Справа № 2-а-612/11

99

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2011 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О.С. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Болехові, Івано-Франківської області «Про визнання дій неправомірними, зобов’язанні нарахування та виплатити підвищення до пенсії, як «дитині війни»у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

ВСТАНОВИЛА:

          У своєму адміністративному позові позивачка просить постановити рішення, яким визнати дії відповідача по відмові виплатити їй підвищення до пенсії, як дитині війни неправомірними та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплатити таке підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що розраховується відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 8 січня 2011 року та надалі проводити таку виплату.

З поданого відповідачем заперечення проти позову вбачається, що платежі з держбюджету можна здійснювати лише при наявності відповідного призначення в межах бюджетних асигнувань. Окрім цього, 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На реалізацію даного положення прийнято постанову Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", пунктом 6 якої встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни в сумі 49,80 грн. Зазначає, що розмір мінімальної пенсії, який встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов`зкове пенсійне страхування не поширюється на правовідносини, що вининкають на підставі інших законів.

Вивчивши подані сторонами письмові докази визнаю позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Встановлено, що позивачка є дитиною війни та має право на пільги, передбачені законодавством для дітей війни.

Даний факт відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Крім того рішенням від 22 серпня 2008 року № 10-рп2008 Конституційний Суд України встановив, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а тому Закон України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема і стаття 6 цього закону повинні безумовно виконуватися відповідачем у весь період його чинності.

Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Тому позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та щодо зобов»язання його нарахувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»на час дії закону, є обґрунтованимм та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому нарахування недоплаченої допомоги позивачу, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку та до внесенням змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що слугуватиме підставою для зміни нарахувань і виплат розміру зазначеного вище підвищення до пенсії..

Окрім цього суд вважає за необхідне наголосити, що відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченої Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”одноразової компенсації, не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).

Керуючись положеннями ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст.ст.19,22,46 Конституції України, Рішення Європейського суду з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), п. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст.ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року, рішення Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік, ст.ст.1,10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду»№ 497 від 11.04.2000 року, ст.ст. 2,8,9,71,97,99,183-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Болехові, Івано-Франківської області «Про визнання дій неправомірними, зобов’язанні нарахування та виплату підвищення до пенсії, як «дитині війни»у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»задоволити.

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м. Болехові, Івано-Франківської області в перерахунку ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з розміру мінімальної пенсії по віку неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Болехові, Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 12 січня 2011 року до виникнення обставин, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин із врахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, через Болехівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                         Головенко О.С.