У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 9 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Леннінського районного суду м. Полтави від 27 квітня 2005  року, яким засуджено:

ОСОБА_1,               

1972 року народження, громадянку України, судиму у 1999 році за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України на 3 роки позбавлення волі,

            у 2002 році - за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

–    за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі,

–    за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі,

            -    за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України призначено на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 6 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено:

за ч. 2 ст. 185 КК України закрито провадження у справі;

пом'якшено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі;

на підставі ст. 70 КК України призначено 3 роки позбавлення волі;

а на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.

У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 6 квітня 2004 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1, шляхом обману та зловживання довірою заволоділа майном, що належало ОСОБА_2, спричинивши їй матеріальну шкоду на суму 265 грн.

Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 11 квітня 2004 року приблизно о 22 годині  на вул. Б.Хмельницького у м. Полтаві незаконно заволоділа автомобілем марки ВАЗ-21063, вартістю 5 600 грн., який належав  ОСОБА_3    

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить переглянути судові рішення щодо неї, закрити провадження за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки, на її думку, безпідставно притягнено її до кримінальної відповідальності за вчинення цього  злочину. Крім того, посилається на те, що її дії невірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки при цьому не враховано чинне законодавство.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що підстав для призначення касаційної скарги до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі її показаннями, показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, а також даними протоколу відтворення обстановки та обставин події злочину.

Злочинні дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України. 

Що стосується покарання ОСОБА_1, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та необхідне і достатнє для її виправлення.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                 Короткевич М.Є.                        Пошва Б.М.