Глибоцький районний суд Чернівецької області

смт. Глибока, вул. Глибоцька, 2а, 60400, (03734) 2-14-52

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

20 січня 2012 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Косована Т.Т.

секретаря судового засідання Майщук С.В. .

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовом ОСОБА_1 до неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства ОСОБА_7 щодо ОСОБА_1, суд-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом вказавши в позові, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року. В актовому записі про його народження відповідно до ч.І ст. 135 СК України, а саме за вказівкою матері ОСОБА_3 реєстрація народження була проведена за прізвищем матері в зв'язку з відсутністю заяви батька дитини. Прізвище батька було зазначено за її дівочим прізвищем «ОСОБА_7», а ім'я батька було зазначено зі слів матері «ОСОБА_7». В позові зазначає, що його рідним батьком є ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, так як його мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_7 зустрічалися до його народження близько трьох років. Під час його народження батькові ОСОБА_7 було близько 17 років, тому одружитися батьки не мали змоги. Після його народження, його батька ОСОБА_7 забрали до лав Радянської Армії. Повернувшись з армії, ОСОБА_7 визнавав його ОСОБА_1 своїм сином, піклувався про нього, займався його вихованням, утримував фінансово до самої його смерті, а тому він просить суд, встановити факт батьківства ОСОБА_7, щодо нього ОСОБА_1.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що пам'ятає ОСОБА_7 з чотирьохрічного віку, як свого батька. ОСОБА_7 постійно відвідував його, цікавився його життям, ходив в школу, називав його своїм сином і постійно підтримував його матеріально. В свою чергу він також звертався до ОСОБА_7, як до батька. ОСОБА_7 був присутній на всіх визначних святкуваннях ОСОБА_1, а він постійно бував у гостях свого батька та його родичів. Всі рідні брати та сестра ОСОБА_7 визнавали ОСОБА_1 своїм племінником та сином ОСОБА_7 Останній приїздив до нього в армію, що підтверджується відповідними фотознімками. Разом їздили на заробітки до м. Києва та м. Москви. На усиновлення себе ОСОБА_5 погодився по тій причині, щоб бути зі своїми рідними братами та сестрами, які були народжені матір'ю у шлюбі з вітчимом, під одним прізвищем. ОСОБА_7 помер раптово молодим, ніхто не очікував, що таке може статися, відносини між ним та батьком були дуже хороші. Після смерті батька відкрилася спадщина на його спадкове майно, тому він звернувся до суду з вказаним позовом для підтвердження родинних відносин з ОСОБА_7 і просить суд позовні вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, підтвердили обставини викладені в позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача неповнолітнього ОСОБА_6 -ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що в реєстраційній книзі народжень батьком позивача ОСОБА_1 записаний ОСОБА_5, записати батьком ОСОБА_7 неможливо, так як ОСОБА_1 усиновлений та має по свідоцтву про народження батька. Про те, чи ОСОБА_7 визнавав ОСОБА_1 своїм сином йому невідомо, але вважає, що по справі не здобуто достатніх доказів для задоволення позову, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала та пояснила суду, що вона є матір'ю ОСОБА_1. З ОСОБА_7 проживала разом близько трьох років, після чого в 1982 році народився їх син ОСОБА_1, позивач по справі. Одружитися з ОСОБА_7 не мали можливості, так як були надто молоді. Коли ОСОБА_7 повернуся з армії, вони посварились, а через деякий час вона вийшла заміж за відповідача ОСОБА_5 Про те, що вона проживала з померлим ОСОБА_7 свідчать і фотознімки, на яких зображена вона, ОСОБА_7 та його родичі. Незважаючи на те, що вони не одружилися, ОСОБА_7 коли повернувся з армії, визнавав ОСОБА_1 своїм сином, постійно приходив до сина, займався його вихованням, відвідував школу, цікавився його успіхами, забезпечував його матеріально, купляв одяг для нього. При усиновленні ні вона, ні її чоловік ОСОБА_5 не заперечували проти збереження прав і обов'язків між дитиною та батьком ОСОБА_7 Коли ОСОБА_1 служив в армії, ОСОБА_7 приїздив до нього, допомагав грошима. На похороні ОСОБА_7 був присутній син ОСОБА_1 та була присутня сама ОСОБА_3, також на похороні був присутній менший син ОСОБА_7 Усиновлення провели тільки для того щоб всі її діти були під одним прізвищем, а тому вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив суду, що проживає з матір'ю позивача ОСОБА_3 з 1985 року. Коли вони познайомились у ОСОБА_3 вже був син ОСОБА_1. Після одруження з ОСОБА_3 він познайомився з батьком позивача ОСОБА_7. При усиновленні ні він, ні його дружина ОСОБА_3 не заперечували проти збереження прав і обов'язків між дитиною та батьком ОСОБА_7 Останній завжди приходив до свого сина ОСОБА_1, допомагав йому матеріально, купляв одежу для нього. Крім того ОСОБА_7 їздив в армію до ОСОБА_1, він сам особисто його там бачив, так як вони там зустрілися. ОСОБА_7 визнавав ОСОБА_1 своїм сином. Рідні ОСОБА_7, також визнавали ОСОБА_1 сином ОСОБА_7 і відносилися до нього, як до свого родича. ОСОБА_1 часто бував у свого батька ОСОБА_7, ходив у гості до його рідної сестри ОСОБА_11 ОСОБА_7 разом зі своєю дружиною часто бував в гостях у ОСОБА_1, вони привозили подарунки новонародженому синові ОСОБА_1, ОСОБА_7 вважав народженого сина у ОСОБА_1 своїм внуком, а тому він вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою померлого ОСОБА_7 і їй відомо, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином її покійного брата. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проживали разом коли ОСОБА_7 було 16 років, після сумісного проживання у ОСОБА_3 народився син ОСОБА_1. З часу народження ОСОБА_1 його батько ОСОБА_7 визнавав його, як сина, займався його вихованням, допомагав сину матеріально, купляв одежу для сина, відвідував школу, де навчався син. ОСОБА_7 та син ОСОБА_12 їздили разом на заробітки. ОСОБА_1 визнавав батьком ОСОБА_7. ОСОБА_1 визнавав її як рідну тітку та сестру батька, а до її та ОСОБА_7 матері, відносився як до бабусі. її мати визнавала ОСОБА_1 своїм внуком. На весіллі ОСОБА_1 був присутній батько ОСОБА_7, вона особисто та вся рідня з їхньої сторони знає, що усиновлення було зроблено для того, щоб всі діти були зареєстровані за одним прізвищем.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що є рідним братом померлого ОСОБА_7 та знає що ОСОБА_1 є рідним сином його брата ОСОБА_7 Йому відомо, що ОСОБА_7 визнавав ОСОБА_1 своїм сином з самого його народження. ОСОБА_1 визнавав ОСОБА_7 своїм батьком. ОСОБА_7 разом з сином ОСОБА_1 часто бував в нього в гостях. Останній займався вихованням ОСОБА_1, допомагав йому матеріально. ОСОБА_1 зовні та характером дуже схожий на його рідного батька ОСОБА_7. Йому відомо, що ОСОБА_7 разом з сином їздили на заробітки в м. Москву та в м. Київ. Крім того, він разом з ОСОБА_7 та своєю ріднею були присутні на весіллі у ОСОБА_1, як родичі зі сторони батька нареченого.

Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що проживає з народження по сусідству з матір'ю позивача ОСОБА_3. їй відомо, що ОСОБА_1 є рідним сином покійного ОСОБА_7. їй відомо, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проживали разом декілька років у батьків ОСОБА_3, після чого у них народився син ОСОБА_1 - позивач по справі. З народження ОСОБА_1 його батько ОСОБА_7 визнавав його, як свого сина, часто приходив до нього, допомагав фінансово сину, купляв йому одежу, при зустрічі з нею, особисто постійно цікавився, як його син. їй також відомо, що ОСОБА_7 разом з сином ОСОБА_1 разом їздили на заробітки. Знає, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_7, як до батька та ОСОБА_7 визнавав ОСОБА_1 своїм сином.

Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що була присутня на весіллі позивача ОСОБА_1 та бачила, що на весіллі був присутній його батько ОСОБА_7 який подарував йому телевізор і 300 доларів США. За столом були присутні всі родичі ОСОБА_7, як родичі нареченого. Вона проживає неподалік від ОСОБА_3 і часто зустрічалася з ОСОБА_7, коли він йшов до сина ОСОБА_1 ОСОБА_7 з дитинства ОСОБА_1 приходив до нього, допомагав сину , крім того їй відомо, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проживали разом близько року, після чого народився у них син ОСОБА_1 - позивач по справі. На похоронах ОСОБА_7 був присутній позивач як син, а також був - син ОСОБА_1 та був присутній і менший син померлого ОСОБА_7 Знає, що ОСОБА_7 визнавав ОСОБА_1 своїм сином з часу його народження.

Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що він навчався в одному класі в школі з ОСОБА_1 та пам'ятає, що його батько ОСОБА_7 постійно приходив до нього в школу, цікавився його навчанням, приносив йому солодощі, йшов з ОСОБА_1 в магазин та купляв все, що йому було необхідно. Також йому відомо, що ОСОБА_7 постійно приходив до ОСОБА_1 додому і називав ОСОБА_1 своїм сином.

Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що знає позивача з самого дитинства, також добре знав його батька ОСОБА_7. Пояснив, що разом з позивачем служив в лавах ОСОБА_18, тоді прізвище позивача було «ОСОБА_7». Пам'ятає, що батько позивача ОСОБА_7 приїзжав до сина ОСОБА_1 в армію, привозив продукти харчування, допомагав йому грошима. Крім того він був присутній на поминках після смерті ОСОБА_7, де був присутній позивач ОСОБА_1, знає що ОСОБА_7 був рідним батьком ОСОБА_1

Аналізуючи всі обставини справи, докази зібрані по праві, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1обгрунтований і підлягає задоволенню.

Так, показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_19 в судовому засіданні підтверджено той факт, що померлий ОСОБА_7 з народження сина ОСОБА_1, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року займався вихованням дитини, фінансово забезпечував сина, визнавав його своєю дитиною та виконував всі зобов'язання та обов'язки щодо сина ОСОБА_1

Показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 підтверджено факт того, що ОСОБА_7 з часу народження сина ОСОБА_1, позивача по справі, відвідував його, піклувався про нього, визнавав себе його батьком та ніколи не заперечував даний факт. Крім того свідок ОСОБА_15 пояснила, що померлий ОСОБА_7 був присутній на весіллі позивача ОСОБА_1 в якості рідного батька , що також підтверджує факт визнання померлим ОСОБА_7 свого батьківства відносно ОСОБА_1

Показами свідка ОСОБА_16 підтверджується той факт, що померлий ОСОБА_7 постійно відвідував позивача ОСОБА_1 в навчальному закладі, матеріально забезпечував, визнавав його своїм сином.

Показами свідка ОСОБА_17 підтверджується факт того, що померлий» ОСОБА_7 приїздив до сина ОСОБА_1, коли останній проходив службу в лавах ОСОБА_18, допомагав грошима, привозив продукти харчування, визнавав ОСОБА_1 своїм сином. Крім того, показами свідка ОСОБА_17 підтверджується той факт, що позивач ОСОБА_1 був присутній на похороні ОСОБА_7 як рідний син.

Факт того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_7 підтверджується також письмовими доказами зібраними по справі, а саме : фотознімком, на якому зображений ОСОБА_1, ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_17, який зазначив, що вказаний фотознімок було зроблено під час проходження служби в лавах армії; фотознімком похорону ОСОБА_7, на якому видно, що ОСОБА_1 перебуває біля труни померлого разом з меншим сином ОСОБА_7, як близький родич; фотознімками зробленими в 1982 році, на яких зображений ОСОБА_7 та мати позивача - ОСОБА_3 разом з родичами ОСОБА_7

Також факт того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_7 підтверджується довідкою Купської сільської ради Глибоцького району від 14.12.2009 року, в якій зазначається, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_7

Записом акта про народження №4 від 29.01.1983 року підтверджується той факт, що реєстрація народження ОСОБА_1, позивача по справі, який народився 20.12.1982 року, була проведена за вказівкою матері за прізвищем «ОСОБА_7» з зазначенням імені по - батькові ОСОБА_20, а саме іменем померлого ОСОБА_7. Крім того в повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження зазначено в відомостях про батька дитини, що реєстрація народження проведена відповідно до ч.І ст.135 СК України (за вказівкою матері). Зміни до актового запису внесені 15 листопада 1999 року на підставі рішення суду про усиновлення від 15.11.1999 року.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст.128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених ст.53 КпШС, суди вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ даної категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року необхідно застосовувати відповідні норми КПШС. Цією ж постановою роз'яснюється, що в разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалася матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 53 КпШС в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьківство може бути встановлено в судовому порядку. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини та батьком до народження дитини, або спільне виховання чи утримання дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання батьком батьківства.

Відповідно до ст. 55 КпШС при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, якщо не має спільної заяви батьків та рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень проводиться за прізвищем матері, ім'я, по-батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.І ст. 135 СК України. Встановлення батьківства особи, яка не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, можливе лише за умови, що жодна конкретна особа не записана батьком дитини відповідно до ст. 126-128 СК України.

Витягом з державного реєстру про народження ОСОБА_1 підтверджується проведення реєстрації відомостей про батька за прізвищем матері та дані про батька зазначені на підставі заяви матері дитини на підставі ч.І ст. 135 СК України.

Суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_4 про припинення правового зв'язку між батьками та особою, яка усиновлена, так як при усиновленні дитини згідно абз.2 ч.І ст.232 СК України: при усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збереженні за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка, оскільки така згода підтверджена в судовому засіданні як матір'ю позивача ОСОБА_3, так і його усиновлювачем ОСОБА_5

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.53, 55 КпШС, ст.ст. 130,135 СК України, 3, 6,10,11, 15, 57,130, 213-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України за №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: