Справа №2-а-10/2007 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2007 року                                                                             м.. Звенигородка

Звенигородський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючої судді                                                           Мусійко Т.В.

при секретарі                                                                            Дрига А.В.

з участю: представника позивача                                               Здоровило Т.М.                                           відповідачки                                                                                               ОСОБА_1.                                           розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Звенигородки адміністративну справу провадження в якій відкрито за адміністративним позовом Звенигородського РВ УМВС України в черкаській області до громадянки Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення з України, -

ВСТАНОВИВ:

Звенигородський РВ УМВС України в Черкаській області звернувся до суду з адміністративним позовом про примусове видворення з України громадянки Узбекистану ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона на території України в АДРЕСА_1, Черкаської області,  проживає незаконно,так як вона прибула на територію України ІНФОРМАЦІЯ_1  року з приватною метою,про що в паспорті свідчить дато-штамп прикордонної служби про перетин кордону через КПП „Тополі". ІНФОРМАЦІЯ_2 року їй за порушення правил перебування в Україні Лисянським РВ УМВС України в Черкаській області було скорочено термін перебування в Україні до ІНФОРМАЦІЯ_3  року та в її паспорті було зроблено відповідний запис про скорочення терміну перебування. ІНФОРМАЦІЯ_4 року за порушення правил перебування в Україні ВСПРФО УМВС України в Черкаській області було прийнято рішення про видворення за межі України за НОМЕР_1 року відповідачку. Термін перебування був обмежений до ІНФОРМАЦІЯ_5 року,про що в її паспорті було зроблено відповідний запис про видворення за межі України. Відповідачка до цього часу з України не виїхала.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала і просить його задоволити.

Відповідачка позов визнала і не заперечує проти його задоволення та пояснила суду, що до України вона приїхала ІНФОРМАЦІЯ_1 року для того, щоб займатися торгівлею різних речей ,щоб заробити коштів, оскільки в Узбекистані вона дуже бідно проживала, а в Україні вона хоче проживати, оскільки їй дуже подобається Україна. Коли перетнула кордон України ,то приїхала в м. Звенигорордку, Черкаської області та проживала у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1. Не виїхала з України до цього часу і по даний час прожзиває в АДРЕСА_1, Черкаської області по через те, що не мала грошових коштів для оплати проїзду з України до Узбекистану,де вона проживає.

Судом встановлено,що рішенням УМВС України в Черкаській області НОМЕР_1 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 року громадянка Узбекистану ОСОБА_1 видворена з України через те,що проживала в Україні незаконно,так як термін пербування був обмежений до ІНФОРМАЦІЯ_5 року,про що її в паспорті було зроблено відповідний запис про видворення за межі України. Однак вона вказане рішення не виконала ,з україни не виїхала.

2

Вислухавши пояснення сторін ,вивчивши матеріали справи суд вважає,що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав згідно ст.32 ч.3 Закону Укра\їни від 4.02.1994 року з наступними змінами та доповненнями „Про правовий статус іноземців" іноземець повинен покинути територію України у термін зазначений у рішення про видворення,але не пізніше 30 днів після прийняття вказаного рішення.Частиною 5 цього ж Закону в редакції Закону україни від 6.07.2005 року встановлено,що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ,органу охорони державного кордону або служби безпеки України,якщо іноземець або сосба без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Враховуючи наведене,суд вважає,що громадянка Узбекистану ОСОБА_1 підлягає примусовому видворенню з України,оскільки вона ухиляється від виїзду з України після прийняття рішення про видворення її з України від ІНФОРМАЦІЯ_4 року і протягом 30 днів з дня прийняття вказаного рішення не покинула територію України.

На підставі ст..ст.30,32 Закону України від 4.02.1994 року з наступними змінами і доповненнями „Про правовий статус іноземців" керуючись ст.ст.П,17,71,158-163,256 ч.2 п.3 КАС Українн,п. 12. розділу У11 прикінцевих та перехідних положень КАС України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області до громадянки Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення з України - задоволити.

Примусово видворити з України громадянку Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження,уроженку та жительку АДРЕСА_2, Хорезмської області,Республіки Узбекистан.

Постанову допустити до негайного виконання.

Копію постанови направити Звенигородському РВ УМВС України в Черкаській області для виконання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.У разі подання апеляційної скарги,постанова ,якщо вона не скасована,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом Черкаської області.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути поданго протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до апеляційного суду Черкаської області.