, розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування відносно квартири АДРЕСА_1, на яку до ухвалення рішення по справі накладений арешт в інтересах забезпечення позову ОСОБА_2 і, не притягнувши його до участі у справі, районний суд порушив права ОСОБА_2, оскільки зазначене рішення впливає на його права та обов"язки щодо ОСОБА_5

 

Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, ОСОБА_5 зобов'язана була повідомити суд про те, що на квартиру накладений арешт за позовом ОСОБА_2 до неї, щоб суд міг його повідомити про бажання взяти участь у справі.

Виходячи з наведеного, районний суд в рішенні від 23 червня 2006 року вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_2, який не брав участі у справі, що відповідно до вказаної норми процесуального закону є безумовною підставою для його скасування повністю з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи, суду слід вирішити питання про склад осіб, які беруть участь у справі, встановити характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює, визначити факти, які необхідно встановити для визначення спору, які з них визнаються кожною стороною, а які слід доказувати і хто їх повинен довести.

Крім того, суд повинен виходити з того, що неявка до суду відповідачів не означає безспірне задоволення позову, оскільки за правилами ст.ст. 10,60 ЦПК України позивач повинен довести підставу свого позову, а саме відсутність його згоди на відчуження майна його дружиною доказами, передбаченими ст. 57 ЦПК України.

Прохання апелляційної скарги про постановления рішення по суті позовних вимог не може бути задоволеним судовою колегією, оскільки на данній стадії справи знаходиться поза межами компетенції суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 303, 304, п.5 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2006 року скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного суду України.

Головуючий:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація