ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2015 р. Справа № 921/199/15-г/10

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Данко Л.С.

Зварич О.В.

При секретарі судового засідання Друзюк М.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 03.06.15 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15

у справі № 921/199/15-г/10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область

про стягнення 894 728,16 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - Ізмайлов Д.Л. - представник (довіреність № 41 від 14.07.14);

від відповідача - Свірський Т.В. - представник (довіреність б/н від 06.03.14);

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/199/15-г/10 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Данко Л.С. та Орищин Г.В.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15 у справі № 921/199/15-г/10 ( суддя Півторак М.Є.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл", м. Київ 598 031,65 грн. боргу, 33 905,17 грн. пені; 23 479,44 грн. 20% річних; 39 311,90 грн. 10% штрафу, 17 894,60 грн. - в повернення сплаченого судового збору. В частині стягнення боргу в розмірі 200 000 грн. провадження припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15 у справі № 921/199/15-г/10 та прийняти нове рішення, яким розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців рівними платежами.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі навів обставини, які на його думку, підтверджують скрутне фінансове становище підприємства та унеможливлюють виконання відповідачем судового рішення по даній справі без застосування розстрочки.

Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

У зв'язку з перебуванням судді Данко Л.С. у відпустці розпорядженням голови суду від 15.07.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 921/199/15-г/10, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя - Кузь В.Л., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.15 колегією судів у складі головуючий суддя - Кузь В.Л., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В., розгляд апеляційної скарги відкладено, задоволено клопотання скаржника щодо проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Тернопільської області.

У зв'язку з перебуванням суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. у відпустці розпорядженням голови суду від 04.08.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/1308/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя - Кузь В.Л., судді - Данко Л.С. та Зварич О.В.

У судове засідання від 04.08.15, яке відбулось в режимі відеоконференції, з'явилися представники сторін, які навели свої доводи та міркування, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Представник відповідача додатково зазначив, що судом першої інстанції безпідставно не було розглянуто подане відповідачем клопотання про розстрочку виконання судового рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч.1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 04.08.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15 у справі № 921/199/15-г/10, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 24.02.14 між ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» (Продавець) та ТОВ «Агрофірма «Постолівська» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу насіння № 14 НК 014 ТЕЛР, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця насіння згідно Специфікацій - додатків до договору, що становлять його невід'ємну частину, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено документи, які продавець повинен передати Покупцю на кожну партію Товару: видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат на насіння України, карантинний сертифікат.

Згідно з пунктом 2.1. договору ціна, загальна вартість, найменування товару, вид обробки, одиниця виміру зазначаються у Додатку (ах). В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Як зазначено в договорі (п.п. 2.3, 2.4.) покупець здійснює попередню оплату за Товар у розмірі 0% вартості кожної окремої партії Товару, зазначеної в Додатку(ах) до договору або замовлення Покупця не пізніше ніж за 3 днів до дати поставки відповідної партії товару решта вартості товару (вартість Товару зменшена на суму здійсненої передоплати) виплачується Покупцем, згідно наступного графіку, визначеного Договором - до 31.10.2014р. - 100 відсотків вартості партії Товару отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 100% вартості партії Товару). У випадку порушення Покупцем строків проведення попередньої оплати та/або оплати відповідно до графіку (порядку, строків) платежів, встановленого Договором, продавець з першого дня порушення такого графіку (порядку, строків) платежів має право стягнути з покупця загальну вартість відвантаженого, але не сплаченого Покупцем Товару (партії Товару) за цим Договором до настання строку оплати за товар (умови цього пункту застосовуються в разі, якщо відбулися відвантаження товару).

Відповідно до п. 2.5. договору сторони передбачили, що одним із способів оплати по даному договору є перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця. В платіжному документів покупець зобов'язаний зазначити в призначені платежу номер та дату укладення договору, за яким здійснюється оплата товару, або номер рахунку-фактури (в разі його виставлення продавцем). Відсутність виписаного продавцем рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар. В іншому випадку продавець зараховує суму подати на власний розсуд - для погашення загальної заборгованості покупця по всім іншим зобов'язанням.

Товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю в момент отримання товару представником покупця від представника продавця у відповідності до видаткової накладної (п. 3.5. договору поставки).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були підписані специфікації до договору № 14 НК 014 ТЕЛР від 24.02.14, в яких сторони погодили найменування поставленого товару (насіння цукрового буряка), його кількість, вартість та дати поставки (а.с.а.с. 21,22). Дані специфікації підписані представниками сторін без зауважень.

На виконання умов договору № 14 НК 014 ТЕЛР від 24.02.14 позивач відповідно до підписаних між сторонами специфікацій поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар - насіння цукрового буряка на суму 393 119,04 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткової накладної № АІ000001113 від 21.03.14 на суму 336 459,36 грн. та довіреності на отримання матеріальних цінностей №35 від 21.03.14, видаткової накладної № АІ000001902 від 31.03.14 на суму 56 659,68 грн. та довіреності на отримання матеріальних цінностей №42 від 31.03.14, що підписані представниками сторін.

Пунктами 2.1.,2.2. договору сторонами обумовлено, що ціни, загальна вартість, найменування товару, вид обробки, одиниця виміру, зазначаються у Додатку(ах). В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування. На дату поставки товару ціна визначається в еквіваленті Євро до гривні та вказується в гривні. Ціна товару може бути змінена продавцем в односторонньому порядку у випадку зростання міжбанківського курсу придбання Євро до національної валюти України на один або більше процентів, діючого на дату кожного фактичного платежу, відносно міжбанківського курсу придбання Євро до національної валюти України, що діяв на дату першого платежу за договором/або поставки товару (в залежності від того, яка подія відбулась першою). Загальна ціна товару, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни на товар на дату здійснення кожного фактичного платежу - є фактичною загальною ціною товару по цьому договору, яку покупець зобов'язаний оплатити. У випадку несвоєчасної оплати, покупець оплачує повну вартість придбаного товару з урахуванням п. 2.2. договору. При цьому ціна за товар визначається на дату здійснення фактичного платежу.

Сторони встановили, що вартість товару розраховується за формулою (п. 2.2. Договору) та сплачується в гривні.

При цьому, загальна ціна Товару, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни за товар на дату здійснення кожного фактичного платежу, - є фактичною ціною Товару по цьому Договору, яку Покупець зобов'язаний оплатити. У випадку несвоєчасної оплати, Покупець оплачує повну вартість придбаного товару з урахуванням п. 2.2 Договору. При цьому ціна за товар визначається на дату здійснення фактичного платежу. Курси валют і їх співвідношення визначається згідно даних, вказаних на сайті: www.undiform.com. Міжбанківський курс придбання долара США до національної валюти України, який визначається як середній міжбанківському валютному ринку в день, що передує дню розрахунків по даному Договору з врахуванням комісії банків на обслуговування платежів в розмірі 0,3%.

Таким чином, в силу приписів п. 2.2. договору позивач вправі здійснити коригування ціни Договору (вартості поставленого товару).

В порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач не оплатив отриманий товар за договором на підставі вище зазначених видаткових накладних , внаслідок чого у нього виник борг щодо несплаченої загальної вартості товару, який до звернення з позовом до суду становив суму 393 119,04 грн. Доказів на погашення цієї суми боргу або доказів на її спростування ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції відповідачем не подано.

Враховуючи п. 2.2 договору купівлі-продажу насіння № 14 НК 014 ТЕЛР від 24.02.14, відкоригована сума боргу за розрахунком позивача складає 798 031,65 грн. (а.с. 13-14), правильність проведення якого перевірена судом апеляційної інстанції.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем була подана заява про те, що відповідач після порушення судом першої інстанції провадження у даній справі частково сплатив суму основного боргу в розмірі 200 000 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача від 27.02.15.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за укладеним договором поставки від 12.02.14 в частині поставки товару, натомість відповідач за отриманий товар не розрахувався. Разом з тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, відповідач повністю визнає позовні вимоги позивача та підтверджує наявність у відповідача неоплаченої суми боргу по договору № 14 НК 014 ТЕЛР від 24.02.14 (а.с. 47).

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 598 031,65 грн., та відповідно щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог на суму 200 000 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, тобто за відсутності предмета спору.

Щодо задоволення місцевим господарським судом позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, штрафу та 20 % річних судова колегія зазначає наступне:

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, у т.ч. неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття, згідно з яким неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до змісту ст. 230 ГК України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом п. 6.4. договору купівлі-продажу насіння № 14 НК 014 ТЕЛР від 24.02.14 сторони погодили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати до моменту повної оплати , а також 20 % річних від простроченої суми.

Зважаючи на те, що відповідачем не виконано у повному обсязі взяті на себе за договором господарські зобов'язання в частині непроведення оплати товару (насіння цукрового буряка), а відтак місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 33 905,17 грн. - пені та 23 479,44 грн. - 20 % річних за період з 01.11.14 по 17.02.15 (а.с. 13-14).

Крім того, у разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10 % від суми неоплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором (п. 6.5. договору).

Зважаючи на встановлені судом обставини справи та умови договору від 24.02.14, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що стягнення судом з відповідача штрафу в розмірі 10 %, що складає 39 311,90 грн. є правомірним. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено правильність проведеного позивачем розрахунку пені, річних та штрафу і встановлена їх правильність та відповідність наявному в матеріалах справи розрахунку позивача.

Щодо прохальної частини апеляційної скарги, відповідно до якої скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15 у справі № 921/199/15-г/10 (без зазначення конкретних підстав щодо суті прийнятого рішення за результатами розгляду господарського спору) та прийняти нове рішення, яким розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців рівними платежами, судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.12 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Таким чином, враховуючи норми процесуального права, колегія суддів зазначає, що відповідач має право звернутися із заявою про розстрочку або ж відстрочку виконання судового рішення у будь-який час після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів даної справи, заява відповідача про розстрочку виконання судового рішення від 16.04.15 була зареєстрована через канцелярію суду першої інстанції 17.04.15 о 15 год. 50 хв., тобто після оголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення та закінчення розгляду справи о 12 год. 30 хв., що підтверджується протоколом судового засідання за цією ж датою.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Судовий збір покласти на скаржника в порядку ст.ст. 49,105 ГПК України.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги з вимогою в повному обсязі скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15 у справі № 921/199/15-г/10, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Постолівська» на користь ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» 598 031,65 грн. боргу, 33 905,17 грн. пені, 23 479,44 грн. 20% річних, 39 311,90 грн. 10% штрафу, в частині стягнення боргу в розмірі 200 000 грн. провадження припинено, становить 8 947,28 грн. (1 % ціни позову).

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті судом апеляційної інстанції апеляційної скарги було задоволено клопотання відповідача та відстрочено сплату судового збору до закінчення апеляційного провадження по перегляду рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15 у справі № 921/199/15-г/10.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Агрофірма «Постолівська», з відповідача слід стягнути 8 947,28 грн. судового збору за перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15 у справі № 921/199/15-г/10 в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу за б/н від 03.06.15 ТОВ "Агрофірма "Постолівська", с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.04.15 у справі № 921/199/15-г/10 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Стягнути з ТОВ "Агрофірма "Постолівська" (48236, с. Постолівка, Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30787770) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 8 947,28 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 05.08.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Зварич О.В.