ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

05.08.2015 Справа № 38/5005/6636/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012

за заявою голови ліквідаційної комісії комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до боржника комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, проспект Воронцова, буд. 13, код ЄДРПОУ 25841545

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012 (суддя Бондарєв Е.М.) Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, проспект Воронцова, буд. 13 (код ЄДРПОУ 25841545) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Барановського О.М.

Не погодившись із зазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У даному випадку, постанова, що оскаржується, винесена 14.08.2012р., отже останній день подачі апеляційної скарги - 24.08.2012р. Апеляційна скарга на вказану постанову, згідно зі штампом вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Дніпропетровської області про прийняття апеляційної скарги, подана 23.07.2015р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання, однак містить клопотання про відновлення пропущеного строку з причин неможливості подати апеляційну скаргу у передбачені ст. 93 ГПК України строки у зв'язку із тим, що про існування оскаржуваної постанови скаржнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 20.07.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, в газеті "Голос України" № 159 (5409) від 28.08.2012р. здійснено публікацію оголошення про визнання банкрутом комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, проспект Воронцова, буд. 13, код ЄДРПОУ 25841545) та відкриття ліквідаційної процедури (а.с. 13, Т. 2).

Згідно ч. 3 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Отже, скаржник мав дізнатися про відповідне оголошення та вчасно заявити грошові вимоги до боржника та відповідно своєчасно оскаржити постанову господарського суду від 14.08.2012р., а подання апеляційної скарги після спливу трирічного строку з дати прийняття постанови свідчить лише про зловживання скаржником своїми правами.

Таким чином, скаржником не надано належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012 та відповідних доказів, що є підставою для відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р., що набрав чинності 01.11.2011р.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2015р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218, 00 грн.

Відповідно підпункту 17 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг у справі про банкрутство становить 0, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, судовий збір за подану апеляційну скаргу має бути сплачений у сумі 609,00 грн.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012, в обгрунтування чого посилається на тяжкий майновий стан.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Враховуючи, що скаржник є юридичною особою та суб'єктом господарської діяльності, доводи, наведені скаржником в обґрунтування заявленого клопотання, та ненадання скаржником відповідних доказів, які б свідчили про такий майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації", що унеможливлює сплату останнім судового збору, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення скаржнику сплати судового збору, отже відповідне клопотання ТОВ "Житлові комунікації" не підлягає задоволенню.

У відповідності з п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" підлягає поверненню заявникові без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові комунікації" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6636/2012 повернути заявникові без розгляду.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга № 87/07/15 від 21.07.2015р. та додані до неї матеріали на 6 арк.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко