У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 січня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 8 червня 2005 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,        

1981 року народження, громадянина України, раніше не судимого, 

–  за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,

–  за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

–  за ч. 3 ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_2,        

1981 року народження, громадянина України, не судимого в силу ст. 55 КК України,

–   за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,

–       за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

–       за ч. 3 ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони, 13 лютого 2004 року приблизно о 15 годині 30 хвилин за попередньою змовою між собою, проникли у приміщення “ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованого по АДРЕСА_1, звідки відкрито викрали майно, що належало ОСОБА_3, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 1 150 грн.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, 25 лютого 2004 року приблизно о 1  годині 10 хвилин, знаходячись у салоні автомобіля марки “Опель Кадет”, під керуванням ОСОБА_4, застосовуючи до останнього насильство небезпечне для його життя та здоров'я, спочатку заволоділи його майном на загальну суму 2 396 грн., а потім незаконно заволоділи вказаним транспортним засобом, який належав ОСОБА_5, спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 10 984 грн. 62 коп.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 просить переглянути судові рішення щодо нього та перекваліфікувати його дії із ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 296 та ч. 1 ст. 185 КК України, а за ч. 3 ст. 289 КК України провадження у справі закрити, мотивуючи тим, що його безпідставно засуджено  за вчинення розбою та в незаконному заволодінні транспортним засобом;

- засуджений ОСОБА_2 просить з аналогічних підстав судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування,  мотивуючи тим, що в ході досудового слідства справи були порушені норми кримінально-процесуального законодавства. 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що підстав для призначення касаційної скарги до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними у справі доказами, у тому числі показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6, а також даними протоколів огляду, виїмки, пред'явлення осіб для впізнання та висновками судово-медичної експертизи.

Злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції статті закону, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                   Синявський       О.Г.                          Глос Л.Ф.