Судове рішення #46030
12/161



  

   

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру,20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

27 червня 2006 року                                                                Справа № 12/161

За позовом: Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго»14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Бахмач-м’ясо”

16500, Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Петровського, 64

Про стягнення  58 214 грн. 18 коп.    

                                                                                   Суддя      Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  Костенкова О.П. – юрисконсульт, довіреність № 29/4613 від 11.10.2005р.

Від відповідача: Євстаф’єв О.Є –в.о. начальника юридичного відділу, довіреність № 117/1 від 14.06.2006 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 55 945 грн. 18 коп.      заборгованості за активну електроенергію, 1009 грн. 60 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 200 грн. 54 коп. встановленого індексу  інфляції та 1058 грн. 86 коп. пені за прострочку оплати, згідно договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.04.2004 року з додатками до нього.

Представники сторін в судовому засіданні подали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

До початку судового засідання від позивача надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що він 16.06.2006 року розрахувався з позивачем в повному обсязі, про що свідчать копії платіжних доручень, які додані до матеріалів справи. Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 2.2.5. Договору № 4 від 07.04.2004 року про постачання електричної енергії ним було здійснено першу оплату вартості очікуваного споживання електричної енергії.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про зменшення позовних вимог. В поданій заяві позивач зазначає, що відповідач оплатив основний борг по активній електроенергії в сумі 55 945 грн. 18 коп. та  заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії в сумі 1009 грн. 60 коп., що підтверджується копіями  виписок з рахунку позивача. В зв’язку з цим позивач зменшує свої позовні вимоги на 56 954 грн. 78 коп.  заборгованості відповідача по активній та реактивній електроенергії та просить суд стягнути з відповідача 200 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1058 грн. 86 коп. пені, а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін,  дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

          Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення 55 945 грн. 18 коп. боргу за активну електроенергію та 1009 грн. 60 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, згідно договору , оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси.


07.04.2004 року між сторонами було укладено договір № 4 на постачання електричної енергії з додатками  до нього.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов’язання  поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач оплачувати  позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно  з умовами договору.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач відпустив відповідачу електроенергії за період з 17.03.2006р. по 16.05.2006р.  на загальну суму  60950 грн 83 коп .

Також згідно п.2.2.6 договору відповідач взяв на себе зобов”язання  здійснювати оплату  за послуги з компенсації  перетікання  реактивної  електричної енергії  в терміни проведення остаточного розрахунку.

Вартість послуг з компенсації  перетікання  реактивної  електричної енергії  , відповідно до рахунку № 4-05-2006 від 16.05.2006р. , становила  1009 грн 60 коп.

Згідно п. 2.2.5. договору відповідач зобов’язаний був здійснити остаточний розрахунок за  спожиту  електроенергію не пізніше перших  трьох операційних днів  після закінчення розрахункового періоду, встановленого п. 7.3. договору з 17 числа попереднього місяця по 16 число розрахункового місяця включно.  

Як свідчать матеріали справи  відповідач  своєчасно за спожиту електроенергію не розрахувався. Оплати були здійснені відповідачем  16.05.2006р. в сумі 5000 грн , 16.06.2006р. в сумі 55945 грн 18 коп, згідно платіжного доручення № 22 16.06.2006р.,  в сумі 1009 грн 60 коп , згідно платіжного доручення № 24 .

Позивач просить стягнути з відповідача 200 грн. 54 коп. встановленого індексу  інфляції за прострочку оплати послуг за поставлену електричну енергію за період з 01.04. 2006 року по 31.05.2006 року.

Враховуючи, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого  індексу інфляції за весь час прострочки, і матеріалами справи підтверджується  прострочкка  відповадчем взятих на себе зобов”язань щодо оплати , а тому суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційної складової в розмірі встановленого індексу інфляції в сумі 200 грн. 54 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути також з відповідача пеню в сумі 1058 грн. 86 коп., відповідно до п. 4.2.1. договору, за прострочку оплати послуг за поставлену електричну енергію за період з 21.04.2006р. по 09.06.2006р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що  у випадку не оплати платіжних документів у терміни, передбачені п.п. 2.2.5, 2.2.6. Договору Споживач, за кожну прострочену добу по дату проведення оплати, сплачує пеню в розмірі  подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла  в період, за який  нараховується пеня..

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем виконання зобов’язання  щодо оплати послуг за поставлену електричну енергію, а  тому позовні вимоги позивача в частині стягнення пені є також обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що  відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за поставлену електричну енергію своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог ,  доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в  частині стягнення 200 грн. 54 коп. встановленого індексу  інфляції та 1058 грн. 86 коп. пені за прострочку оплати поставленої електричної енергії.

          Приймаючи до уваги, що погашення заборгованості було здійснено відповідачем після порушення провадження у справі, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі  582 грн1 4 коп  та витрати в сумі  118 грн. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

          Оскільки  позивачем згідно платіжного доручення № 8820 від 15.06.2006 року було надлишково сплачено державне мито в сумі 250 грн , а тому відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України воно підлягає поверненню позивачеві з бюджету.

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.  193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 49,   82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд  

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бахмач-м’ясо”

16500, Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Петровського, 64  (п/р № 26009051460753 в ЧФ „Приватбанк” м. Чернігів, МФО 353586, код 32895590) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго»14000, м. Чернігів вул. Горького, 40 (поточний  рахунок № 26006001000005 в Чернігівській філії ВАТ Банк “БІГ Енергія”, МФО  353508, код 22815333)  200 грн. 54 коп. встановленого індексу  інфляції,  1058 грн. 86 коп. пені,   582 грн 14 коп  держмита та    118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.


3. Повернути з Державного бюджету м. Чернігова (код ЄДРПОУ 22825965, рахунок № 31114095600002, банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095) Відкритому акціонерному товариству енергопостачальній компанії «Чернігівобленерго»14000, м. Чернігів вул. Горького, 40 (поточний  рахунок № 26006001000005 в Чернігівській філії ВАТ Банк “БІГ Енергія”, МФО  353508, код 22815333)  надлишково сплачене державне мито в сумі 250 грн., згідно платіжного доручення № 8820 від 15.06.2006 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 12/161 господарського суду Чернігівської області.



СУДДЯ                                                                      Л.М. Лавриненко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація