1 березня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту Монокристалів НАН України про встановлення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії за віком, за касаційною скаргою Інституту Монокристалів НАН України на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2003 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інституту Монокристалів НАН України про встановлення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії за віком.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2004 р. позов задоволено частково: зобов'язано відповідача надати ОСОБА_1 довідку про отриману ним заробітну плату за 1991-1992 рр. для перерахунку пенсії за віком, виходячи з встановленого судом щомісячного заробітку за період з січня 1991 р. по грудень 1992 р.; визнано, що дійсний заробіток ОСОБА_1 за цей період складав 78132,74 руб., а середньомісячний заробіток - 3255,53 руб., а в решті позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27.04.2005 р. рішення суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж місцевого суду.

В обґрунтування касаційної скарги Інститут Монокристалів НАН України посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та залишення в силі рішення місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду ухвали апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив з того, що до участі у справі не було притягнуто Пенсійний фонд України.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала суду апеляційної інстанцій постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 342  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу Інституту Монокристалів НАН України відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :