Справа №2 а –860/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

14 березня 2011 року                      Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В,М., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Глухів у приміщенні Глухівського міськрайонного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Глухів Сумської області

- про зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачене підвищення до пенсії дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2011 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що всупереч вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому, як дитині війни, відповідачем неправомірно не виплачувалося підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 р. до 31.12.2007 р., а з 01.01.2008 р. виплачується у розмірі лише 10 % мінімальної пенсії за віком, про що йому стало відомо лише 14.02.2011 р., тому просить суд зобов’язати його нарахувати і виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 2007 року до 31 грудня 2010 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на пропущення позивачем строку звернення до суду, відсутність законодавчого визначення величини мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення до пенсії дітям війни і законодавчо визначеного механізму призначення та порядку фінансування проведення таких виплат, неможливість вийти за межі повноважень як органу виконавчої влади та керування у своїй діяльності щодо розмірів виплат підвищення до пенсії дітям війни Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» за №530 від 28.05.2008 р., а також на те, що проведення таких виплат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що визначається лише Законом України про державний бюджет на відповідний рік.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд вважає, що позивачем не про-пущено строк звернення до адміністративного суду, а його позов підлягає частковому задоволенню.

Розглядаючи справу, суд керувався такими положеннями закону:

- статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої пенсія дітям війни підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком;

- статтею 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами;

- Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, якими було визнано неконституційними (такими, що не відповідають Конституції України) відповідні положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зменшено розмір підвищення до пенсії дітям війни;                                                                                                                                                                - статтею 152 Конституції України, згідно якої закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність;                                                                                          - статтею 22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;

- статтею 92 Конституції України, якою передбачено, що виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення;

- статтею 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- ч.1 ст. 6 КАС України, в якій зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси;

- ч.4 ст. 9 КАС України, якою передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу;

- ч.4 ст. 8 КАС України, згідно якої забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини;

- ч.7 ст. 9 КАС України, якою передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону);

- ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», - щодо визначення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- позицією Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної дії;

- ч.2 ст. 99 КАС України, якою передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- Рішенням Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року, яким було виключено пункт 2 розділу I: «Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, - у зв’язку з чим з 09.09.2010 р. справи, пов’язані з соціальними виплатами, розглядаються у порядку адміністративного судочинства, а отже, і шестимісячний строк звернення до адміністративного суду має обчислюватися з 09.09.2010 р.;                                                             - ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», та керуючись ст.ст. 19, 22, 92, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Рішенням Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року, ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та керуючись ст.ст. 6, 8 –9, 11, 70 –71, 94, 159, 183-2, 256 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Глухів Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2010 року з урахуванням вже отриманих позивачем сум за вказаний період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,4 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і є остаточною. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя