КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №-22-а-10273/08 Головуючий у 1 інстанції Голуб А.В.
Суддя доповідач Коваль М.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2009 року Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді - Коваля М.П., суддів Бабенка К.А., Межевича М.В., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Військової частини А-2167 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-2167 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А-2167 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.06.2007 року позов задоволено, стягнуто з військової частини А-2167 на користь позивача 16324 грн. 28 коп.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про визнання нечинною та закриття провадження у справі. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходить дійсну військову службу у 7-му спортивному клубі Управління спорту Міністерства оборони України, який знаходиться на продовольчому забезпеченні у військовій частині А-2167.
За період проходження служби з 11.03.2000 року по 01.03.2006 року йому нарахована грошова компенсація за продовольче забезпечення в сумі 16324 грн. 28 коп., яку він просив стягнути з відповідача.
Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції правильно зробив висновки, що за період з 11 березня 2000 року по 01.03.2006 рік позивач не мав права на отримання продовольчого забезпечення або грошової компенсації замість нього, а тому, колегія суддів вважає., що його позовні вимоги не можуть бути задоволені виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року, який діяв на вказаний період, передбачалося, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до вимог цього закону Постановою Кабінету Міністрів № 316 від 12 березня 1996 року «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ» були встановлені з 1 березня 1996 р. розмір та порядок отримання грошової компенсації за продовольчі пайки.
Законом України від 17 лютого 2000 року «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» дія ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призупинена.
Вказаний Закон не був предметом розгляду Конституційного Суду України, тому є чинним та таким, що підлягає застосуванню.
Постановою Кабінету Міністрів № 426 від 29 березня 2002 р. «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань» норма про грошову компенсацію за продовольчі пайки була вилучена, а Постанова Кабінету Міністрів № 316 від 12 березня 1996 року втратила чинність.
Крім того, вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».
Таким чином, до спірних правовідносин не могла бути застосована норма ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка, власне, і передбачала можливість отримання грошової компенсації замість продовольчого пайка.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Військової частини А-2167- задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2007 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А-2167 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №-22-а-10273/08 Головуючий у 1 інстанції Голуб А.В.
Суддя доповідач Коваль М.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2009 року Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді - Коваля М.П., суддів Бабенка К.А., Межевича М.В., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Військової частини А-2167 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-2167 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Відповідно до вимог ст.ст. 158, 160 КАС України залежно від складності справи складання судового рішення у вигляді постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошуються в судовому засіданні та приєднується до справи.
Роз'яснити сторонам, що з обґрунтованим текстом постанови суду вони зможуть ознайомитися 24 березня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Військової частини А-2167- задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2007 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А-2167 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді: