У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетроввська від 21 грудня 2004  року, яким засуджено:

ОСОБА_1,               

1984 року народження, громадянина України, судимого у 2004 році  за ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

–    за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

–    за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

            -   за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено 8 років  позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

 За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 24 грудня 2002 року приблизно о 23 годині проник у приміщення гаража, розташованого на подвір'ї будинку по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно, що належало ОСОБА_2, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 400 грн.

Крім того, ОСОБА_1 15 серпня та 8 листопада 2003 року у м. Дніпропетровську шляхом обману та зловживання довірою заволодів майном, що належало ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно на загальні суми 600 грн. та  515 грн.

20 листопада 2003 року приблизно о 8 годині ОСОБА_1 проник у квартиру АДРЕСА_2, де, погрожуючи ОСОБА_5 застосуванням до неї насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, заволодів її майном на загальну суму 1 500 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить переглянути судові рішення та перекваліфікувати його дії із ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він саме шляхом обману заволодів майном потерпілої ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що підстав для призначення касаційної скарги до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі його показаннями, у яких він визнав себе частково винним, показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також даними протоколів огляду, виїмки,  відтворення обстановки та обставин події злочину.

Злочинні дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України. 

Що стосується покарання ОСОБА_1, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції статті закону, за яким його визнано винним.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                              Синявський О.Г.                               Глос Л.Ф.