Справа №22ц - 2976 /2008р. Категорія ЦП : 31
Головуючий у першій інстанції - Гнатюк В.О. Доповідач - Троїцька Л.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» липня 2008р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого -Троїцької Л.Л.,
суддів - Сидоренко І.П., Каранфілової В.М.,
при секретарі - Басовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2008р. по справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, причиненої злочином, -
ВСТАНОВИЛА:
21.01.2008р. позивачка в своїх інтересах та в інтересах свого сина звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача.
При цьому зазначила, що 08.04.2007р. приблизно о 17 годині на перехресті вулиць Радянська та Леніна в смт.Любашівка ОСОБА_1 причинив тілесні ушкодження її сину ОСОБА_3 та пошкодив його мопед.
20.12.2007р. Любашівським районним судом Одеської області в порушенні кримінальної справи відносно відповідача за фактом спричинення тілесних ушкоджень її сину відмовлено на підставі ст.1 п.6 Закону України „Про амністію" від 19.04.2007р.
Внаслідок побиття її син знаходився на стаціонарному лікуванні в Любашівській ЦРЛ з 09.04.2007р. по 07.05.2007р. з діагнозом струс головного мозку, забій голови. На лікування сина нею було витрачено 518грн. 28 коп.
Крім того, відповідач завдав їй матеріальні збитки пошкодженням мопеду, який вона подарувала сину. Вартість відновлювального ремонту мопеда становить 2 470грн.
Своїми діями відповідач завдав їй та її сину моральну шкоду, яка виражається в тому, що у сина був нервовий зрив, він став замкнутим, уникав спілкування з однокласниками та друзями. В кінці учбового року пропустив багато уроків, відставши від своїх однокласників, що потягло додаткові зусилля для закінчення учбового року. У дитини погіршився стан здоров'я: часто болить голова, знизилась пам'ять та зір. Розмір моральної шкоди оцінила у 10 000грн.
На підставі викладеного, позивачка просила стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000грн., вартість запчастин та агрегатів мопеда у розмірі 2 470грн., вартість лікування сина - 518грн. 28коп.; 560грн., витрачених на його додаткове харчування; та витрати на юридичну допомогу - 500грн.
В судовому засіданні позивачка змінила вимоги, відмовилась від стягнення додаткових витрат на харчування сина та просила суд стягнути з відповідача 518грн.28коп. - витрати на лікування, 2229грн. 08коп. - на ремонт мопеда, 510грн. -вартість експертного товарознавчого дослідження, 210грн. - витрати на проїзд експерта, 1000грн. - витрати на правову допомогу.
2
Позивачка також уточнила вимоги щодо стягнення моральної шкоди і просила суд стягнути з відповідача на користь її сина 7 000грн. і на її користь - 3 000грн.
В обґрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди на її користь позивачка зазначила те, що остання їй була спричинена тим, що вона переживала за здоров'я сина, вимушена була змінити свій спосіб життя, постійно доглядаючи його.
Відповідач визнав частково вимоги щодо відшкодування витрат на лікування та моральну шкоду у розмірі 300грн. і взагалі був проти відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2
Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2008р. вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у вигляді вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням „Мопеда", у розмірі 2 229,08грн., вартості лікування ОСОБА_3 у розмірі 518,28грн., 800грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати по справі, пов'язані з наданням правової допомоги - у розмірі 372грн., витрати, пов'язані з експертним автотоварознавчим дослідженням у розмірі 268грн. А всього 4 187,36грн.
Суд також стягнув з відповідача на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, причинену злочином, у розмірі 1 200грн. та держмито на користь держави - 22грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду змінити, стягнути з нього на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяної пошкодженням „Мопеда", в сумі 300грн., в частині часткового задоволення вимог про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 взагалі відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. При цьому апелянт посилається на те, що у вказаних частинах рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 своїми діями спричинив матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_2 та її неповнолітньому сину ОСОБА_3
При цьому керувався вимогами ст.ст.23,1166,1167,1199 ЦК України.
Колегія погоджується з таким висновками, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка, та вказаним нормам матеріального права.
Доводи скарги про те, що висновок експертизи не відповідає дійсності і не повинен прийматись судом як доказ, оскільки в установленому законом порядку судова експертиза не призначалась, а була проведена за заявою позивачки, не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З наданих до суду копій свідоцтв та сертифікатів вбачається, що ОСОБА_4 має кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця зі стажем експертної роботи з 1995р. він був допитаний в судовому засіданні і підтвердив свій висновок, будучи попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову давати показання згідно ст.ст.384,385 КК України (а.с.62).
Колегія вважає, що судом першої інстанції вірно оцінені зібрані по справі докази, в тому числі і висновок №4451 експертного автотоварознавчого дослідження для визначення матеріального збитку ДТЗ від 10.03.2008р.(а.с.66-87). Підстав для недовіри та сумнівів у вказаному висновку колегія не вбачає.
3
Крім того, відповідач не спростував дані висновки дослідження і не звертався у встановленому законом порядку до суду з клопотанням про призначення судової автотехнічної експертизи.
Твердження апелянта про те, що суд безпідставно стягнув на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 800грн., також не може бути прийнято до уваги, оскільки позивачка, як матір постраждалого ОСОБА_3, переживала за здоров'я свого сина, перебувала в нервовому потрясінні та змушена була змінити свій образ життя для належного догляду за хворим сином, тобто неправомірними діями відповідача їй також була заподіяна моральна шкода.
В апеляційній інстанції представник відповідача посилався на те, що суд не вирішив питання про повернення ОСОБА_1 деталі мопеда, які підлягають заміні.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. з наступними змінами „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд при постановленні рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд дійсно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі відповідальну за шкоду.
Колегія вважає, що не обговорення цього питання в рішенні не є підставою для його скасування, оскільки спір між сторонами по суті вирішений правильно.
Згідно експертного заключения заміні підлягає лише замок запалювання і, на думку суду, - праве дзеркало (а.с.67). Всі інші деталі, які можуть бути замінені, позивачка не заперечує повернути після поновлювального ремонту мопеду.
Інших правових доводів скарга не містить.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що в оскаржених апелянтом частинах рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2008р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.