Глибоцький районний суд Чернівецької області

смт. Глибока, вул. Глибоцька, 2а, 60400, (03734) 2-14-52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року

у складі головуючого при секретарі за участю позивачів

представника позивачів відповідача:

представника відповідача

Глибоцький районний суд Чернівецької області

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про встановлення факту членства в колгоспному дворі, скасування державної реєстрації, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з вказаним позовом до ОСОБА_8, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_3 з відповідачем по справі - ОСОБА_8 проживала в зареєстрованому шлюбі з 09 червня 1990 року по 19 березня 2010 року, тобто до часу розірвання шлюбу в судовому порядку за позовом відповідача ОСОБА_8 до неї.

В період шлюбу позивачка ОСОБА_3, народила двох дітей, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Прожила з відповідачем однією сім'єю більше 20-ти років. За час проживання з відповідачем, ОСОБА_3 вела з ним спільне господарство, набувала спільне майно, виховувала дітей, здійснила капітальний ремонт будинку, який розташований в с. Молодія по вул. Садова № 4 в якому фактично проживала, але не була зареєстрована, так як відповідач заперечував проти її реєстрації.

Після розірвання шлюбу 06 липня 2010 року, позивач ОСОБА_3М отримала від відповідача ОСОБА_8, лист-попередження з вимогою про її виселення з будинку, оскільки будинок належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом і зареєстрований за ним, ОСОБА_8 в Глибоцькому КРБТІ 29.03.2010 року за реєстровим № 2418170. Після отримання вказаного попередження, під тиском ОСОБА_8, через деякий час, вона була змушена залишити будинок, разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_12 .Фактично тільки тоді, позивачам по справі, стало відомо про порушення її ава на житловий будинок.

На даний час відповідач ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом про виселення всіх позивачів по даній справі із спірного житлового будинку.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають, що оскільки ОСОБА_3 проживала в спірному господарстві, яке відносилося на той час до категорії колгоспних дворів, вела з відповідачем спільне господарство, а вони ОСОБА_4 та ОСОБА_5С народилися у даному господарстві і станом на 15.04.1991 року, були його членами, то кожен із них має право на частку в даному господарстві, яке розташоване в с. Молодія, вул. Садова № 4, вартістю 189880 грн. Також вони вважають, що відповідач, прийнявши спадщину за заповітом і оформивши право власності на все господарство, порушив їхні права, так як станом на 15.04.1991 року (на час вступу в дію Закону України "Про власність ") в спірному господарстві, яке відносилось до категорії колгоспних дворів проживали 5 членів двору: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова двору, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 - невістка, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 -онучка, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 - онук і такий склад двору зберігався і на час смерті голови двору ОСОБА_13

Відповідно до ч 2 ст. 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) розмір часки кожного члена колгоспного двору повинен бути 1/5 частини майна. У зв'язку зі смертю голови двору - ОСОБА_13, враховуючи умови заповіту, який вона залишила, відповідно до якого вона заповідала все своє майно відповідачу, частка відповідача ОСОБА_8 складає 2/5 всього майна, а тому вони просять суд: встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 та її членства в колишньому колгоспному дворі головою якого була ОСОБА_13 в с. Молодія, вул. Садова № 4, Глибоцького району, Чернівецької області з 09 червня 1990 року по даний час.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23.03.201 Ороку, яке видано державним нотаріусом Глибоцької державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_8 в частини охоплення даним свідоцтвом 3/5 частин нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності.

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 право спільної часткової власності на 3/5 частини -по 1/5 частини кожному з них, на будинковолодіння, яке розташоване в с. Молодія, по вул. Садовій № 4, Глибоцького району, Чернівецької області, виходячи з принципу рівності часток на майно колишнього колгоспного двору.

Зобов'язати Глибоцьке районне комунальне бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на будинковолодіння в с. Молодія, вул. Садова,4, Глибоцького району, Чернівецької області на ім'я ОСОБА_8 та внести відповідні зміни до реєстру прав власності у встановленому порядку з урахуванням даного рішення.

Окрім вищезазначеного нерухомого майна, до складу майна вказаного двору, входило і інше майно набуте під час шлюбу, позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_8, яке є спільною сумісною власністю подружжя і відображене в акті опису рухомого майна складеного 06 серпня 2010 року працівниками Молодійської сільської ради та було в наявності на час подання даного позову, а саме: вантажний автомобіль, марки «ЗІЛ» 1991 р.в. вартістю -50000 грв., легковий автомобіль марки ГАЗ-3110, 2004 р.в. вартістю - 25000 грв. трактор Т-25 вартістю - 20000 грв., телевізор «САМСУНГ» вартістю - 2000 грв., телевізор «ОРІЗОН» вартістю - 1000 грв., ДВД-плеер вартістю - 400 грв., холодильник вартістю - 1200 грв., холодильник «Днепр» вартістю - 1500 грв., морозильна камера вартістю - 2000 грв., прихожа вартістю -700 грв., комплект мебелі 4,5 м вартістю - 3000 грв., ліжко - 2 шт. вартістю 1200 х 2 = 2400 грв., стіл вартістю - 500 грв., стільці-6 шт. вартістю - 450 грв., диван вартістю - 2000 грв., тумбочка вартістю - 100 грв., коври - 4.80 х 1.70 - 2шт. вартістю 1500 х 2= 3000 грв., кухонний набір вартістю - 800 грв., конвектор вартістю - 600 грв., газова плита вартістю - 700 грв., газова плита 1983 р.в. вартістю - 150 грв., газова колонка вартістю - 1200 грв., газовий котел «Данко» вартістю - 1800 грв., пральня машина-автомат - 2 шт. вартістю 2500 х 2= 5000 грв., пральна машина вартістю-300 грв., ванна вартістю - 1500 грв., токарний станок вартістю - 6000 грв., деревообробний станок вартістю - 10000 грв., причіп 2-х осевий вартістю - 2000 грв., картоплекопалка вартістю - 2000 грв., сівалка вартістю - 1500 грв., плуг вартістю - 2000 грв., культиватор вартістю - 2500 грв., млин вартістю - 1600 грв., свині до 3-х міс. 9 гол. вартістю 300 х 9 = 2700 грв., свині до 1 року - 4 гол. вартістю - 10000 грв., свині до 1,5 року - 1 гол. - 2500 грв., паркет - 70 м вартістю

- 2100 грв., дрова - 5 м3 вартістю -1000 грв., дошка,0.35 мм - Зм3 вартістю -500 грв., шифер 8-ми хв.- 100 листів вартістю 1500 грв., арматура - 600 кг вартістю -2000 грв., блок керамічний - 15м3 вартістю - 4500 грв., балки дерев'яні - 20 шт. вартістю 25 грв. х 20 = 2500 грв., БАК емн. 2800 л. - 2 шт. вартістю 2500 грв. х 2 =5000 грв., банка пластикова - 5 шт. вартістю 20 грв. х 5 =100 грв., банка скляна 3-х л. - 70 шт. вартістю 6.43 грв. х 70 = 450 грв., банка скляна 1 л. - 30 шт. вартістю 3,75 грв. х ЗО =125 грв., жалюзі 6 шт. вартістю 80 грв. х 6 = 480 грв., всього майна на загальну суму 190355 грв.

Відповідно доч.1 ст.60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві сумісної власності. Згідно ч.І ст.65 СК України подружжя розпоряджається спільним майном за взаємною згодою, проте колишній чоловік, відповідач по справі, ОСОБА_8 не дозволяє їй ОСОБА_3 користуватися цим майном.

Враховуючи те, що майно подружжя, згідно чинного законодавства належить їм у рівних долях, вона просить суд виділити їй наступне майно: легковий автомобіль марки ГАЗ-3110, 2004 р.в. вартістю - 25000 грв., трактор Т-25 вартістю- 20000 грв., ванна вартістю -1500 грв., пральня машина-автомат вартістю - 2500 грв., диван вартістю - 2000 грв., тумбочка вартістю -100 грв., килим - 4.80 х 1.70 вартістю - 1шт. - 500 грв., кухонний набір вартістю - 800 грв., комплект меблів 4,5 м вартістю - 3000 грв., прихожа вартістю - 700 грв., холодильник вартістю -1200 грв., газова плита вартістю -700 грв., газова колонка вартістю -1200 грв., конвектор вартістю - 600 грв., ДВД-плеер вартістю - 400 грв., ліжко вартістю - 1 шт. вартістю -1200 грв.,стіл вартістю - 500 грв., стільці -3 шт. вартістю 75 грв. х 3=225 грв., жалюзі 3 шт. вартістю 80 грв. х 3=240 грв., дошка 0.35 мм - Зм3 вартістю - 500 грв,, дрова 5 м вартістю - 000 грв., арматура - 600 кг вартістю - 2000 грв., блок керамічний - 15м вартістю - 4500 грв., балки дерев'яні - 20 шт. вартістю 25 грв. х 20= 2500 грв., причіп 2-х осевий вартістю - 2000 грв., картоплекопалка вартістю - 2000 грв., плуг вартістю - 2000 грв., культиватор вартістю - 2500 грв., станок токарний вартістю - 6000 грв., газовий котел «Данко» вартістю -1800 грв., БАК емн.2800 л. - 2 шт. вартістю 2500 грв. х 2 = 5000 грв. Всього на загальну суму - 95165 грв.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_10 та ОСОБА_5 підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі підтвердили обставини викладені в позовній заяві і просили суд їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили обставини викладені у позові і частково змінили позовні вимоги з урахуванням заперечень відповідача ОСОБА_8 та виключили із загального переліку рухомого майна, яке підлягає поділу між подружжям: холодильник «Днепр» вартістю -1500 грв., стіл вартістю -500 грив., стільці 6 шт вартістю - 450 грв., диван вартістю -2000 грв., тумбочку вартістю -100 грв. та газову плиту 1983 р.в. вартістю -150 грив, на загальну вартість 4700 гривень, тому загальну суму майна, яке підлягає поділу зменшили до 185655 гривень, тобто по 92827 гривень кожному. Також уточнили момент набуття членства ОСОБА_3 в колгоспному дворі - з травня 1989 року, а не з 09.06.1990 року. Решту позовних вимог підтримали повністю.

Відповідач ОСОБА_14 та його представник ОСОБА_9 позовні вимоги визнали частково, а саме - щодо поділу рухомого майна між подружжям ОСОБА_8 та ОСОБА_3 і надали свій варіант поділу цього майна, погоджуючись із оцінкою майна зазначеною в позовній заяві та просили суд виділити позивачці ОСОБА_3 наступне майно: 1/2 частини земельної частки(паю) вартістю - 1000 грн., вантажний Автомобіль марки « ЗИЛ» вартістю - 50 000 грн., телевізор «Орізон» вартістю -1000грн., ліжко 2 шт. вартістю - 2400 грн., килим 1 шт. вартістю - 1500 грн., кухонний набір вартістю - 800 грн., пральна машина-автомат вартістю - 2500 грн., пральна машина вартістю - 300 грн., свині до 1 року 2 гол. вартістю - 5000 грн. та бак емн.2800 л. 2 шт. вартістю - 5000 грн. В сього майно на загальну суму: 69 500 грн.

Щодо решти позовних вимог, то відповідач ОСОБА_8 їх не визнав і пояснив суду, що після смерті дружини, яка померла у 1988 році. Він, за свої кошти за один рік майже побудував житловий будинок. В травні 1989 року, він почав проживати у фактичних шлюбних стосунках з позивачкою по справі ОСОБА_3 і разом з нею добудували: кухню, баню, провели газ та побудували майстерню. В 1990 році в житловому будинку провели опалення та зробили ремонт в приміщеннях, за кошти, які його мати взяла по кредитній угоді з відділення Ощадбанку. Останній внесок по погашенню кредиту, він вніс 27.ХІІ.1990 року. Для купівлі будівельних матеріалів він позичив 6000 доларів США у ОСОБА_15 у 2008 році та у сестри ОСОБА_16 позичив 5000 гривень на судові витрати в 2010 році. За борги ОСОБА_15 віддав трактор марки Т-25, а сестрі ОСОБА_17 автомобіль за п'ятнадцять тисяч. Про отримання ним позики та продажу машини і трактора позивачці було не відомо. Про те, що після смерті матері він оформив спадщину на себе позивачка знала і на даний час пропустила строк для. захисту своїх прав, тому він просить суд відмовити позивачам у задоволені позовних вимог в частині: встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 та її членства в колишньому колгоспному дворі головою якого була ОСОБА_13 в с. Молодія, вул. Садова № 4, Глибоцького району, Чернівецької області з 09 червня 1990 року по даний час.

Визнанні частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.03.201 Ороку, яке видано державним нотаріусом Глибоцької державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_8 в частини охоплення даним свідоцтвом 3/5 частин нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності.

Визнанні за ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 право спільної часткової власності на 3/5 частини - по 1/5 частини кожному з них, на будинковолодіння, яке розташоване в с. Молодія, по вул. Садовій № 4, Глибоцького району, Чернівецької області, виходячи з принципу рівності часток на майно колишнього колгоспного двору.

Зобов'язанні Глибоцького районного комунального бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на будинковолодіння в с. Молодія, вул. Садова,4, Глибоцького району, Чернівецької області на ім'я ОСОБА_8 та внести відповідні зміни до реєстру прав власності у встановленому порядку з урахуванням даного рішення.

Третті особи - Глибоцька районна державна нотаріальна контора, Глибоцьке районне комунальне бюро технічної інвентаризації та Молодійська сільська рада в судовому засіданні не з'явилися, проте надали суду листи з клопотанням про розгляд справи у відсутності їх представників.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 та частково змінені ОСОБА_3, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Так, свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 показали суду, що позивачка ОСОБА_3 фактично проживала в спірному господарстві в с. Молодія, вул. Садова №4 з травня 1989 року. На цей час житловий будинок майже був збудований - не було підлоги в • одній кімнаті, не було ванної кімнати і будинок не був оштукатурений. Разом з позивачкою ОСОБА_3, її братом та його жінкою зробили штукатурку, облаштували ванну, провели газ до будинку, встановили парове опалення в 1990 році, зробили трафарети до народження їх першого сина ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_6, позивача по справі. Також разом з позивачкою ОСОБА_3 побудували кухню, майстерню. Все це було зроблено за спільні кошти подружжя, так як покійна ОСОБА_13 власних коштів не мала - вона отримувала лише пенсію, а подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_3 утримували теплиці з квітами, худобу на продаж, обробляли город, їздили за кордоном в Югославію, Польщу та Росію з метою заробітку грошей. Частину грошей використаних на будівництво будинку відповідач ОСОБА_8 виручив внаслідок продажі громадянину ОСОБА_23 будинку, в с. Луковиця, який належав його дружині Марії, яка померла навесні 1988 року, матері позивачки по справі ОСОБА_5

Станом на 15.04.1991 року, тобто на час ліквідації колгоспних дворів, в господарстві в с. Молодія, вул. Садова №4 проживали в якості членів сім'ї п'ятеро осіб: ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_24 показав суду, що він мав у приватній власності земельну частку(пай) і він оформив договір дарування на користь дружини відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що позичав відповідачу філіпп СМ. в 2008 році 6 тис. доларів США під заставу трактора та вантажного автомобіля. Гроші позичав сам відповідач, без дружини, на даний час відповідач повернув борг частково.

ОСОБА_25 Матвіївна показала суду, що її мати - ОСОБА_13 взяла кредит в банку для добудови будинку. Чи мати погасила кредит - їй невідомо. Також показала, що рідний брат - відповідач ОСОБА_8 позичив у неї гроші в сумі ЗО тис. гривень і за борги віддав їй машину. Договір позики письмово не оформляла.

На підставі вище викладеного та матеріалів справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 проживала однією сім'єю та вела спільне господарство з відповідачем ОСОБА_8 з травня 1989 року в с. Молодія, вул. Садова №4, а починаючи з 09 червня 1990 року по 19 березня 2010 року останні проживали в цьому ж господарстві в зареєстрованому шлюбі, також проживали в цьому господарстві і діти сторін позивачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5С, що не заперечував і відповідач по ОСОБА_8

Довідкою Молодійської сільської ради № 1668 від 21.07.2010 року та свідоцтвами про народження дітей вбачається, що в період шлюбу ОСОБА_3 народила двох дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, а також виховувала малолітню дитину ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 - рідну доньку відповідача ОСОБА_8, яка залишилася без матері.

Згідно свідоцтв про укладення шлюбу серія 1 -МИ № 425785 від 09.06.1990 року та розірвання шлюбу серія 1-МИ №034571 від 10.08.2010 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_6( ОСОБА_3М.) уклали шлюб 09.06.1990 року, а 15.06.2010 року цей шлюб був розірваний.

Довідкою Молодійської сільської ради № 1845 від 16.08.2010 року, погосподрськими книгами Молодійської сільської ради за період з 1986-2010 p.p.. свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 05.07.1989 року підтверджується, що житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, які знаходяться в с. Молодія по вул. Садовій № 4 дійсно відносився до категорії колгоспних дворів і головою даного двору була ОСОБА_13.

Будівельним паспортом на ім'я ОСОБА_13 та довідкою Глибоцького ТВБВ ВАТ «Державний ощадний банк України» підтверджується, що остання отримала дозвіл на забудову земельної ділянки 11.05.1988 року, а 22.11.1988 року отримала перші 1000 рублів в рахунок кредиту на будівництво будинку.

Платіжними квитанціями від 29.10.1990 року та від 27.12.1990 року на ім'я ОСОБА_13 підтверджується погашення отриманого кредиту на будівництво житлового будинку.

Згідно довідки Молодійської сільської ради від 26.02.1990 року житловийбудинок зданий в експлуатацію 25.02.1990 року.

Відповідно до інвентаризаційної справи житловий будинок з господарськими спорудами в с. Молодія, вул. Садова №4, Глибоцького району, Чернівецької області належать власнику - ОСОБА_13

Згідно заповіту від 02.03.200 року, ОСОБА_13 заповідала все своє майно філіппу С.М.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.03.2010 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №2418170 29 березня 2010 року, спадкоємцем майна ОСОБА_13 є її син - ОСОБА_8. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку загальною площею 130,10 кв. метра в тому числі житловою площею 53,20 кв. метра відмічений в плані літерою «А»,сарай - літера «Б»,навіс - літера «В», погріб - літера «Г», літня кухня - літера «Д», сарай - літера «Е», сарай - літера «С», сарай - літера «Ж», вбиральня - літера «Р», сарай - літера «И»,колодязь №1 та огорожа - № 2-6 в с. Молодія, вул. Садова № 4, Глибоцького району, Чернівецької області.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.03.2010 року підтверджується, що житловий будинок з господарськими спорудами в с. Молодія, вул. Садова №4 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_8

Судом встановлено, що станом на 15.04.1991 року (на час вступу в дію Закону України «Про власність») в спірному господарстві, яке відносилось до категорії колгоспних дворів, проживали 5 членів двору: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова двору, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - син, ОСОБА_3, 25.09.1963 р.н - невістка, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 - онучка та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5-онук.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про захист права приватної власності», №20 від 22.12.1995р зазначається, що положення ст.ст. 17,18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону, тобто з 15.04.1991 року.

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Відповідно до ч.2 ст. 123 ЦК УРСР( в ред. 1963р.) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Тобто кожний член двору з вищевказаного складу мав право на 1/5 частину майна двору.

Такий склад двору зберігся і на час смерті голови двору - ОСОБА_13, яка померла 09.12.2000 року. Після її смерті, частка члена колгоспного двору філіпп С.М. збільшилася з урахуванням заповіту покійної ОСОБА_13 на його користь, тому його частка складає 2/5 частин всього майна двору, а частка позивачів складає 3/5 всього майна двору.

Заперечення відповідача ОСОБА_8 про те, що житловий будинок належав на праві приватної власності лише його покійній матері ОСОБА_13, яка побудувала цей будинок за власні кошти суперечать вимогам ст.ст.109,120,123 ЦК УРСР ( в ред. 1963 р.), якими встановлюється, що в особистій власності громадянина, який є членом колгоспного двору не може бути майно, яке відповідно до Статуту колгоспу може належати тільки колгоспному двору і до цього майна віднесено житловий будинок.

Окрім цього, в судовому засіданні встановлено, що погашення основної суми кредиту отриманого, головою колгоспного двору, померлою ОСОБА_13, згідно кредитного договору № 519063 від 22.11.1988 року, на будівництво будинку в загальній сумі 6 тис. (рублів), відбулося згідно квитанцій про погашення кредиту за 1989-1990 роки, тобто в період ведення спільного господарства відповідача і ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_3, як членів цього двору. Позивачка ОСОБА_3 в цей період працювала завідуючий Луковецької дошкільної дитячої установи, що підтверджується копією трудової книжки та довідкою про заробітну плату ОСОБА_3 за цей період. Окрім того, довідкою Молодійської сільської ради № 220 від 26.02.1990 року підтверджується, що спірний житловий будинок був введений в експлуатацію 25 лютого 1990 року, тобто в той час, коли позивачка ОСОБА_3 вже була членом цього двору і перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8

На підставі викладеного, суд вважає, що доводи відповідача в частині того, що єдиним власником цього майна є його мати, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Суд, також вважає не обґрунтованими посилання відповідача на те, що позивачі мали право звернутися до суду про визнання їх частки в колгоспному дворі, якщо вони вважали, що порушуються їх права, протягом трьох років з моменту ліквідації колгоспних дворів, оскільки згідно Постанови Пленуму ВС України №20 від 22.12.1995року «Про судову практику за позовами про захист прав приватної власності» на витребування частки майна колишнього колгоспного двору, що збереглася на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний строк позовної давності - три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Як, вбачається з пояснень позивачів, які не спростовані відповідачем, крім- його заперечень, про порушення їх права, як членів бувшого колгоспного двору, їм стало відомо 06.07.2010 року, а саме після отримання попередження відповідача ОСОБА_8 з вимогою про звільнення з будинку, та 15 лютого 2011 року після пред'явлення відповідачем ОСОБА_8 позову до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом примусового виселення.

Не є обґрунтованим і посилання відповідача ОСОБА_8 на те, що такий спосіб захисту цивільних прав, як «встановлення факту», не передбачено чинним Цивільним законодавством України, що визначено переліком ч.2 ст.16 ЦК

України. Проте відповідно до цієї ж статті, вказаний в нею перелік способів захисту цивільних, прав не є вичерпним і суд може захистити цивільне право іншим способом, встановлений договором або законом. По-друге, необхідність встановлення факту членства в колгоспному дворі виникло внаслідок невизнання відповідачем ОСОБА_8 права його дружини - позивачки ОСОБА_3 на майно двору в якому вона постійно проживала, приймала участь працею і коштами в утриманні цього двору, тобто між сторонами виник спір про право.

Відповідач ОСОБА_8 також не згідний з варіантом поділу рухомого майна, запропонований позивачкою ОСОБА_3 зазначивши, що до переліку спільного майна не внесена земельна ділянка (пай), яку ОСОБА_3 отримала згідно договору дарування від громадянина ОСОБА_24 Окрім того, відповідач ОСОБА_8 вважає, що позивачка ОСОБА_3 безпідставно зазначила майно, яке належить відповідачу на праві особистої власності, так як воно було йому подароване, придбане ним до шлюбу і залишилось в спадщину від матері. Проте, крім заперечень в судовому засіданні, відповідач вважаючи, що його права порушені ніяких дій, щодо захисту своїх прав, не вчинив і не звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України та не надав суду доказів про майно придбане до ; шлюбу та отримане подарунок.

Згідно ч. З ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачкою ОСОБА_3 був наданий перелік спільного майна, який був наявним на день звернення до суду, а також довідки ВРЕР УДАЇ МВС України від 02.10.2010року та інспекції Держтехнагляду від 15.10.2010 року відносно зареєстрованих транспортних засобів за відповідачем ОСОБА_8, тому заперечення останнього, щодо відсутності на даний час деякого майна в натурі, внаслідок передачі його в заставу та в рахунок позичених грошей суд відхиляє, так як відповідач не надав суду належних доказів, щодо вищевказаних договорів оформлених відповідно до чинного законодавства і не довів в суді, що вони були оформлені за згодою другого з подружжя, яка мас бути подана письмово, як їде передбачено ст.ст.60-65 СК України. .

Враховуючи те, що відповідач використовував транспортні засоби, так як має посвідчення на право керування транспортними засобами, суд вважає за доцільне виділити йому у власність транспортні засоби.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, то суд вважає, що вони підлягають задоволенню пропорційно до задоволених вимог. На підставі вищенаведеного ст.ст. З, 15, 16, 355, 356, 357 та 370 ЦК України ст.ст.57, 60, 61, 62, 63, 65, 70 та 71 СК України, керуючись,ст.ст.Ю, 11, 60, 208, 209,212-215 та 218 ЦПК України суд,-

| ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 задовольнити - частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 в колишньому колгоспному дворі головою якого була ОСОБА_13 в с. Молодія, вул. Садова № 4, Глибоцького району, Чернівецької області з травня 1989 року по 2010 рік та факт її членства в даному колгоспному дворі з травня 1989 року по 15 квітня 1991 року.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом ві 23.03.2010 року, яке видано державним нотаріусом Глибоцької державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_8 в частині охоплення даним свідоцтвом 3/5 частин нерухомого майна, яке складається з житлового будинку загальною площею 130,10 кв. метрів в тому числі житловою площею 53,20 кв. метрів відмічений в плані літерою «А», сарай - літера «Б», навіс - літера «В», погріб - літера «Г», літня кухня - літера «Д», сарай - літера «Е», сарай - літера «Є», сарай - літера «Ж», вбиральня - літера «Р», сарай - літера «И», колодязь №1 та огорожа - № 2-6 розташоване в с. Молодія, по вул. Садовій № 4, Глибоцького району, Чернівецької області і не належить ОСОБА_8.

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 право спільної часткової власності на 3/5 частини -по 1/5 частини кожному з них, на будинковолодіння, яке складається з житлового будинку загальною площею 130,10 кв. метрів в тому числі житловою площею 53,20 кв. метрів відмічений в плані літерою «А», сарай - літера «Б», навіс - літера «В», погріб - літера «Г», літня кухня - літера «Д», сарай - літера «Е», сарай - літера «С», сарай - літера «Ж», вбиральня - літера «Р», сарай - літера «И», колодязь №1 та огорожа - № 2-6 розташоване в с. Молодія, по вул. Садовій № 4, Глибоцького району, Чернівецької області, виходячи з принципу рівності часток на майно колишнього колгоспного двору.

Виділити у власність ОСОБА_3 із переліку спільного майна подружжя, майно на загальну суму 91955 гривень, а саме: легковий автомобіль марки ГАЗ-3110, 2004 р.в. вартістю - 25000 грв., телевізор«САМСУНГ» вартістю - 2000 грв., ДВД-плеер вартістю - 400 грв., холодильник вартістю - 1200 грв., прихожа вартістю -700 грв., комплект мебелі 4,5 м вартістю - 3000 грв., ліжко - 1 шт. вартістю -1200 грв., морозильна камера вартістю - 2000 грв., килими-4.80x1.70 - 2шт. вартістю 1500 х 2= 3000 грв., кухонний набір вартістю - 800 грв.,

.конвектор вартістю - 600 грв., газова плита вартістю- 700 грв., газова плита 1983

ір.в. вартістю - 150 грв., газова колонка вартістю - 1200 грв., газовий котел "«Данко» вартістю - 1800 грв., пральня машина-автомат -1 шт. вартістю - 2500 грв., пральна машин вартістю - 300 грв., вартістю - 1500 грв., токарний станок вартістю - 6000 грв., деревообробний станок - 10000 грв., млин вартістю - 1600 грв., свині до 3-х міс. 4 гол. вартістю -1200 грв., свині до 1 року - 2 гол. вартістю -5000 грв., паркет - 70 м вартістю 2100 грв., дрова -5м вартістю -1000 грв., дошка,0.35 мм - Зм3 вартістю - 500 грв., шифер 8-ми хв., - 100 листів вартістю -1500 грв., арматура - 600 кг вартістю - 2000 грв., блок керамічний - 15м3 вартістю 4500 грв., балки деревянні - 20 шт.вартістю - 2500 грв., бак емн. 2800 л. - 2 шт. вартістю - 5000 грв., банка пластикова -5 шт. вартістю - 100 грв., банка склянна 3-х л. - 70 шт. вартістю - 450 грв., банка скляна 1 л. - 30 шт. вартістю - 125 грв., жалюзі 6 шт. вартістю 80 грв. х 6 = 480 гривень. Всього на загальну суму - 91955 ( дев'яносто одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят п'ять ) гривень.

Виділити у власність ОСОБА_8 із переліку спільного майна подружжя, майно на загальну суму 93700 гривень, а саме: вантажний автомобіль, марки «ЗІЛ» 1991 р.в. вартістю - 50000 грв., трактор Т-25 вартістю - 20000 грв.,

телевізор «ОРІЗОН» вартістю - 1000 грв., ліжко - 1 шт. вартістю - 1200 грв., пральня машина-автомат - 1 шт. вартістю - 2500 грв., причіп 2-х осевий вартістю -2000 грв., картоплекопалка вартістю - 2000 грв., сівалку вартістю - 1500 грв., плуг вартістю - 2000 грв., культиватор вартістю - 2500 грв., свині до 3-х міс. 5 гол. вартістю -1500 грв., свині до 1 року - 2 гол. вартістю - 5000 грв., свині до 1,5 року - 1 гол. - 2500 грв. Всього майна на загальну суму 93700 ( дев'яносто три тисячі сімсот ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 різницю в долях виділеного сторонам майна подружжя в сумі 873 ( вісімсот сімдесят три ) гривні.

Стягнути з відповідача ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 судові витрати розмірі 2395 грв. 78 коп., у тому числі 1690.28 грв. судового збору, 224 грв. витрат ІТЗ, 481.50 грв. - на правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: