УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
13 липня 2006 року Справа № 12/240/10
Позивач: Дочірнє підприємство "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" 14014, м. Чернігів, вул. Щорса, 76А
Відповідач: Комунальне підприємство Чернігівське тролейбусне управління
14013, м. Чернігів, вул. Шевченко, 50
Предмет спору: про стягнення шкоди в розмірі 11 690 грн. 35 коп.
Суддя Л.М.Лавриненко
Представники сторін:
Від позивача: Городника Т.В. –представник, довіреність № 267 від 05.10.2005 року.
Від відповідача: Борисенко Г.І. –представник, довіреність № 297153 від 06.04.2006 року.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення дійсного розміру матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля моделі HYUNDAI Sonata GLS, державний реєстраційний знак 10078 II в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 7955 грн. 02 коп., а також вартість амортизації в розмірі 3735 грн. 33 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на те, що загальна вартість виконаних робіт, встановлених запчастин і витрачених матеріалів позивачем складає 2250 грн., відповідно ця сума підлягає відшкодуванню, а не 7955 грн. 02 коп. Щодо стягнення вартості амортизаційних нарахувань, то відповідач вказує на те, що період реконструкції ,модернізації ,добудови ,дообладнання і консервації нарахування амортизації зупиняється.
Представником позивача, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було надано клопотання про уточнення позовних вимог щодо стягнення вартості амортизації в розмірі 3735 грн. 33 коп., відповідно до якого позивач просить суд стягнути витрати, які він зазнав у зв’язку з пошкодженням речі, у вигляді амортизаційних відрахувань у розмірі 3735 грн. 33 коп. Дане клопотання прийнято ухвалою суду від 28.10.2005 року.
В додатково поданому відзиві відповідач вказує на те, постановою в.о. голови апеляційного суду Чернігівської області Ющенко Н.В. від 01.11.05р.по справі № 33-203\205 скасовано постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.09.2005р. по справі № 3-8101 про притягнення водія тролейбуса Круголь О.А. до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобі) та провадження у справі припинено. За таких обставин він просить суд припинити провадження у справі.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки скасування постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.09.2005р. по справі № 3-8101 про притягнення водія тролейбуса Круголь О.А. до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобі), не є підставою для припинення провадження у справі, відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 28.10.05р. по справі № 12\240 судом було призначено автотоварознавчу експертизу.
За клопотанням позивача , ухвалою суду від 18.04.2006р. по справі № 12\240\10, судом було призначено автотехнічну судову експертизу.
Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
Розглянувши подані документи та матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве знаяення для иврішенян спору по суті суд встановив:
09 липня 2005р. в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Чернігові на перехресті вулиць Любецька- Ріпкинська тролейбус ЗИУ-9 №322 під керуванням водія Круголь О.А. зіткнувся з автомобілем HYUNDAI Sonata GLS, державний реєстраційний знак 10078 II . під керуванням водія Вереші В.Ф.., який належав позивачу на праві власності (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії РМС № 240612).
В результаті дорожньо транспортної природи був пошкоджений автомобіль HYUNDAI Sonata GLS, державний реєстраційний знак 10078 II , який належав позивачу.
Згідно ухвали господарського суду від 28.10.05р. по справі № 12\240 Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 21.03.2005р. було проведено автотоварознавче дослідження автомобіля HYUNDAI Sonata GLS, державний реєстраційний знак 10078 II .
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 77д від 21.03.2006р., матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля HYUNDAI Sonata GLS, державний реєстраційний знак 10078 II, в результаті його пошкодження при ДТП 09.07.05р. , складає 5769 грн 19 коп , а саме 2327 грн 05 коп –за втрату товарної вартості та 3442 грн 14 коп. –вартість відновлювального ремонту , загальна вартість матеріального збитку становить 5769 грн 19 коп .
Статтею 1166 Цивільного кодексу України, передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом.
У відповідності до ст. 1188 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди , завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки , відшкодовується на загальних підставах , а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи , відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи , якій завдано шкоди , вона їй не відшкодовується ; за наявності вини всіх осіб , діяльністю яких було завдано шкоду , розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин , що мають істотне значення .
Висновком судової автотехнічної експертизи № 138 Ц від 12.06.2006р, яка була проведена Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз , згідно ухвали господарського суду від 18.04.06р.по справі № 12\240\10 встановлено наступне: У порівнянні з технічно справним тролейбус ЗИУ 9 № 322 має наступні несправності: база транспортного засобу зменшена на 175 мм; задній міст має перекіс ( база тролейбуса по правій стороні більша на 50 мм від бази по лівому борту). За умови виконання водіями вимог Правил дорожнього руху несправності тролейбуса ЗИУ 9 № 322 ( зменшення бази та перекіс заднього мосту) не могли з технічної точки зору вплинути на виникнення події даної пригоди. В умовах даної пригоди водій Вереша В.Ф.( управляв автомобілем, який належить позивачеві) повинен був вибрати від тролейбуса безпечний боковий інтервал не менше 0,35 м...0,65 м в залежності від швидкості свого руху. В даній дорожній обстановці водій Вереша В.Ф. повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.4,13.1 Правил дорожнього руху України В дорожній обстановці , що склалася водій Круголь О.А. ( водій тролейбуса відповідача) повинна була діяти у відповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія Вереші В.Ф. з технічної точки зору не відповідають вимогам п.10. 4 Правил дорожнього руху України та ( згідно його показів) не суперечать вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України в частині вибору безпечного інтервалу транспортним засобам.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України передбачено , що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п.10.4 Правил дорожнього руху України перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху України передбачено , що водій залежно від швидкості руху , дорожньої обстановки , особливостей вантажу , що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З урахуванням вищезазначеного та висновку судової автотехнічної експертизи, суд доходить висновку , що дорожня транспортна пригода сталась як з вини водія троллейбуса, яка в порушення п.10.1 Правил дорожнього руху не переконалась перед початком руху , що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, так і водія Вереші В.Ф., який в порушення п.10.4 Правил дорожнього руху , як зазначено у висновку судової автотехнічної експертизи не вибрав безпечну відстань від правого борту автомобіля HYUNDAI Sonata GLS, державний реєстраційний знак 10078 II до правого краю проїзної частини , яка повинна була становити 5,2- 5,3 м , а згідно схеми ДТП фактично становила 3,4-3,45м.
Оскільки дорожньо- транспортна пригода сталась з вини водіїв як позивача , так і відповідача, то згідно п.3 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля HYUNDAI Sonata GLS, державний реєстраційний знак 10078 II, в результаті його пошкодження при ДТП 09.07.05р. , в розмірі 5769 грн 19 коп підлягає відшкодуванню обома сторонами порівну.
Позовні вимоги позивача щодо стягнення витрат, які він зазнав у зв’язку з пошкодженням речі, у вигляді амортизаційних відрахувань у розмірі 3735 грн. 33 коп задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Частиною 2 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв”язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи , які особа могла б реально одержати за звичайних обставин , якщо її право не було порушене ( упущена вигода).
Амортизаційні відрахування не відносяться до збитків , які підлягають відшкодуванню, у відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення , що включає складові елементи –шкоду, противоправність поведінки заподіювача шкоди , причинний зв”язок між шкодою та противоправною поведінкою та вину .
Позивач не надав суду належних доказів та не довів навність, шкоди у вигляді амортизаційних відрахувань у розмірі 3735 грн. 33 коп , причинного зв»язку між шкодою та противоправною поведінкою відповідача.
Приймаючи до уваги, що відповідач не довів суду, що дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті непереборної сили або умислу потерпілого та відсутності його вини, а також доказів добровільного відшкодування шкоди, а тому суд з урахуванням вищезазначеного доходить висновку , що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення шкоди в розмірі 2884 грн 60 коп , в решті позову відмовити.
Витрати по сплаті державного мита , суми, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу , у відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України , відносяться до судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем було сплачено за проведення судової автотоварознавчої експертизи 261 грн. 54 коп , що підтверджується платіжним дорученням № 2166 від 11.01.06р. та за проведення судової автотехнічної експертизи експертизи 457 грн 63 коп .
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 51 грн держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 359 грн 59 коп за проведення судових експертиз...
Керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187,1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України ,господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково
2. Стягнути з Комунального підприємства Чернігівське тролейбусне управління 14013, м. Чернігів, вул. Шевченко, 50 (р/р 26002300000956 в Банку Демарк м. Чернігів, МФО 353575, ОКПО 03328681) на користь Дочірнє підприємство "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" 14014, м. Чернігів, вул. Щорса, 76А (р/р 2600701763259 в Укрексімбанку м. Чернігова, МФО 353649, ОКПО 30042170) 2884 грн. 60 коп. шкоди, 359 грн. 59 коп. витрат на проведення судових експертиз, 51 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя Л.М. Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.07.2006р.
Суддя Л.М. Лавриненко