ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.08.15р. Справа № 904/5004/15

За позовом Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" (м. Дніпропетровськ)

до Комунальний заклад "Обласний шкірно-венерологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у загальному розмірі 14 328 грн. 33 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: Кадникова Л.Г. - представник (довіреність від 14.04.2015)

від відповідача: Шевченко О.А. - представник (довіреність № 345 від 01.07.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Комунальний заклад "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Комунального закладу "Обласний шкірно-венерологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) заборгованість за договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у загальному розмірі 15 745 грн. 22 коп. (на момент звернення із позовом до суду).

Ціна позову складається суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 529/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з теплопостачання, електропостачання та водопостачання протягом 2012-2013 років. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 30.06.2015.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 30.06.2015 не з'явилися, витребуваних документів ухвалою суду від 10.06.2015 не надали.

При цьому, від позивача надійшла заява про перенесення судового засідання на інший день, у зв'язку з тим, що його представник знаходиться у черговій відпустці. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для підготовки правової позиції по справі, дослідження фотокопії матеріалів справи та проведення звірки з наявними документами.

Вказані клопотання були задоволені судом та ухвалою суду від 30.06.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 23.07.2015, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази, повторно викликати представників позивача та відповідача у судове засідання.

У судове засідання 23.07.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 23.07.2015 представником позивача було викладено зміст позовних вимог, наведено доводи в їх обґрунтування.

Представником позивача також надана уточнена позовна заява, в якій він просить суд зменшити суму заборгованості за використані енергоносії до 14 328 грн. 33 коп. Отже, має місце нова ціна позову у розмірі 14 328 грн. 33 коп.

Представником відповідача надано заперечення проти позовної заяви, в якому він проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня № 17" було ліквідовано за рішенням засновників, відповідно вимоги позивача є безпідставними. Також, відповідач зазначає, що по даним зобов'язанням (2012-2013 рік) строк позовної давності минув, у зв'язку з чим просить суд застосувати положення статті 267 Цивільного кодексу України.

Судом було зауважено, що з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, є необхідність витребування та дослідження додаткових доказів, а саме:

- від позивача - додаткові пояснення щодо правовідносин з відповідачем з приводу відшкодування витрат на утримання орендованого майна (на підставі якого договору) окремо за 2012 та 2013 рік; рахунки на оплату наданих в період з 01.01.2012 по 31.12.2013 послуг по кожному місяцю спірного періоду окремо за кожною окремою послугою (теплопостачання, водопостачання, електропостачання), докази їх вручення відповідачу, як це передбачено пунктом 1.2. договорів від 01.01.2013 та від 09.12.2013; акт звірки взаєморозрахунків станом на дату подання позову (позивачу з'явитись до відповідача).

від відповідача - у разі незгоди із сумою боргу надати контррозрахунок суми позову.

Так, у судовому засіданні в порядку частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву у судовому засіданні до 05.08.2015 та зобов'язано сторін надати вказані вище докази.

У судове засідання 05.08.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

Судом було зауважено, що до матеріалів справи доданий лише договір, який передбачає надання відповідних послуг у 2013 році.

При цьому, представник позивача у судовому засіданні 05.08.2015 наголошував на тому, що між сторонами було також укладено окремий договір на 2012 рік, однак йому не вистачило часу для витребування його у відповідних служб лікарні та надання до суду.

Так, позивачем вимоги суду у повному обсязі виконані не були, а отже позивачем так і не були надані наступні докази:

- додаткові пояснення щодо правовідносин з відповідачем з приводу відшкодування витрат на утримання орендованого майна (на підставі якого договору) окремо за 2012 та 2013 рік;

- рахунки на оплату наданих в період з 01.01.2012 по 31.12.2013 послуг по кожному місяцю спірного періоду окремо за кожною окремою послугою (теплопостачання, водопостачання, електропостачання),

- докази їх вручення відповідачу, як це передбачено пунктом 1.2. договорів від 01.01.2013 та від 09.12.2013.

Крім того, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, яке мотивоване неможливістю підготуватись до судового засідання, оскільки головний лікар перебуває у відпустці.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.08.2015 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що позивачем протягом двох місяців не було надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а подане клопотання є необґрунтоване, оскільки відпустка головного лікаря не є достатньою підставою для продовження строку.

Так вказане клопотання не може бути задоволено судом з огляду на наступне.

Строк вирішення спору у даній справі, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України закінчується 10.08.2015, а отже суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на іншу дату. Винятковість випадку, що може бути підставою для продовження строку розгляду спору, також не доведена. Крім того, судом надавався достатній час для виконання вимог суду, розгляд справи неодноразово відкладався.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 529/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у загальному розмірі 15 745 грн. 22 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з теплопостачання, електропостачання та водопостачання протягом 2012-2013 років.

При цьому, до матеріалів справи доданий лише договір, який передбачає надання відповідних послуг у 2013 році.

При цьому, представник позивача у судовому засіданні 05.08.2015 наголошував на тому, що між сторонами було також укладено окремий договір на 2012 рік, однак йому не вистачило часу для витребування його у відповідних служб лікарні та надання до суду.

Так, з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд у судовому засіданні 23.07.2015 зобов'язав позивача надати наступні докази:

- додаткові пояснення щодо правовідносин з відповідачем з приводу відшкодування витрат на утримання орендованого майна (на підставі якого договору) окремо за 2012 та 2013 рік;

- рахунки на оплату наданих в період з 01.01.2012 по 31.12.2013 послуг по кожному місяцю спірного періоду окремо за кожною окремою послугою (теплопостачання, водопостачання, електропостачання),

- докази їх вручення відповідачу, як це передбачено пунктом 1.2. договорів від 01.01.2013 та від 09.12.2013;

акт звірки взаєморозрахунків станом на дату подання позову (позивачу з'явитись до відповідача).

На виконання вимог суду, позивачем було надано лише акт звірки.

Інші витребувані судом документи, станом на 05.08.2015 позивачем не надані.

Отже, позивачем вимоги суду були виконані лише частково, витребувані судом документи у повному обсязі надані не були.

При цьому, з урахуванням викладених у позовні заяві обставин, у суду відсутні вказані докази, які б дозволяли розглянути справу по суті.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Як зазначено вище, позивач витребувані судом документи у повному обсязі не надав, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно пунктів 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, відсутність витребуваних документів перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не подав у повному обсязі витребувані господарським судом матеріали, які необхідні для встановлення фактичних обставин у справі, що перешкоджає вирішенню спору, а закінчення строку вирішення спору у даній справі унеможливлює задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою надання позивачу часу для виконання вимог ухвали суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України..

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

При цьому, у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача не покладаються.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Отже, сплачений позивачем судовий збір відповідно до платіжного доручення № 3 від 17.02.2015 на суму 1 827 грн. 00 коп. підлягає поверненню останньому з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" до Комунальний заклад "Обласний шкірно-венерологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості за договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у загальному розмірі 14 328 грн. 33 коп. - без розгляду.

Повернути Комунальному закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31; ідентифікаційний код 37899736) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., перерахований відповідно до платіжного доручення № 3 від 17.02.2015, оригінал якої повернути Комунальному закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6".

Роз'яснити Комунальному закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6", що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.В. Фещенко