Справа № 2-325/09      

                                Р І Ш Е Н Н Я                                                                                                                                                                                                        

                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ              

                                             

18 лютого 2009 року Новокаховський міський   суд  Херсонської  області у складі:  

головуючого   судді: Чирського Г.М.                              

при секретарі: Хошабаєвій А.Л.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Нова Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до АДРЕСА_1  про стягнення заборгованості по зарплаті, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати та виплати та суми, витраченої на отримання правової допомоги,  -

                                                                     в с т а н о в и в :

ОСОБА_2  звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою  користь заборгованості по зарплаті, посилаючись на те, що з 01.11.2007 р. до 01.08.2008 р. працювала продавцем у АДРЕСА_1  На день звільнення їй не було нарахована та виплачено заборгованість по зарплаті у сумі 225 грн., компенсацію за невідбуту відпустку у сумі 525 грн. Неодноразово звертаючись до відповідача, отримала відмову у виплаті заборгованості. Просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті заробітної плати, компенсацію за невідбуту відпустку, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

    У попередньому судовому засіданні позивач доповнив свої позовні вимоги, просивши додатково стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 2000 грн.

    Під час судового засідання позивач додатково уточнила позовні вимоги, просивши стягнути з відповідача заборгованість по зарплаті у сумі 225 грн., компенсацію за невідбуту відпустку у сумі 255 грн., 71 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення, а також 200 грн., витраченої на отримання правової допомоги, виключивши з своїх позовних вимог відшкодування моральної шкоди.

    У судовому засіданні  позивач підтримала свої позовні вимоги із зазначених підстав з урахуванням додаткових уточнень.

    Відповідач позовні вимоги визнав частково у частині заборгованості по зарплаті у сумі 480,71 грн., яка містить у собі суму основного боргу 225 грн. та компенсацію за невідбуту частину відпустку 255 грн. 71 коп., необхідності виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням строків її виплати у сумі 35 грн. 20 коп., а усього на суму 515 грн. 91 коп., не визнавши заявлені позивачем вимоги щодо виплати середньої заробітної плати за час затримки, оскільки позивач не зверталась за отриманням належній її зарплати після звільнення, на неодноразові виклики до офісу не приходила. В іншій частині просив відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю.    

            Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково з тих самих підстав, що і відповідач.

            Заслухавши сторони,  дослідивши  матеріали  справи, суд  вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці»,  заробітна плата виплачується працівникові не рідше 2 разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, а відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власниками або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений орган повинен сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24.12.1999 року № 13 передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми у день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини, при цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст. 34 Закону України “Про оплату праці” компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі ст. ст. 2, 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 року зі змінами та доповненнями така компенсація провадиться у разі затримки на один  і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01 січня 2001 року; виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати  від 21.02.2001 року № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2  перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 01.11.2007 року по 01.08.2008 року.

        Згідно довідки, наданої відповідачем заборгованість ОСОБА_2   по зарплаті на момент розгляду справи складає 480 грн. 71 коп., а всього 515 грн. 91 коп. з урахуванням компенсації втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати, середній заробіток становить  17 грн. 23 коп. на день.

    Згідно пояснень свідків ОСОБА_3  та ОСОБА_4 , позивач неодноразово зверталась до відповідача після звільнення для отримання повного розрахунку, приходячи у магазин, але заборгованість їй не виплачувалась.

    Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_5  та ОСОБА_6 , допитаних за клопотанням відповідача у частині неодноразового повідомлення по телефону позивачу про необхідність з»явитися та отримати нараховану їй заробітну плату, оскільки вони не узгоджуються друг з другом. Так, ОСОБА_6  показала, що на прохання ІНФОРМАЦІЯ_1  – ОСОБА_5  дзвонила позивачці по телефону 2 рази у кінці серпня – на початку вересня 2008 року та пропонувала з»явитись у магазині для отримання зарплати. Разом з тим, ОСОБА_5 , підтверджуючи факт викликів позивача через ОСОБА_6 , пояснила, що вказані події мали місце у жовтні 2008 року, при цьому, протягом вересня 2008 року вона на роботі була відсутня. При цьому, за останній місяць роботи липень 2008 року позивачу була виплачена лише частина зарплати у сумі 300 грн., ніяких матеріальних претензій до позивача не було, ніяких фінансових порушень не задокументовано. До того ж, свідок ОСОБА_6  підтвердила той факт, що бачила останній раз позивача на роботі 04 серпня 2008 року.  

    З цього приводу, суд не сприймає доводи відповідача та його представника щодо наявності фінансових порушень з боку ОСОБА_2  та не з»явлення її за отриманням зарплати на запрошення відповідача як необґрунтовані.    

        Таким чином, оскільки на день звільнення працівника відповідачем всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України не був проведений остаточний розрахунок при звільненні, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення, компенсація втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати також підлягають задоволенню, оскільки на час подання позову до суду 23.12.2008 р. у позивача на руках була трудова книжка, видана при звільненні, що у сукупності з наведеними вище доказами спростовує твердження відповідача та його представника про відсутність звернення позивача про остаточний розрахунок по заробітній платі.

Суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 480 грн. 71 коп., середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення рішення на користь позивача  – у сумі 3463 грн. 23 коп. (17 грн. 23 коп ./розмір середньоденної заробітної плати/  х 201 день / кількість днів затримки на час прийняття рішення/ = 3463 грн. 23 коп.), компенсація втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати (сума заборгованості на день звільнення позивачу – 480 грн. 71 коп.; компенсація втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 63 грн. 74 коп. (індекс споживчих цін за період невиплати доходу визначається шляхом перемноження місячних індексів споживчих цін за період з серпня 2008 року по 18 лютого 2009 року включно: 101,1х101,7х101,5х102,1х102,9х103,3 =113,26 %; приріст індексу споживчих цін за період невиплати зарплати складає 13,26 %  =113,26 % - 100 %; сума компенсації – 480,71 х 13,26 % : 100 = 63 грн. 74 коп. ), оскільки відповідачем в судовому засіданні не доведено відсутність вини підприємства у невиплаті зазначеному працівникові належної йому при звільненні заробітної плати.

    Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 200 грн., витрачених на отримання правової допомоги, оскільки на обґрунтування заявлених вимог позивачем не надано жодного доказу.

        У відповідності зі ст. 116, 117 КЗпП  України, ст. ст. 24, 34 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108-95/ВР з наступними змінами і доповненнями; ст. ст. 2, 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 року зі змінами та доповненнями, п.п. 2, 4 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати  від 21.02.2001 року № 159, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24.12.1999 року № 13; керуючись ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України, суд –

                                                                            в и р і ш и в:

              Позов задовольнити частково.

    Стягнути з АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_2   заборгованість по заробітній платі у сумі 480 грн. 71 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення у сумі 3463 грн. 23 коп.,  компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати у сумі 63 грн. 74 коп., а всього у сумі 4007 грн. 68 коп.

 Стягнути з АДРЕСА_1  судовий збір на користь держави у сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. на користь ТУ ДСА України в Херсонській області.

Рішення в частині стягнення заборгованості у сумі 480 грн. 71 коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області.

   Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після її подачі, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                    Г.М.Чирський Ў