Справа №485/527/15-к 06.08.2015 06.08.2015 06.08.2015

Провадження №11кп/784/546/15 Головуючий суду 1 інстанції: Кішковська З.А.

Категорія: ч.1ст.122 КК України Головуючий апеляційного суду: Значок І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Головуючої Значок І.С.

суддів Пустовара М.Л., Войтовського С.А.

за участі секретаря Алексишинця М.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014150120000085 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22.05.2015р. по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження, уродженця смт. Березнегувате, Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ч.1 ст.122 КК України

Учасники судового провадження.

Прокурор Кучеренко Д.С.

потерпілий ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_5

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок змінити в частині розміру відшкодування моральної шкоди та зменшити до 5000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та йому призначено покарання у виді двох років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців. На підставі п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України покладено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 24384грн. 37коп., на відшкодування моральних збитків 25000грн., усього 49384грн. 37коп. На користь держави витрати на залучення експерта 429грн.66коп.

Узагальнені доводи апелянта.

Обвинувачений ОСОБА_2 не оспорюючи кваліфікацію його дій, міру покарання призначену судом та розмір відшкодування матеріальної шкоди, не погоджується з розміром відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000 грн.

Вважає, що при визначенні розміру відшкодування потерпілому моральної шкоди суд не в повній мірі врахував його повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та обставини справи, за яких він фактично врятував мисливського собаку, що належала ОСОБА_3 Потерпілий документально не довів необхідність подальшого відновлення свого лікування у майбутньому, а також потребу в спеціальному харчування та сторонній допомозі.

На думку апелянта, хоча у вироку і зазначено, що він не працевлаштований, має сім'ю та сталі соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває неповнолітній син, ці дані суд також не врахував при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.

Вважає, що 5000 гри. є достатньою компенсацію моральних та фізичних страждань, заподіяних потерпілому.

Позиції інших учасників процесу.

В запереченнях на апеляцію потерпілий ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок без змін.

Не погоджуючись з твердженням апелянта про відсутність доказів необхідності його подальшого лікування, зазначає, що відповідно до копії виписного епікризу № 00867, що знаходиться в матеріалах справи та консультативного висновку щелепно-лицевого хірурга від 15.07.2015 року йому рекомендовано подальшу госпіталізацію для проведення лікувально-оздоровчих заходів реабілітації.

Спростовуючи доводи апелянта зазначає, що в результаті злочинних дій ОСОБА_2 йому заподіяно тілесне ушкодження у вигляді двостороннього відкритого перелому нижньої щелепи, струс головного мозку з пошкодженням барабанної перепони, він переніс дві тяжкі операції, йому спричинено тривалих фізичних та моральних страждань, тому суд правильно визначив розмір спричиненої моральної шкоди.

Також звертає увагу суду на те, що на досудовому слідстві ОСОБА_2 намагався уникнути відповідальності шляхом дачі неправдивих показань, під час лікування жодного разу не намагався надати йому допомогу у лікуванні.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 18 січня 2015 року, близько 21 години, на ділянці автодороги Снігурівка-Березнегувате, у 600-та метрах від перехрестя з автодорогою Снігурівка-Калинівка-Миколаїв, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_3 два удари кулаком по голові, один з них в область нижньої щелепи. В наслідок цього потерпілому були заподіяно тілесне ушкодження середньої тяжкості у вигляді двостороннього відкритого перелому нижньої щелепи в області тіла справа та кута зліва.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Суд заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 та прокурора, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим і просили залишити його без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшов до таких висновків.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді першої інстанції доказами, та апелянтом не оскаржується, в зв'язку з чим апеляційна скарга розглядається в межах заявленого цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. При визначенні розміру моральної шкоди слід враховувати за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій натуральній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд належним чином врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, характер нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав потерпілий, тривалість лікування, потребу його відновлення в подальшому, вимушеність змін у звичайному укладі життя, обмеженість до вільного спілкування, потребу спеціального харчування та сторонньої допомоги.

Твердження апелянта про те, що потерпілим не надано жодного належного доказу того, що в подальшому він потребує продовження лікування спростовуються консультативним висновком щелепо - лицевого хірурга від 15.07.2015 року, згідно з яким потерпілому рекомендовано подальшу госпіталізацію для проведення лікувально-оздоровчих заходів упродовж 1 року після події.

Посилання апелянта на повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та обставини справи, за яких він фактично врятував мисливського собаку, що належала ОСОБА_3 враховані судом при призначенні покарання, у зв'язку із чим прийнято рішення про призначення покарання у мінімальному розмірі та із застосуванням положень ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком.

Поряд з цим, зазначені обставини не є такими, що істотно впливають на перебіг лікування потерпілого та характер і обсяг його фізичних і моральних страждань.

Тому, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції, про часткове задоволення позову в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 25000 грн., є розумним та справедливим.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову про відшкодування обвинуваченим моральної шкоди, є законним і обґрунтованим, та зміні не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22.05.2015р. у відношенні ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуюча

Судді: