Справа №2-а-991/09

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді     Сапронової Л.В.

при секретарі:     Шершньовій Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нова Каховка Херсонської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -

встановив:

    Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Відповідач не виплачує з 1.01.2006 року щомісячно як дитині війни соціальну допомогу в розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 зазначеного закону, однак отримує цю допомогу у меншому розмірі відповідно до Законів України про Державний бюджет на відповідні роки. З наведених підстав просить суд визнати відмову відповідача відносно виплати щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - протиправними, зобов'язати відповідача здійснити нарахування цієї допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп., зобов'язати  здійснити нарахування цієї допомоги та забезпечити її виплату за 2009 рік з 01.01.2009 року по теперішній час

    До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивачки.

    В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що  статтею 6 Закону №2195 встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але як видно зі змісту, дана норма Закону не передбачає, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій. Разом з тим, статтею 7 Закону №2195 встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій передбачених даним Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Частиною 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет на поточний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове призначення. Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. В даному випадку, видатки щодо реалізації ст. 6 Закону №2195 були встановлені, з урахуванням ст. 71, 111,  після чого будь-яких змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які б стосувались даного питання внесено не було, та оскільки відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, застосувати норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до внесення змін до Державного бюджету України на 2007 рік неможливо. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову, крім того, вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із відповідним позовом без поважних причин, тому в позові слід відмовити також за пропуском строку позовної давності.

    Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області та має статус дитини війни згідно з посвідченням НОМЕР_1  від 16.01.1990 року.

    Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни,  їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".

На підставі ст. 6 цього Закону (в редакції від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    На звернення до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області щодо підвищення розміру пенсії за 2006-2008 роки, а також нарахування та виплату її з 01.01.2009 року в  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачу відмовлено з посиланням на непередбаченість відповідних видатків Державним бюджетом України.

    Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" стаття 110 викладена в такій редакції "установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Питання щодо конституційності зазначеного Закону від 20.12.2005 року Конституційним судом України не вирішувалося.

    Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ненарахування відповідачем та несплата ним позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у 2006 році не може бути визнана неправомірною, оскільки  органи державної влади та місцевого самоврядування відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і у спосіб, передбачений Законами України.

    Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенні не підлягають.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було зупинено на бюджетний рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 6 названого Закону на 2007 рік, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

    Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від  28.12.2007 року ч. 1 ст. 6 Закону України "Про  соціальний захист дітей вінйи було викладено у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп вказані зміни у статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни визнані такими, що не відповідають Конституції України.

    Таким чином, суд визнає відмову Управління Пенсійного фонду у м. Нова Каховка Херсонської області в проведенні перерахунку позивачу та виплаті як дитині війни соціальної допомоги у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною та зобов'язує відповідача нарахувати та виплатити цю допомогу за 2007-2008 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 2195-ІУ від 18.11.04 року  в редакції, дійсній до 31.12.07 року.

    Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача починаючи з 2009 року нарахувати та виплачувати соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком суд виходить з наступного.

    Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу. Якщо міжнародним договором згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно ст. 17 ч. 1 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

          Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

          Розглядаючи борги у сенсі поняття "власності", яке міститься у ст.1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.

       Тому при розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

    У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lех sресіаlіs.

    Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26 рішення Кечко проти України; рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).

    З таких підстав доводи відповідача про посилання на відсутність фінансових можливостей держави  не можуть бути прийняті до уваги.

       Посилання відповідача на те, що спеціальний Закон lех sресіаlіs. тобто Закон України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік не передбачає асигнування на виплату допомоги у розмірі, визначеної Законом, тому має перевагу перед Законом України "Про соціальний захист дітей війни", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

    Крім того, Конутистуційним Судом України неодноразово визначалося,  що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу. Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України). Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України

    З таких підстав суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити соціальну допомогу як дитині війни з 01.01.2009 року до моменту ухвалення судового рішення  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року в первісній редакцій.

    При цьому суд вважає позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача сплачувати у майбутньому  суму допомоги у визначеному розмірі безпідставними, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність в управління Пенсійного фонду у м. Нова Каховка повноважень щодо нарахування та виплати соціальної допомоги  суд виходить з наступного.

    Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

    Згідно ч. 4 ст. 45 названого Закону перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

    На підставі ч. 2 п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

    Підпунктом 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України З0 квітня 2002 року за № 8-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730), обов'язок щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до чинного законодавства покладено на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства України, суд вважає безпідставними доводи відповідача  стосовно того, що Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка не може бути належним відповідачем у справі.

    Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеного підвищення пенсії у вказаному розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

    Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22, 46, 48 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ч. 1 ст. 44, ч. 2 п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";  Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001: керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 94, 102, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд-

                        постановив:

    Позов задовольнити частково.

    Визнати відмову Управління Пенсійного фонду у м. Нова Каховка Херсонської області в проведенні перерахунку ОСОБА_1  на 30% мінімальної пенсії за віком у 2007-2008 роках  -неправомірною.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області  нарахувати та виплатити ОСОБА_1  соціальну допомогу дитині війни за 2007-2008 роки, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 2195-ІУ від 18.11.2004 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області  нарахувати та виплатити ОСОБА_1  соціальну допомогу дитині війни з 01.01.2009 року по 24.04.2009 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 2195-ІУ від 18.11.2004 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в решті позовних вимог -відмовити.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів, чи в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

    Суддя                                                                                               Л.В.Сапронова