УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 липня 2008р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Іванів О.Й.,
суддів: Хруняка Є.В., Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Левенець Я.І.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2„ ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
розглянувши 1 липня 2008р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Косівського районного суду від 21 березня 2008 року,-
встановила:
Вказаним вироком
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Молодія, Глибоцького району, Чернівецької області, мешканець АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, робочий ПП Промбудсервіс", одружений, раніше судимий
Справа №11-264/2008р. Головуючий 1-ої інстанції Крилюк М.І.
Категорія ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Іванів О.Й.
25.02.2005 року Косівським районним судом за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на два роки; постановою Косівського районного суду від 15.07.2005 року: звільнений від покарання на підставі ст.1 п "б" Закону України "Про амністію" від 23.06.2005 року, громадянин України засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Запобіжний захід засудженому з підписки про невиїзд змінено на тримання під вартою та взято його під варту із зали суду.
Постановлено стягнути із засудженого на користь: - ОСОБА_8 - 1000грн. заподіяної моральної шкоди; - Косівської ЦРЛ - 1561грн. коштів затрачених на лікування потерпілих і засудженого; - НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області - 235 грн. 36 коп. за проведення експертизи.
Судом вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що 24 серпня 2007 року
приблизно о 22 год. 15хв., перебуваючи у стані алкогольного сп"ягніння, керуючи
транспортним засобом "Фольксваген - гольф" і рухаючись ним по вул. Дружби в с. Смодна
Косівського району в напрямку перехрестя з дорогою сполученням селище Кути- м. Косів,
не врахував дорожню обстановку, перевищив допустиму швидкість руху в населеному
пункті, внаслідок чого не справився з керуванням, виїхав на праве узбіччя по ходу руху
керованого ним автомобіля і допустив зіткнення з розташованими на узбіччі нерухомими
автомобілями УАЗ-469 під керуванням ОСОБА_9 та ВАЗ-2109 під керуванням
ОСОБА_8, чим порушив п.п.1.10, 11.1,12.1,12.2, 12.3, 12.4, 31.4.5"а" "Правил дорожнього руху"".
Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля "Фольксваген-гольф" ОСОБА_12 померла, пасажири ОСОБА_10 і ОСОБА_11 отримали легкі тілесні
ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я, водій автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_8 отримав легкі тілесні ушкодження, а його пасажир ОСОБА_13 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. В апеляціях:
· прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, вирок щодо ОСОБА_6 вважає незаконним з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м"якості. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 більш суворе покарання;
· захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 вирок щодо останнього вважає необгрунтованим, незаконним, надто суворим, оскільки судом при розгляді справи допущені однобічність і неповнота судового слідства, а викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що досудовим слідством відтворення обстановки і обставин події проведено в денну пору доби, тоді ж як ДТП мало місце в нічний час, не досліджено розбіжності в показаннях свідка ОСОБА_11 щодо відстані, на якій він побачив зустрічний автомобіль, внаслідок чого висновки автотехнічної експертизи не грунтуються на дійсних обставинах справи. Вказує, що досудове слідство і суд прийшли до неправильного висновку, що за кермом автомобіля "Фольксваген-гольф" на час ДТП перебував ОСОБА_6, тоді ж як останній, передавши 24.08.2007р. біля 22 год. кермо ОСОБА_11, пересів на заднє сидіння автомобіля. Також вважає, що призначене засудженому покарання є надто суворим, судом не враховано думку потерпілих ОСОБА_1, які просили не позбавляти ОСОБА_6 волі. Просить вирок скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування;
-захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки судом не допитано судово-медичного експерта з приводу наявних тілесних ушкоджень у ОСОБА_6, які утворились внаслідок ДТП. Зазначає, що ОСОБА_6 в час автопригоди знаходився на місці пасажира, а не водія.
В запереченні на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_6 просить дану апеляцію відхилити, а справу направити на додаткове розслідування.
Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 також просять відхилити апеляцію прокурора і погоджуються з доводами апеляції захисника ОСОБА_4 про направлення справи на додаткове розслідування.
До початку розгляду справи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, свою апеляцію відкликав.
В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_6 підтримав апеляції своїх захисників, що за кермом його автомобіля знаходився не він, а ОСОБА_11, який і вчинив дорожньо-транспортну пригоду.
Вказав, що після ДТП ніяких ушкоджень грудної клітки у нього не було, що експертом з цього приводу дано неправильний висновок, що потерпілі ОСОБА_11 і ОСОБА_10 його оговорили у вчиненні ДТП. Зазначив, що в час досудового слідства відшкодував батькам загиблої ОСОБА_12 всі матеріальні збитки, оскільки внаслідок перенесеної травми голови не міг одразу пригадати хто саме був за кермом власного автомобіля. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, його захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які просять задовольнити подані апеляції, пояснення потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_1, ОСОБА_3, які також просять направити справу на додаткове розслідування, вважаючи, що автомобілем керував ОСОБА_11, який і вчинив ДТП, заслухавши прокурора, яка вирок суду вважає законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи поданих по справі апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на досліджених по справі доказах.
Так з показань потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що 24 серпня 2007 року в час ДТП за кермом автомобіля "Фольксваген - гольф" перебував його власник ОСОБА_6, який був нетверезим. Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 знаходились на задньому сидінні машини, а він сидів на передньому пасажирському сидінні. ОСОБА_6 не справився з керуванням і виїхав на автомашину, яка стояла на узбіччі справа по ходу руху транспорту.
Потерпілий ОСОБА_11 підтвердив дані обставини, а також пояснив, що після ДТП, прийшовши до тями, побачив, що між сидіннями автомобіля лежала ОСОБА_15, яку намагався витягнути з салону машини, однак знову знепритомнів.
З показань потерпілогоОСОБА_13, даних ним в час досудового і судового слідства вбачається, що 24 серпня 2007 року у вечірній час зупинилися машиною біля магазину "Копійка", де вже стояв автомобіль УАЗ з ввімкненими габаритними фарами. Попереду назустріч з великою швидкістю 100-150 км/год рухався автомобіль "Фольксваген-гольф", який зіткнувся з їхнім транспортним засобом. Вийшовши з машини побачив, що із заднього сидіння автомобіля "Фольксваген-гольф" виповз ОСОБА_16, який витягував звідти дівчину і просив про допомогу, після чого знепритомнів.
Дані показання потерпілих про те, що ОСОБА_11 в час ДТП знаходився на задньому сидінні автомобіля є послідовними як в час досудового так і судового слідства і не вірити їм у суду першої інстанції не було підстав.
Наведеним спростовуються твердження апелянтів і засудженого, що ОСОБА_6 не перебував за кермом власного автомобіля під час зіткнення з іншими транспортними засобами.
Про те, що саме ОСОБА_6 вчинив злочин свідчать також виявлені у нього тілесні ушкодження, в т.ч. і садна грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи не виключають можливість їх утворення при перебуванні ОСОБА_6 за кермом автомобіля (а.с. 180-181 т.1).
За даними висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_11, спричинені можливо при його перебуванні на задньому пасажирському сидінні автомобіля (а.с. 175-176 т.1).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18 ствердили, що при первинному огляді ОСОБА_6 при поступленні його 24.08.2007 року у Косівську ЦРЛ, крім інших тілесних ушкоджень, було встановлено і травму грудної клітки, яка зазначена в історії хвороби засудженого.
Покликання апелянтів на неповноту судового слідства внаслідок не проведення комісійної судово-медичної експертизи щодо спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень необгрунтоване, оскільки судом досліджувалось питання наявності у засудженого тілесних ушкоджень шляхом допиту лікарів ОСОБА_17, ОСОБА_18, дослідженням історії хвороби ОСОБА_6 та висновків судово-медичних експертиз, при дачі яких судово-медичний експерт був попереджений органом досудового слідства про кримінальну відповідальність, і сумнівів у достовірності даних висновків у суду не виникало. З даних підстав не було необхідності допитувати у судовому засіданні експерта Сивака Р.В., оскільки виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_6 та ОСОБА_11 описані ним у досліджених судом висновках судово-медичних експертиз.
Що стосується покликання захисника ОСОБА_4 в апеляції на те, що відтворення обстановки та обставин події органом досудового слідства проведено в денний, а не у вечірній час, коли сталася ДТП, то колегія суддів вважає, що пора доби в даному випадку не має суттєвого значення, оскільки учасникам відтворення було запропоновано лише показати місце зіткнення транспортних засобів і їх розташування до автотранспортної пригоди.
Безпідставними є і покликання апелянта на недослідження розбіжностей у показаннях потерпілого ОСОБА_11 щодо відстані, з якої він як пасажир побачив зустрічний автомобіль, оскільки дані обставини не впливають на встановлення особи, винної у
вчиненому злочині. Окрім того, на а.с.99 т 1, на який посилається захисник як на протокол допиту ОСОБА_11, є протокол допиту потерпілого ОСОБА_10
Покликання захисника ОСОБА_4 на невстановлення досудовим і судовим слідством де саме перед ДТП ОСОБА_11 і ОСОБА_6 помінялись місцями водія і пасажира, необгрунтоване, оскільки зібраними і дослідженими по справі доказами встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної' пригоди за кермом автомобіля перебував його власник ОСОБА_6
Допитаний в час досудового слідства як обвинувачений ОСОБА_6 у присутності свого захисника винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, визнав частково, оскільки не згідний з тим, що в обвинуваченні вказано, що автомобіль ВАЗ-2109 стояв на узбіччі. Також вказав, що відчував наслідки засліплення від фар вказаного автомобіля. Щодо інших обставин пред"явленого йому обвинувачення був згідний (а.с.229-230 т.1). Своєї вини у вчиненні ДТП ОСОБА_6 не заперечував.
Тому показання, дані ОСОБА_6 в час судового слідства щодо непричетності до вчинення злочину, суд першої інстанції в сукупності із зібраними доказами правильно розцінив як намагання засудженого уникнути кримінальної відповідальності.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_6 за ст.286 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, а призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Долучені в апеляційній інстанції до матеріалів справи дані про незадовільний стан здоров"я засудженого та його дружини не можуть бути підставою для пом"якшення ОСОБА_6 покарання.
З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду, про що йдеться в апеляціях захисників.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Косівського районного суду від 21 березня 2008 року щодо ОСОБА_6 - без змін.