Справа №2-а-92/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24  квітня  2009 року            Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Красняка В., при секретарі Федченко Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в м.Красилові  адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора  дорожньо-патрульної служби Коломийського взводу відділу  Державної автомобільної інспекції   УМВС У в Івано-Франківській області прапорщика ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови серії АТ № 0019684  від  13 січня 2009 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КпАП України.  

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не перевищував швидкість і в протоколі про адміністративне правопорушення  відсутні будь які докази на підтвердження його вини. Посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КпАП України, позивач просив скасувати постанову.

В судове засідання позивач не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача  відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України складений 13.01.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України,  в якому зазначено, що позивач  о 17 годині 14 хвилин 13.01.2009 року  в с. Матеївці Коломийського району  Івано-Франківської області під час керування  автомобілем ФІАТ СІЄНА, реєстраційний № НОМЕР_1,  перевищив встановлену в населеному пункті швидкість руху 60 км/год на 23 км/год, рухався зі швидкістю 83 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху. Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень.

       Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.  Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності та інше. Позивач в ході провадження по справі про це адміністративне правопорушення надав відповідачу письмове пояснення, згідно якого ним визнавалися обставини правопорушення викладені в протоколі.

Згідно ст. 288 КпАП України встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. За змістом ст. 293 КпАП України під час розгляду позову на постанову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни, а скаргу або протест без задоволення;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

            В судовому засідання встановлено, що позивач допустив порушення п. 12.4 ПДР і за це правопорушення на нього був складений протокол за частиною 1 ст. 122 КпАП України. На підставі вказаного протоколу  відповідачем  винесено постанову про  накладення на позивача мінімального стягнення за  ст.122 ч.1 КпАП України в розмірі 255 гривень.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення  підлягає залишенню без зміни, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

Постанову серії АТ № 0019684  від  13 січня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого  за ст. 122 ч. 1 КпАП України,  адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень залишити без змін, а скаргу ОСОБА_1 на вказану постанову без задоволення.  

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Львівської області через  Красилівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя