Справа № 2-

103/09

                  Р І Ш Е Н Н Я

         І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

23  січня  2009 року                                                                м. Білогірськ

      Білогірський районний суд Автономної  Республіки Крим   у складі:

        головуючого                 - судді Куртлушаєва М.І.

        при  секретарі                                             - Клімової Ю.О.

                розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Білогірську  цивільну справу за позовом Відділу освіту Білогірської районної  державної адміністрації  АР Крим, представник Пономарьов Сергій Сергійович  до ОСОБА_3  про стягнення  суми за фактично невідпрацьований  час,

ВСТАНОВИВ:

                представник позивача звернувся до  ОСОБА_3  про стягнення – 1121, 76 грн.  за фактично невідпрацьований час.

              Свої вимоги мотивував  тим, що відповідно до наказів  № 159/1 від 02 жовтня 2007 року та № 178/1  від  02 листопада  2007 року  директором  Красногірської  загальноосвітньої  школи  на підставі  актів  робочі дні ОСОБА_3 з 19 вересня 2007 року  до 30 вересня  2007 року, також  з 01 жовтня по 31 жовтня 2007 року визнані  прогулами. Однак,  у зв’язку  з тим, що зазначені  накази  були видані  після здачі  табелів  обліку робочого часу,  ОСОБА_3  були виплачені  суми за відпрацювання  вищевказаних  робочих днів. Згідно довідки загальна сума  заробітної плати, яка нарахована  відповідачки  за фактично  невідпрацьований час складає – 1121, 76 грн..

               Представники позивача у судовому засіданні вимоги підтримали, просили  позов  задовольнити в повному обсязі, посилаючись  на ст. ст. 8, 55 Конституції України, доповнив, що діями  відповідачки  заподіяна шкода відділу освіту через зайво виплачені  кошти за  невідпрацьований  робочий час. Дані  суми не були своєчасно відраховані з заробітної плати, оскільки  причина  відсутності  на робочому місці  відповідачки не була  відома, тому у табелях   обліку робочого часу  з початку  були  проставлені  „в”, а потім коли дізналися  про  прогули було  зроблено корегування табелів.  

               Представник відповідача - у судовому засіданні  позовні вимоги не визнав, суду  пояснив, що  доводи  представників  позивача      не можуть  бути прийняти до уваги, оскільки  ОСОБА_3  не  допускала  прогули, а акти  укладені безпідставно.  Крім того доповнив, що діючим  трудовим законодавством  не передбачено  відшкодування шкоди  з таких підстав.

               Заслухавши  сторін, їх доводи, дослідивши  матеріали справи та оцінивши їх у сукупності,  суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача   підлягають  залишенню без задоволення.

              Судом було встановлено, що  на підставі наказів директора  Красногірської  загальноосвітньої школи  № 159/1 від 02 жовтня 2007 року  та  № 178/1  від 02 листопада  2007 року  у вересні 2007 року  було  визначені прогулами -  8 днів, а у жовтні місяці 2007 року   - 23 дня. На підставі  даних  наказів  були внесені зміни  до табелів обліку  робочого часу  ОСОБА_3  за відповідні  місяці. Дані обставини   позивач оцінює як заподіяння  матеріальної   шкоди відділу освіти, відповідачкою у зв’язку з чи звернувся з позовом до суду  17 вересня 2008 року.  

    Але,   суд не може погодитись з такими доводами, оскільки відповідно до ст.. 138 КЗпП України  - для покладення  на працівника  матеріальної відповідальності  за шкоду  власник  або уповноважений  ним орган  повинен  довести  наявність  умов, передбачених  статтею 130 цього Кодексу.  

   Разом  з тим положення ст.  130  КЗпП України  - передбачають, що при покладені  матеріальної  відповідальності  права і законні інтереси  працівників  гарантуються  шляхом  встановлення  відповідальності  тільки  за пряму дійсну  шкоду, лише   в межах  і порядку, передбачених  законодавством , і за умови, коли  така шкода   заподіяна  винними  протиправними діями  працівника.  

    При  таких обставинах  на  думку суду  позовні вимоги не знайшли правового обґрунтування, тому що,   як убачається  з встановлених обставин, дії  з боку  відповідачки    не носять  протиправний характер. Інші  підстави і умови  матеріальної відповідальності  діючим трудовим законодавством України не передбачені.  

             Що стосується   доводів представника  позивача відносно  посилання на застосування  положень  Конституції  України в даному трудовому спорі, то  вони також не можуть бути прийняти до уваги, оскільки  самі положення  Конституції України  мають нормативний характер в найзагальнішій  формі та механізм реалізації  деяких  положень  в Україні  застосовується через існуючі  спеціальні закони. В даному ж випадку   до закону, який   регулює трудові відносини відноситься Кодекс законів про працю України, норми якого і підлягають   застосуванню.

               Керуючись ст.ст. 130, 138,    КЗпП  України,  ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України  суд, -

В И Р І Ш И В:

            у  задоволені  позову  Відділу освіту Білогірської районної  державної адміністрації  АР Крим, представник Пономарьов Сергій Сергійович  до ОСОБА_3  про стягнення  суми за фактично невідпрацьований  час,  – відмовити у повному обсязі.

             Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про оскарження до Білогірського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом двадцяти  днів після подання заяви про оскарження через Білогірський районний суд.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Головуючий:  п/п З оригіналом згідно.

Рішення  не набрало законної сили.

Суддя Білогірського районного суду

Автономної Республіки  Крим М.І.  Куртлушаєв

секретар: