Справа №22-ac-16/2007p. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 14 Короля О.П.
Доповідач Матківська М.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 12 січня 2007 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Кучевського П.В.
Суддів : Матківської М.В., Чорного В.І.
При секретарі - Шевчук Л.В.
За участю: представника позивача Черномиза С.А., відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за апеляційною скаргою посадових осіб управління податкової міліції державної податкової адміністрації у Вінницькій області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 жовтня 2006 року по справі за позовом приватного підприємства "Антуриум" до посадових осіб управління податкової міліції державної податкової адміністрації у Вінницькій області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, -
Встановила:
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 жовтня 2006 року позов приватного підприємства "Антуриум" задоволено.
Визнано протиправними дії посадових осіб управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо затримання автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_1 з вантажем шкіри великої рогатої худоби, який знаходиться під митним контролем.
В апеляційній скарзі посадові особи УПМ ДПА у Вінницькій області просять скасувати постанову суду і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову 1111 "Антуриум".
В скарзі зазначили, що постанова суду суперечить принципам адміністративного судочинства, передбаченим ст. 7-12, 159 КАС України, а також і дійсним обставинам справи та чинному законодавству України; ухвалена з явним порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а постанову суду залишити без зміни, оскільки вона постановлена з дотриманням всіх вимог закону.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що позивач - приватне підприємство "Антуриум", здійснює експорт шкіри ВРХ за зовнішньоекономічними контрактами. 28.09.2006 року відповідачі, являючись посадовими особами управління податкової міліції ДПА України у Вінницькій області затримали автомобіль з вантажем - шкірами ВРХ, вагою 20000 кг, вартістю 259065 гр., що належить приватному підприємству "Антуриум" і який згідно зовнішньоекономічного контракту завантажено для відправки на адресу фірми "Zana Trejd Andreja Dooel" (Македонія). Вказаний вантаж перебуває під митним контролем з відповідним строковим зобов'язанням щодо вивезення за межі митної території України відповідно до вантажно-митної декларації НОМЕР_2 від 28.09.2006 року.
Відповідачами 28.09.2006 року оформлено протокол огляду та вилучення вантажу. Підставою цього в протоколі зазначено, що директором ПП "Антуриум" Черномиз С.А. для проведення огляду надано лише ветеринарний сертифікат, виданий лікарем ветеринарної медицини Вінницького пункту ДВСКН на ДК і Т Сільченко К.М. Проте, пункт 1.14 Інструкції з порядку ветеринарного клеймування шкіряної та хутрової сировини, затвердженої наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 52 від 03.07.2001 року передбачає, що право на експорт шкіряної та хутрової сировини суб'єкта господарювання надає Головний державний інспектор ветеринарної медицини України за поданням головних державних інспекторів ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Суд першої інстанції встановивши, що позивачем надано всі необхідні документи, що видаються ветеринарною медициною, прийшов до висновку про відсутність правових підстав вилучення відповідачами автомобіля та вантажу, який знаходиться під митним контролем.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України суди при розгляді справ щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень мають перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно і своєчасно.
Відповідно до ст. 10-13 Закону України "Про ветеринарну медицину" та Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України № 32 від 19.04.2005 року, державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за проведенням ветеринарно-санітарної оцінки шкіряної та хутрової сировини суб'єктів господарювання щодо переробки, зберігання, транспортування і реалізації продукції здійснюється головними державними інспекторами ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Пункт 2 зазначених Правил передбачає, що обов'язковому державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду підлягають перевезення тварин, продукції тваринного походження, інших об'єктів. Ці вантажі супроводжуються ветеринарними документами (ветеринарними свідоцтвами, ветеринарними сертифікатами, довідками) установленого зразка, що видаються відповідними державними установами ветеринарної медицини суб'єктам господарювання, громадянам, які перебувають у зоні їх діяльності ( п. З Правил ).
Право видачі ветеринарного свідоцтва та сертифіката безпосередньо або через підпорядковані їм державні установи ветеринарної медицини надається лікарям ветеринарної медицини: регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ( підпункт 3-й пункту 7 Правил ).
Пункт 9 Правил передбачає, що на вантажі, що експортуються, пункти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті видають ветеринарний сертифікат замість ветеринарного свідоцтва, виданого державною службою ветеринарної медицини. Підставою для видачі ветеринарних документів може бути безпосередній огляд об'єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а також первинні ветеринарні документи ( п. 10 Правил).
Судом встановлено, що позивач надав відповідачам для огляду ветеринарний сертифікат серії НОМЕР_3, виданий 28.09.2006 року лікарем ветеринарної медицини Вінницького пункту ДВСКН та ДК та Т (а. с. 13), який відповідає вимогам вищезазначених Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду.
Отже, висновок суду про визнання протиправними дій відповідачів щодо затримання автомобіля з вантажем шкіри ВРХ відповідає змісту нормативних актів, що регулюють встановлені по справі обставини.
Доводи відповідачів в тій частині, що суд не повинен був при розгляді справи керуватися положеннями Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, а повинен був керуватися Інструкцією з порядку ветеринарного клеймування шкіряної та хутрової сировини, затвердженою наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини № 52 від 03.07.2001 року, спростовується наступним.
Єдиною підставою складення протоколу огляду та вилучення вантажу від 28.09.2006 року (а. с. 8) стала відсутність дозволу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України ( п.1.14 Інструкції) на експорт шкіряної сировини. Проте суб'єктом господарювання був наданий сертифікат на сировину тваринного походження, що експортують з України, виданий лікарем ветеринарної медицини Вінницького пункту ДВСКН на ДК та Т і погоджений з управлінням ветеринарної медицини у Вінницькій області НОМЕР_4 від 28.09.2006 року "Вивіз дозволено". Оформлення такого сертифікату з відповідним погодженням передбачено вимогами Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, а не Інструкцією про ветеринарне клеймування шкіряної сировини.
Доводи відповідачів про те, що позивач при експорті вантажу допустив і інші порушення, які не були ними зазначені в протоколі огляду та вилучення 28.09.2006 року; що суд не звернув уваги на ці порушення і не дав їм відповідної оцінки, також спростовуються.
Відповідно до ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із позовної заяви, яку в судовому засіданні позивач підтримав, вбачається, що її вимоги полягають у визнанні незаконними дій відповідачів по затриманню вантажу і єдиною підставою цьому послужила саме відсутність дозволу Головного " ветеринарного інспектора ветеринарної медицини України на здійснення експорту цього вантажу, а наявний ветеринарний сертифікат з відповідним погодженням не надає такого права на експорт.
Отже, суд при вирішення справи, дотримуючись вимог процесуального закону, вірно розглянув адміністративну справу відповідно до заявлених позивачем вимог та наданих сторонами доказів в підтвердження позову та в його заперечення.
Судом враховано і дано оцінку і іншим письмовим доказам по справі. А саме: повідомленню Управління податкової міліції ДПА України у Вінницькій області НОМЕР_5 від 4.10.2006 року про те, то в результаті проведення перевірки встановлено, що підстав для подальшого затримування вантажу, загальною митною вартістю 259 065 гр., що належить ГІП "Антуриум", на даний момент не мас (а. с. 42) та такому ж повідомленню від 9.10.2006 року НОМЕР_6, згідно якого в результаті проведення дослідної перевірки в порядку ст. 97, КПК України дотримання норм законодавства України при проведенні зовнішньоекономічної діяльності ПП "Антуриум" винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.10.2006 року (а. с. 43).
Виходячи із положень матеріального закону, враховуючи встановлені по справі обставини та на підставі ст. 2 КАС України, порушене право позивача підлягає судовому захисту.
При вирішенні даного спору суд першої інстанції повно з'ясувавши обставини справи, правильно застосувавши матеріальний закон, прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Постанова суду є законною, обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги її не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198 , 200 , 205 , 206 КАС України , колегія суддів , -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу посадових осіб управління податкової міліції державної податкової адміністрації у Вінницькій області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.