Справа №1-118 2007 рік
ВИРОК
ім'ям України
« 30 » січня 2007 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого: судді Мовчана О.Г.
при секретарі Звєрєвої Е.С.
за участю прокурора Петренко А.В.
потерпілого ОСОБА_3
підсудних ОСОБА_1
ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у с. Ідрица, Себежського району, Псковської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
· 03 квітня 1998 року Шевченськівським районним судом м. Запоріжжя за ч.З ст.140 КК України до трьох років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна. Звільненого 28 липня 2001 року відповідно до постанови Вільнянського районного суду в зв'язку з Законом України «Про амністію»;
· 29 вересня 2003 року Шевченківським міським судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі. Звільненого 16 жовтня 2004 року по відбуттю строку покарання,
06 листопада 2006 року затриманого в порядку ст.115 КПК України, 15 листопада 2006 року Василівським районним судом обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою,
справа призначена до розгляду за ч.3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народилася у м. Вінниця, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, вдови, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої:
- 24 жовтня 2000 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3
ст. 140 КК України до двох років позбавлення волі без конфіскації майна ВТК
загального режиму з примусовим лікуванням від алкоголізму. Звільненої 26
листопада 2001 року умовно-достроково на 10 місяців 28 днів;
- 30 квітня 2004 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі. Звільненої 31 травня 2005 року на підставі Закону України «Про амністію»,
справа призначена до розгляду за ч.3 ст.185 КК України;
ВСТАНОВИВ:
03 жовтня 2006 року близько 17-30 годин в селі Приморське, Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2., навмисно, з корисливих збуджень, з метою викрадення чужого майна, проникли на неогороджену територію подвір'я будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, після чого, з подвір'я таємно викрали три металевих хвіртки вартістю 70 гривен кожна на загальну суму 210 гривен, три секції паркану вартістю 90 гривен, плиту з печі вартістю 100 гривен, секцію колісника печі вартістю 20 гривен, дві дверці печі вартістю 40 гривен, металевий кролятник вартістю 70 гривен, металеве ліжко вартістю 50 гривен, два листи хвильового металу вартістю 300 грн., металеву шину вартістю 20 грн., пошкодивши при цьому стіни, перекриття льоху на суму 500 грн., після чого продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, через вікно розташоване у верхній частині будинку, проникли до приміщення будинку звідки таємно викрали плиту з пічки у кількості двох штук вартістю 200 грн., секцію колосника з печі у кількості двох штук вартістю 40 грн., дверцята з печі у кількості чотирьох штук вартістю 80 грн., електричну проводку вартістю 200 грн., електролічильник вартістю 120 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 2040 грн.
Досудовим слідством дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме: як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свою вину в інкримінуємому їм противоправному діянні визнали повністю, повідомивши суду, що факти, викладені в постанові про порушення кримінальної справи, обвинуваченні та обвинувальному висновку відповідають дійсності. Просили суд визнати не доцільним дослідження всіх доказів по справі, оскільки ними не оспорюється кваліфікація інкримінованого противоправного діяння, обставини його вчинення. Вчинення злочину пояснили тяжким матеріальним становищем та необдуманістю щодо можливих наслідків вчинюємих дій.
Вислухавши потерпілого, думку учасників судового розгляду, суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнав не доцільним подальше дослідження доказів по справі, оскільки підсудними не оспорюються фактичні обставини справи і кваліфікація інкримінованого їм противоправного діяння, вартість викраденого майна.
Знаходячи обвинувачення доказаним, суд вважає, що органами, які проводили досудове слідство та здійснювали підтримку державного обвинувачення, дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вірно кваліфіковані, як вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме: як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов по справі, заявлений потерпілим ОСОБА_3 на суму 2040 грн. не оспорюється підсудними, підтверджується матеріалами справи, в зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості, мотиви, характер, обставини вчиненого ним противоправного діяння, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок тяжких особистих обставин, що визнається пом'якшуючими покарання обставинами.
З урахуванням особи підсудного, його бажання стати на шлях виправлення, матеріалів, що характеризують особу, його сімейного стану, осудного відношення до вчиненого, суд вважає за можливе з метою перевиховання, звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням та покладенням зобов'язань, передбачених ст.76 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудній ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості, мотиви, характер, обставини вчиненого нею противоправного діяння, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок тяжких особистих обставин, що визнається пом'якшуючими покарання обставинами.
З урахуванням особи підсудної, її бажання стати на шлях виправлення, матеріалів, що характеризують особу, її сімейний стан, осудного відношення до вчиненого, суд вважає за можливе з метою перевиховання, звільнити підсудну від відбування покарання з випробуванням та покладенням зобов'язань, передбачених ст.76 КК України.
Керуючись ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.50-51, 63, 65-67, 75, 76, 185 ч.3 КК України, ст.ст.323-324 КПК, суд, -
ПРИСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 - звільнити з випробуванням строком на два роки.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органам кримінально-виконавчої
системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти з зали суду.
Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_2 - звільнити з випробуванням строком на два роки.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_2 обов'язок повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти з зали суду.
Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 - 2040 грн.
На вирок суду може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької
області через Василівський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з моменту
оголошення.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області О.Г. Мовчан