Судове рішення #4605184

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2008 року справа № 22-а-6191/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Малашкевича С. А.

суддів Шаптала Н. К., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - ОСОБА_1- за довір.

розглянувши апеляційну скаргу	Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від	15 лютого 2008 року
по адміністративній справі	№ 2-а-1254/08
за позовом	ОСОБА_2
До про	Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки Перерахунок пенсії та стягнення недоотриманих сум пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року гр.ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання дій управління неправомірними, зобов»язання зробити перерахунок та виплату недоотриманої суми додаткової пенсії за період з січня 2007 року по грудень 2007 року у розмірі 8456,15 грн.; зобов»язання нараховувати та виплачувати йому у наступні роки додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю та пенсії взагалі з урахуванням мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється кожен рік Законом України «Про Державний бюджет України» (позовні вимоги з урахуванням уточнень).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2008 року у справі № 2-а-1254/08 задоволено частково позов ОСОБА_2, внаслідок чого: дії Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до ст.. ст.. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неправомірними; зобов»язано Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки зробити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії з 11.10.2007 року. В частині стягнення недоотриманої суми додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю за 2000 - 2007 роки в розмірі 12311,94 грн., нарахування та виплату додаткової пенсії, стягнення основної пенсії за період з січня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 8456,15 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В своїх запереченнях позивач посилається на часткове порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить апеляційний суд внести зміни до постанови Донецького окружного адміністративного суду щодо встановлення моменту первісного звернення до Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки з 01.11.00 р.; визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати на його користь недоотриманої суми додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю за період з листопада 2000 р. по грудень 2007 року; стягнення з Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки недоотриманої суми додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю за період з листопада 2000 р. по жовтень 2007 року у сумі 11917,56 грн. та за листопад - грудень 2007 року в сумі 394,38 грн.; зобов»язання Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки у 2008 році нараховувати та виплачувати додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю з урахуванням мінімальної пенсії за віком, яка встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги.

Судове рішення переглядається в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.07.04 р. (а.с. 8 ). Позивач є інвалідом другої групи в зв»язку з захворюванням, пов»язаним з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

11.10.2007 року позивач звернувся до Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки з заявою про перерахунок пенсії відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що УПФУ відмовило в перерахунку призначених пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії (лист від 23.10.07 р. № 435/с-10-01-04).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року за № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Абзацом другим преамбули передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 2 частини 1 статті 8 цього Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 зазначеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором, особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема: інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивачів як віднесених до категорії 1.

Частина перша та друга даної статті передбачає призначення пенсії за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але у всіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у наведених роках не може перевищувати 3,0 тис. грн.

Частина третя зазначеної статті (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Для інвалідів другої групи такий розмір складає 90 відсотків пенсії за віком та для інвалідів третьої групи такий розмір складає 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Частина друга зазначеної статті визначає, що за наявності у непрацюючих інвалідів 2 і 3 груп, у чоловіків 25 років страхового стажу, за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Таким чином, після внесення змін у частину 3 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.

Колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності 13 грудня 2005 року).

Частиною 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвер.постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997р. № 523 .

Згідно до частини 3 статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

За приписами частини 3 статті 4 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14 (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року) прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5 був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2007 року - 380 гривень, з 1 квітня 2007 року - 387 грн., з 1 жовтня 2007 року - 395 грн.

З урахуванням змін, внесених до цієї статті Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5, прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Крім цього, зазначена стаття доповнена абзацом, яким встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначив, що для ОСОБА_2, як інваліда 3 групи, особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, розмір пенсії повинен розраховуватися виходячи із наведених розмірів.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність застосування у спірних відносинах постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. № 1“Про підвищення розмірів пенсій інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету”, оскільки, виходячи із приписів пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4, п.16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-3, за приписами ст.17 якого до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст.19 цього Закону виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень (зокрема рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Поряд з викладеним, постанова суду в частині вказаної дати з якої Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки зобов»язано провести перерахунок підлягає зміні, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо заява про перерахунок пенсії подана до 15 числа місяця, то перерахунок проводиться з 1-го числа цього місяця, а якщо після 15 - з 1 числа наступного місяця. Так як позивач звернувся 11 жовтня 2007 року, то перерахунок пенсії ОСОБА_2 необхідно провести з 01.10.07 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.08 р. у справі № 2-а-1254/08 - задовольнити частково.

Змінити постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.08р. у справі № 2-а-1254/08, шляхом зміни у абзаці третьому резолютивної частини постанови дати « з 11.10.2007 року» на « з 01.10.2007 року».

В іншому постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.08р. у справі № 2-а-1254/08 залишити без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст постанови виготовлений 01 липня 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції., а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Головуючий С. А. Малашкевич

Судді Н. К. Шаптала

Т. Г. Арабей