Справа № 2-а-10641/11

ПОСТАНОВА

іменем України

20 грудня 2011 року м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Гордійчука В.М. розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов’язання нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

в с т а н о в и в :

05 грудня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області (далі – Управління) в якому зазначає, що вона є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи та постраждалою категорії 1 від такої катастрофи.

Відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону), їй повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач в таких розмірах пенсій їй не виплачував і не виплачує, зробити їх перерахунок в сторону збільшення та виплату відмовляється.

Просить суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй державну пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону за період в межах строку позовної давності до зміни законодавства, яке передбачає такі виплати. Постанову суду про стягнення пенсії у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Ухвалою судді від 06 грудня 2011 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити нарахування і виплату державної та додаткової пенсії згідно ст. ст. 50, 54 Закону по 18 червня 2011 року включно на підстав п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Відповідач, отримавши 07 грудня 2011 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими матеріалами, у встановлений ч. 3 ст.183-2 КАС України строк заперечення проти позову чи заяви про його визнання не подав.

Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 1 та з 25 листопада 2003 року довічно – встановлена ІІ-га група інвалідності причиною якої визнано захворювання, пов’язане з наслідками такої катастрофи.

Дані обставини стверджуються паспортом, довідкою до акту огляду МСЕК, посвідченням особи, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону пенсії, що визначаються інвалідам 11 групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ч.1 ст. 50 Закону - додаткова пенсія - в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розміри державної та додаткової пенсій по інвалідності зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення.

Відповідач згідно його довідки та листа виплачував позивачу державну та щомісячну додаткову пенсії в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», що є значно меншими. Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачу розміру пенсії застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону, а не згадані постанови, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Беручи до уваги Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-VI від 14 червня 2011 року, що набув чинності 19 червня цього року, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 50, 54 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а також норми Постанови КМ України №745 від 6 липня 2011 року, якою визначений розмір виплати вказаних статей Закону, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення по 22 липня 2011 року включно.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок і виплату позивачу державну пенсію відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону, і цей перерахунок має бути здійснений в межах, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 19 червня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Дії відповідача щодо невиплати позивачу державної та додаткової пенсій в таких розмірах є протиправними.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Камінь-Каширському районі Волинської області.

Суд відмовляє в частині позовних вимог про звернення постанови до негайного виконання, оскільки підстав для цього не знаходить.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI від 14 червня 2011 року, Постановою КМ України №745 від 06 липня 2011 року, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу ОСОБА_1 як особі, віднесеній до категорії І, інваліду 11 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, основної державної пенсії в розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 (сімдесяти п’яти) відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 19 червня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 як особі віднесеної до категорії 1, інваліду 11 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії в розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 (сімдесяти п’яти) відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 19 червня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

Головуючий : В. М. Гордійчук