У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                                   Верховного Суду України у складі:

головуючого                                 Кармазіна Ю.М.,                       

суддів                                Глоса Л.Ф.   і  Кліменко М.Р.

    за участю прокурора                   Сухарєва О.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  13 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області  на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 грудня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше судимий:

22.06.2004 р., з урахуванням наступних змін,

внесених у вирок, за ст. ст. 101 ч.3,

141 ч.2 КК України (1960 р.),

ст. 296 ч.1 КК України (2001 р.)

на 6 років позбавлення волі,

засуджений за ч. 1 ст. 152 КК України  на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначено шість років десять днів позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

За вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 25 серпня 2004 року приблизно о 01-ій годині ночі, перебуваючи у посадці поблизу села В.Стадниці Вінницької області, із застосуванням фізичного насильства та погрозою його застосування вчинив зґвалтування ОСОБА_2

У касаційному поданні заступник прокурора Вінницької області ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і даним про особу засудженого внаслідок м”якості та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на м”якість покарання, яке на його думку, не відповідає в повній мірі вимогам ст. 65 КК України та засадам його призначення за сукупністю вироків.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводами касаційного подання,  врахувавши заперечення на нього засудженого ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд послався на те, що він щиро розкаявся та позитивно характеризувався за місцем проживання.

Саме ці обставини суд першої інстанції визнав такими, що пом”якшують покарання.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 є раніше судимим і після його засудження за попереднім вироком 22 червня 2004 року за вчинення двох тяжких злочинів (ст.ст. 101 ч.3, 141 ч.2 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі, в короткий проміжок часу вчинив новий злочин - зґвалтування. Після вчинення даного злочину намагався уникнути кримінальної відповідальності за вчинене і ухилявся від виконання попереднього вироку і знаходився в розшуку.

Крім того, суд не звернув уваги  на суб'єктивне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого - із його показань у протоколі судового засідання слідує, що він фактично визнав вину частково, заперечивши факт зґвалтування потерпілої ОСОБА_2 із застосуванням фізичного насильства, що позбавляло суд можливості проводити скорочене судове слідство.

Також у матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 характеризувався за місцем проживання позитивно.

Враховуючи викладене, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно дослідити докази, дати  їм належну оцінку і за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, призначити  покарання за сукупністю вироків, яке відповідало б вимогам ст. 65 КК України, оскільки призначене за цим вироком покарання на підставі ст. 71 КК України є явно несправедливим через його м'якість.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України,  колегія суддів,

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі суду.

                                                            С у д д і:

Ю.М. Кармазін                        Л.Ф. Глос                     М.Р. Кліменко