Справа № 2-54/09      

                                Р І Ш Е Н Н Я                                                                                                                                                                                                        

                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ              

11 лютого 2009 року Новокаховський міський   суд  Херсонської  області у складі:  

головуючого   судді: Чирського Г.М.                              

при секретарі: Хошабаєвій А.Л.

за участю представника відповідача - прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 ,

           представника відповідача - Державного казначейства України - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Нова Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_3  до прокуратури Херсонської області, УМВС України в Херсонській області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів досудового слідства і прокуратури,  -

                                                                     в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду вказавши на те, що 05.07.2000 р. прокурором Херсонської області стосовно нього незаконно порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 83 ч.3 КК України (в редакції 1960 року), яку 30.10.2000 р. закрито старшим слідчим СВ Каховського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_4  на підставі ст. 6 п.2 КПК України ( за відсутністю складу злочину). Тим же слідчим 30.10.2000 р. порушено стосовно нього кримінальну справу за ст. 143 ч.2 КК України ( в редакції 1960 року), яку закрито 12.04.2005 р. за ст. 6 п.11 КПК України. крім того, 27.04.2005 р. прокурором Херсонської області закриті на підставі ст. 100 п.2 КПК України кримінальні справи, порушені стосовно нього 04.04.2001 р. и 14.08.2001 р. Каховським міжрайонним прокурором за ознаками злочину, передбаченого ст. 143 ч.2 КК України (в редакції 1960 року). 27.04.2005 р. кримінальну справу НОМЕР_1 , порушену стосовно нього, по якій йому пред»явлено обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ст. 143 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) провадженням закрито відповідно до ст. ст. 6 п.2, 213 ч.2 КПК України (за відсутністю складу злочину та недоведеністю участі у вчинені злочину). За цей час стосовно нього органами досудового слідства незаконно застосовано запобіжний захід – підписку про невиїзд, незаконно накладено арешт на майно, належне йому і його сім»Ї, пред»явлено обвинувачення, а також незаконно оголошено у розшук. У зв»язку з цим, з вини службових осіб органів досудового слідства та прокуратури (відповідачів) йому завдано моральної шкоди, яка виразилась у відчутті стиду та страху, а також психічному та нервовому стресі його та його рідних, втраті авторитету серед громадян, керівництва міста та області, колег, працівників правоохоронних органів, депутатів, сусідів та клієнтів, втрати роботи, оскільки як адвокат не міг виступати захисником по кримінальних справах, а по цивільних справах фізичні та юридичні особи перестали звертатися, зміні повсякденного стану життя, погіршення стану здоров»я його та рідних, негативних змін у сімейних стосунках, погіршення матеріального стану, що призвело до негативних життєвих змін, а саме: розпаді сім»ї у зв»язку із погіршенням матеріального стану, тому як він та його дружина розлучилися, остання вимушена була виїхати за кордон на заробітки для матеріального забезпечення сім»Ї, погіршення стану його здоров»я, постійні хвороби, втрата авторитету та неможливість його відновлення, втрата клієнтів, кар»єрного зросту, відсутність можливості виїжджати за межі м. Нова Каховка у зв»язку із незаконним обранням стосовно нього запобіжного заходу – підписці про невиїзд. Поросив суд стягнути на свою користь з Державного казначейства України моральну шкоду у сумі 500000 грн. завданої у зв»язку із незаконними діями органів прокуратури Херсонської області та УМВС України в Херсонській області.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги із зазначених вище підстав.

Представник відповідача – УМВС України в Херсонській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, жодного разу у судове засідання не з»явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача – прокуратури Херсонської області, позов не визнав, посилаючись на відсутність вини з боку органів прокуратури, оскільки притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3  та застосування стосовно нього запобіжного заходу – підписки про невиїзд здійснювалось СУ УМВС України в Херсонській області, вказаний орган проводив досудове слідство по кримінальній справі НОМЕР_1 . Органами досудового слідства прокуратури Херсонської області не вчинювались будь-які зазначені дії, тому позовні вимоги ОСОБА_3  до прокуратури області є безпідставними.

Представник відповідача – Державного казначейства України, позов не визнав, зазначивши, що у позивача відсутні законні підстави для відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, заподіяної діями органами досудового слідства та прокуратури, у зв»язку із недоведеністю та необґрунтованістю.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2001 р., 28.09.2000 р., 05.07.2000 р., 30.10.2000 р., 14.08.2001 р. органами прокуратури Херсонської області та досудового слідства УМВС України у Херсонській області стосовно ОСОБА_3  порушено ряд кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 143 ч.2 КК України (в редакції 1963 року), 83 ч.3 КК України (в редакції 2001 року), які прийняті до свого провадження та розслідувані органами досудового слідства УМВС України у Херсонській області (підрозділами слідчих відділень Каховського РВ УМВС України у Херсонській області, та слідчого управління УМВС України у Херсонській області).

04.04.2001 р. порушені кримінальні справи об»єднані в одне провадження під єдиним реєстраційним номером - НОМЕР_1 .    

 19.07.2000 р. слідчим СВ СУ УМВС України у Херсонській області ОСОБА_13 . стосовно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 83 ч.3 КК України ОСОБА_3  обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд.

02.11.2000 р. та 22.12.2000 р. слідчим СВ Каховського РВ УМВС України у Херсонській області ОСОБА_5  винесені постанови про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_3  у вчинені злочинів, передбачених ст. 143 ч.2 КК України, фактично, обвинувачення ОСОБА_3  пред»явлено 12.01.2001 р., по яким вину свою він не визнав.

19.01.2001 р. стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ст. 143 ч.2 КК України, обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд начальником СВ Каховського РВ УМВС України у Херсонській області ОСОБА_6

 15.08.2001 р. та 21.08.2001 р. начальником СВ Каховського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_6   ОСОБА_3  пред»явлено обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ст. 143 ч.2 КК України.

04.10.2001 р. кримінальну справу НОМЕР_1  по обвинуваченню ОСОБА_3  у вчинені злочину, передбаченого ст. 143 ч.2 КК України у порядку ст. 225 КПК України направлено до Каховської міжрайонної прокуратури.

10.10.2001 р. Каховським міжрайонним прокурором кримінальну справу направлено для проведення додаткового розслідування.

24.09.2002 р. слідчим СВ Каховського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_7  пред»явлено обвинувачення ОСОБА_3  у вчинені злочину, передбаченого ст. 143 ч.2 КК України.

27.09.2002 р. кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3  у вчинені злочину, передбаченого ст. 143 ч.2 КК України в порядку ст. 225 КПК України направлено Каховському міжрайонному прокурору, який 08.10.2002 р., затвердивши обвинувальний висновок, 11.11.2002 р. у порядку ст. 232 КПК України спрямував її до Каховського районного суду для розгляду по суті.

11.11.2002 р. постановою судді Каховського районного суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3  направлено за підсудністю до Новокаховського міського суду Херсонської області.

Постановою судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 11.11.2002 р. кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3  повернуто прокурору м. Каховка на додаткове розслідування, яку 17.04.2003 р. прийнято до свого провадження слідчим СВ Каховського РВ УМВС ОСОБА_7

11.04.2005 р. зазначену кримінальну справу прийнято до свого провадження старшим слідчим СУ УМВС України у Херсонській області ОСОБА_8 , який 27.04.2005 р. провадження по ній закрив на підставі ст. ст. 6 п.2, 213 ч.2 КПК України ( за відсутністю складу злочину, недоведеності участі обвинуваченого у вчинені злочинів), зняв арешт з майна ОСОБА_3  та відмінив стосовно останнього запобіжний захід – підписку про невиїзд.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі статтями 1, 5 Закону України від 1 грудня 1994 р.N 266/94-ВР “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” (далі Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення під час розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

У стаття 2 п. 2) передбачено, що право на відшкодування шкоди у порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

У цьому випадку громадянинові відшкодовується моральна шкода за раухнок державного бюджету, як зазначено у ст. ст. 3 п. 5), 4 ч.1 Закону.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, що закріплено ст. 4 ч.ч. 4,5 Закону.

У ході судового розгляду встановлено, що незаконне порушення кримінальної справи органами прокуратури Херсонської області, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3  органами досудового слідства УМВС України в Херсонській області спричинило порушення нормального, повсякденного укладу життя позивача, а саме, він змушений був з»являтися на допити в органи досудового слідства для дачі показів та виконання інших процесуальних рішень, втрачаючи свій особистий час.

Крім того, позивач, який згідно зі Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2  на підставі рішення Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії НОМЕР_3  від 29.03.1994 р. отримав право на заняття адвокатською діяльністю, був змушений витрачати час та зусилля для вишукання засобів для існування себе та членів його сім»ї, матеріального забезпечення своєї хворої матері ОСОБА_9 , яка з 1996 по 2005 р. перенесла ряд медичних операцій та потребувала сторонньої матеріальної допомоги, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім”Ї ОСОБА_10  жительки АДРЕСА_1 . від 23.11.2005 р.

Вказане підтверджується інформацією ДПІ у м. Нова Каховка, що згідно декларацій про доходи за період з 01.01.2000 р. по 31.12.2000 р. ОСОБА_3  задекларовано валовий дохід у сумі 300 грн. від здійснення діяльності адвоката. Інформація щодо декларування доходів ОСОБА_3  за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2005 р. відсутня.

При цьому, суд враховує те, що відповідно до ст. 61 ч.1 п. 4 КПК України захисником не може бути особа, щодо якої порушено кримінальна справа, пред»явлення обвинувачення ОСОБА_3  нерозривно пов»язане з порушенням стосовно нього кримінальних справ, вказані процесуальні дії обмежили його права, передбачені ст. 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Незаконні порушення кримінальних справ та притягнення до кримінальної відповідальності позивача призвело до порушень його нормальних життєвих зв»язків, погіршення сімейних стосунків, оскільки, його дружина змушена була виїхати на заробітки до Італії для матеріального забезпечення сім»ї, оплати навчання сина – ОСОБА_11 , який у період часу з 2000 р. по 2005 р. навчався на платній основі та закінчив ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розрив сім»ї призвів до розлучення, що підтверджується рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 29.01.2004 р. по справі НОМЕР_4 .

Окрім того, судом взято до уваги те, що до притягнення до кримінальної відповідальності Вознюк В.В. був публічною людиною, брав активну участь у громадському житті. Будучи членом Українського козацтва з 1992 року, активно приймав участь в усіх заходах Українського козацтва та розбудови його структурних підрозділів, був членом економічної ради Українського козацтва, радником Головного отамана козацтва з правових питань та курінним суддею, користуючись заслуженою повагою серед членів громадської організації. До того ж, до притягнення до кримінальної відповідальності з 1999 року позивач був помічником-консультантом Народного депутата України ОСОБА_12 , приймаючи активну участь в роботі Верховної Ради України, в житті країни, користуючись повагою серед колег.

Незаконне притягнення до кримінальної відповідальності позивача явно принизило його ділову репутацію, порушило нормальні життєві зв”язки через відсутність можливості продовжувати активне громадське життя та не могло негативно не вплинути на стосунки з оточуючими його людьми.

Незаконне порушення кримінальної справи призвело до моральних страждань, що спричинило погіршення стану його здоров’я, оскільки згідно довідки Маньківського санаторію “Колос” Черкаської області позивач перебував на санаторному лікуванні у зазначеному закладі з 14.11.2000 р. по 01.12.2000 р. з-приводу діагнозу – хронічний гастродуоденит, хронічний холецистохоланит, хронічний панкреатит, остеохондроз шийного відділу хребта та інших. Згідно пояснень ОСОБА_3  до порушення стосовно нього кримінальних справ він  відчував себе здоровою людиною, за медичною допомогою не звертався.

Вказане свідчить про спричинення позивачеві вимушених змін у його житті та необхідності у додаткових зусиллях для її організації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 13 вказаного вище Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться відповідно до розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями, внесенимим постановою ПВСУ від 25.05.2001 р. № 5), у випадках, коли межі відшкодування моральної шкодии визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковвуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи (п. 9 ч.2).

Статтею 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визначена сума мінімальної заробітної плати з 01 січня 2009 у розмірі 605 грн. на місяць, яка діє на час розгляду справи.

    Враховуючи період перебування позивача. під слідством — з 04.07.2000 р. по 27.04.2005 р. , тобто 4 роки 9 місяців і 23 дні — розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим 34948 грн. 83 коп. Беручи до уваги характер моральних страждань, що полягає у приниженні ділової репутації ОСОБА_3 , порушенні його нормальних життєвих зв”язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні його стосунків з оточуючими людьми та стану здоров”я, відсутності можливості займатися адвокатською діяльністю, виступаючи в якості захисника по криміенальним справам,  необхідності додаткових зусиль позивача для організації свого життя, виходячи з тривалості та глибини страждань, явної вини відповідачів – органів прокуратури Херсонської облсті та досудового слідства УМВС України у Херсонській області, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково на суму 42000 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача з Державного казначейства України  за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, суд не враховує ті обставини, на які послався позивач, що йому заподіяна моральна шкода внаслідок незаконного обрання запобіжного заходу – підписка про невиїзд, в результаті чого він не міг виїжджати за межі м. Нова Каховка для постійного догляду за своєю хворою матір”ю, яка потребувала постійного догляду, накладання арешту на його майно, оскільки як встановлено з оглянутих судом матеріалів кримінальної справи НОМЕР_1  після обрання позивачу зазначеного запобіжного заходу 19.07.2000 р. та 19.01.2001 р. він неодноразово у період часу з 23.02.2001 р. по 19.03.2001 р., з 25.03.2001 р. по 03.04.2001 р., з 20.04.2001 р. по 25.07.2001 р., з 28.11.2001 р. по 15.07.2002 р., з 15.07.2002 р. по 27.07.2002 р., з 05.08.2002 р. по 24.09.2002 р. оголошувався у розшук, досудове слідство стосовно нього зупинялося на підставі ст. 206 п.1 КПК України. Порушуючи підписку про невиїзд, позивач виїжджав до місця проживання своєї матері у Тернопільську область, що підтверджується інформацією Великодеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, згідно якої Вознюк В.В. з початку 2000 року по жовтень 2005 року приїжджав періодично до своєї матері ОСОБА_9

Не дивлячись на протокол про накладення арешту на майно ОСОБА_3  від 03.12.2000 р., який є у матеріалах кримінальної справи, відповідно до інформації КП “Каховське бюро технічної інвентаризації”, на майно ОСОБА_3  ( АДРЕСА_2 ) не було накладено жодного арешту, що свідчить про формальність зазначеної слідчої дії, проведеної органами досудового слідства та можливість позивача вільно володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю відповідно до ст. 41 Конституції України та Закону України “Про власність”, який діяв у зазначений період часу.

     У відповідності зі ст. ст.43, 56  Конституції України ст. ст. 1-5,13 Закону України від 1 грудня 1994 р.N 266/94-ВР “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”,  керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України, суд –

                                                                            в и р і ш и в:

               Позов задовольнити частково.

    Стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3  на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів прокуратури Херсонської області та досудового слідства УМВС України в Херсонській області суму 12000 грн.  

 Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області.

   Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після її подачі, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                    Г.М.Чирський Ў