АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
КОПІЯ:
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2013 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю представника митного органу - начальника відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил ОСОБА_1, прокурора Кузьменка С.С., Куземи О.Ф., його захисника ОСОБА_2, апеляційні скарги Дніпропетровської митниці, прокурора м. Дніпропетровська на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2013 року у справі про порушення митних правил, якою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, керівника ТОВ «Волев», зареєстрованого за адресою: м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, б. 130АДРЕСА_1,
закрито провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -
встановив:
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2013 року відносно ОСОБА_3 закрито провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, відносно ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, відповідно до якого, декларант ТОВ «Волев» подав до митного оформлення вантажну митну декларацію в режимі імпорту товар: «Товар № 1: Частини до преса для виробництва фанери сталеві: Подвійні клейові вальці з системою циркуляції клею, модель GS6-ZP-1750 – 2 комплекти. Призначені для нанесення клею на листи шпону з метою їх склеювання. Область застосування: фанерне виробництво». Код УКТ ЗЕД – НОМЕР_1; «Товар № 2: Частини до преса для виробництва фанери: запасні ролики з поліуретановим покриттям – 4 шт.. Використовуються для приклеювання шпону з двох сторін одночасно. Область
_________________________________________________________________
Провадження № 33/774/103/13 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_4
Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України Головуючий у другій інстанції: ОСОБА_5
застосування: фанерне виробництво, входять до складу подвійних клейових вальців, обертаючись, вони наносять клей на листи шпону». Код УКТ ЗЕД – НОМЕР_2. Однак, згідно рішення про класифікацію визначення коду товару ввезений товар являє собою: «Товар № 1: Валкові машини, що призначені для використання у виробництві фанери: модель GS6-ZP-1750– 2 комплекти з подвійними клейовими вальцями та з системою циркуляції клею. Призначені для нанесення клею на листи шпону з метою їх проклеювання з двох сторін одночасно. Область застосування: фанерне виробництво». Код УКТ ЗЕД – НОМЕР_3; «Товар № 2: Частини валкових машин, що призначені для використання у виробництві фанери: Запасні валки з поліуретановим покриттям – 4 шт.. Використовуються для приклеювання шпону з двох сторін одночасно. Область застосування: фанерне виробництво». Код УКТ ЗЕД – НОМЕР_4. На підставі викладеного посадова особа митного органу прийшла до висновку про те, що ОСОБА_3 вчинив дії спрямовані на переміщення валкових машин та їх частин через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, класифікації товару в країні відправлення, які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Однак, районний суд з мотивів, вказаних в постанові, прийшов до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України не доведена, у зв’язку з чим суд і виніс вищезазначене рішення по справі.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровська митниця та прокурор м. Дніпропетровська подали апеляційні скарги в якій просять скасувати оскаржувану постанову суду та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України і накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
В обґрунтування доводів поданих апеляційних скарг митний орган та прокурор зазначили, що постанова районного суду є незаконною та необґрунтованою, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, митний орган та прокурор не погоджуючись з висновками суду про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ввезене обладнання є самостійною одиницею повноцінного виробництва, а не частиною виробничої лінії, вказують на те, що матеріали справи містять рішення про визначення коду товару Дніпропетровської митниці, яке є на їх переконання відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 69 Митного кодексу України, обов’язковим. З цього рішення вбачається, що ввезений та задекларований товар, являє собою валкові машини, які призначені для використання у виробництві фанери. При цьому апелянти звертають увагу на те, що класифікація товару, яка визначена рішенням коду митного органу, підтверджена висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати, відповідно до якого товар ввезений декларантом ТОВ «Волев» визначено, як валковий верстат із запасними вальцями. Таким чином, на думку як митного органу, так і прокурора у місцевого суду не було обґрунтованих підстав для прийняття саме такого рішення, оскільки предметом розгляду в конкретному випадку є встановлення наявності складу в діях ОСОБА_3 порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
В судовому засіданні представник Дніпропетровської митниці ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, підтвердив доводи викладені в ній і просив апеляційний суд задовольнити апеляцію.
Прокурор Кузьменко С.С. в суді апеляційної інстанції підтримав в повному обсязі подану прокурором м. Дніпропетровська апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 просили апеляційний суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, оскільки, на їх переконання, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги та протесту прокурора – безпідставними.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, дійшов висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційних скарг Дніпропетровської митниці та прокурора про незаконність та необґрунтованість постанови суду є безпідставними.
Висновок суду першої інстанції про відсутність складу в діях ОСОБА_3 порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, є законним і обґрунтованим.
До даного висновку, районний суд прийшов шляхом дослідження рішення про визначення коду товару Дніпропетровської митниці; додатку до Закону України «Про митний тариф України» від 05 квітня 2001 року № 2371-III; пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби від 30 грудня 2010 року № 1561; висновку фахівця – товарознавця Дніпропетровської торгово-промислової палати України.
З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він надав митному органу всі необхідні документи для правильного визначення коду товару та його вартості, при цьому митницею було неправильно застосовано більш загальний код товару, оскільки ввезений товар ТОВ «Волев» являє собою саме частини обладнання, і ні в якому разі не окреме самостійне обладнання, як стверджують прокурор та представник митного органу. При цьому ОСОБА_3 звернув увагу суду на те, що ставка мита за кодом УКТ ЗЕД, вказаним декларантом ТОВ «Волев», складає 2 %, а за кодом УКТ ЗЕД, визначеним митним органом 0 %, тобто якогось умислу вказувати невірний код та найменування товару не було.
Апеляційним переглядом висновку фахівця – товарознавця торгово-промислової палати встановлено, що представлене обладнання можна класифікувати як валовий верстат, що призначений для використання у виробництві фанери: GS6-ZP-1750-2 в комплекті з подвійними клейовими вальцями та системою циркуляції клею.
При цьому з наведеного висновку слідує, що встановити чи є валковий верстат модель GS6-ZP-1750-2 окремим самостійним обладнанням або складовою частиною виробничої лінії, не має можливості, у зв’язку з невстановленням та невведенням в експлуатацію.
Отже, доводи апелянтів про те, що ввезений товар згідно рішення коду митного органу та висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати є валковим верстатом, є неспроможними, оскільки при проведенні експертизи спеціаліст був позбавлений можливості встановити чи є ввезене обладнання окремим самостійним обладнанням або ж складовою частиною виробничої лінії.
Таким чином районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що матеріали справи не місять доказів стосовного того, що зазначене обладнання є самостійною одиницею повноцінного виробництва, а не частиною виробничої лінії, а отже з цього випливає і висновок про те, що коди УКТ ЗЕД, які визначені посадовими особами митного органу у рішенні спростовуються матеріалами справи про порушення митних правил.
Даючи оцінку фактичним обставинам справи, апеляційний суд вважає, що недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви, а в конкретному випадку це рішення про визначення коду товару Дніпропетровської митниці, яке взяв митний орган в якості доказу вини ОСОБА_3 в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, оскільки воно не узгоджується з матеріалами справи.
Крім того, як вбачається зі змісту ч. 4 ст. 3 Митного кодексу України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків підприємств і громадян, які переміщують товари комерційного призначення через митний кордон України, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Наведене свідчить про те, що доводи апеляційних скарг митного органу та прокурора про те, що ввезений товар є самостійною одиницею повноцінного виробництва, а не частиною виробничої лінії, не підтверджуються матеріалами справи, оскільки в них відсутні достатні дані, які б свідчили про наявність ознак порушення митних правил в діях ОСОБА_3, що вказує про те, що посадовими митного органу була допущена неповнота провадження у справі, а тому відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 в порушенні митних правил, тлумачить на користь останнього.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає рішення місцевого суду, яким було закрито провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, законним і обґрунтованим, а тому апеляційні скарги Дніпропетровської митниці та прокурора м. Дніпропетровська повинні бути залишені без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
апеляційні скарги Дніпропетровської митниці та прокурора м. Дніпропетровська, залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2013 року, винесену відносно ОСОБА_3, без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
апеляційного суду
Дніпропетровської області /підпис/ ОСОБА_5
Копія постанови згідно з оригіналом.
Суддя
апеляційного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_5