Справа №22ц-3183/2008
Головуючий у суді першої інстанції - судця Андреев Е.О. Категорія - 57
Доповідач у суді апеляційної інстанції - суддя Заїкін А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2008 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
· головуючого судді - Заїкіна А.П.,
· суддів: Миза Л. М, Федорової А.Є., з участю секретаря - Трошина К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2007 року по справі за позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Південної електроенергетичної системи до ОСОБА_1 про визнання відмови в погодженні місця розташування об'єкта недійсною, -
встановила:
У березні 2006 року державне підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Південної електроенергетичної системи (далі - ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго») звернулось до суду з вищевказаним позовом (а. с. 2 - 3), посилаючись на те, що відповідно до указу Президента України від 27.12.2005 року № 1863/2005, постанов Кабінету Міністрів України від 31.04.2004 р. № 428 та від 09.08.2005 р. № 327-р був розроблений робочий проект та титул будівництва будови «ПЛ 330 кВ Аджалик -Усатове». Позивач звернувся до відповідачки для погодження відведення належної їй земельної ділянки для будівництва повітряної лінії, але відповідачка відмовляє в погодженні. Відмова відповідачки в погодженні відведення належної їй земельної ділянки для будівництва ПЛ 330 кВ Аджалик - Усатове може перешкодити позитивному висновку державної землевпорядної експертизи проекту відведення земельних ділянок під це будівництво.
Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що позивачем була порушена процедура погодження відведення земельної ділянки. Існує альтернативний проект будівництва ПЛ Аджалик - Усатове, який не зачіпає її інтересів.
23.03.2007 року Біляївський районний Одеської області прийняв рішення (а. с. 209 - 210), яким задовольнив позовні вимоги. Визнав відмову ОСОБА_1 в погодженні місця розташування об'єкта під будівництво ПЛ-ЗЗО кВ Аджалик - Усатове недійсною.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального і матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Суд не прийняв до уваги, що позивачем були порушені порядок погодження місця розташування об'єкта під будівництво, процедуру та порядок вилучення (викупу) земельної ділянки. Суд не прийняв до уваги положення ст. 151 Земельного кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308 ЦПК апеляційний суд за наслідками розгляду скарги на рішення суду першої інстанції має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
2
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.04.2004 р. № 428 «Про затвердження програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004 - 2010 роки» визначена суспільна необхідність будівництва другої повітряної лінії електропередачі Аджалик - Усатове, напругою 330 кВ.
Згідно з ст. 151 ч. ч. 1, 16, 17 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із зацікавленими власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля. У разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку. У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка була ознайомлена не тільки з робочим проектом будови ПЛ 330 кВ Аджалик - Усатове, тобто з місцем її розташування, але й з альтернативним проектом і вона оспорює саме місце розташування об'єкта будови. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова ОСОБА_1 в погодженні місця розташування об'єкта під будівництво ПЛ 330 кВ Аджалик - Усатове є необгрунтованою. Такий висновок суду підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. Відповідно до акту від 16 грудня 2005 року (а. с. 8) з відповідачкою обговорювалось питання щодо погодження відведення частини належної їй земельної ділянки під будівництво ПЛ 330 кВ Аджалик - Усатове розміром 0,0052 га на умовах викупу та передачі частини земельної ділянки розміром 0,2264 га в короткострокову оренду строком на 1 рік. Однак, ОСОБА_1 відмовилася погодити це питання, посилаючись на те, що її земельна ділянка передана в довгострокову оренду, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надала. Не можна вважати таким доказом і договір купівлі - продажу від 14.04.2006 року (а. с. 200), згідно якого ОСОБА_1 продала належну їй земельну ділянку третій особі, тому що відповідно до чинного на час укладанні цієї угоди Закону України від 06.10.04 р. № 2059 - IV «Про внесення змін до Земельного кодексу України», до 01.01.2007 р. діяв мораторій на продаж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно з Законом України від 19.12.06 р. № 490 - V «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів» угоди, укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження є недійсним з моменту їх укладення (посвідчення). Ст.. ст. 215 ч. 2, 216 ч. 1 ЦК передбачають, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Інші доводи скарги також не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2007 року відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2007 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.