Справа № 2-165
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Купавської Н.М.
при секретарі - Гостіщевій Л.Т.
за участю прокурора - Добровольської Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації в Запорізькій області та Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,
В С Т А Н О В И В:
Позивач в позовній заяві просить стягнути матеріальну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури в розмірі 8000 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн.
В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги і просить стягнути моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн., посилаючись на те, що 28 грудня 2005 року йому було пред 'явлено обвинувачення за ст.212 ч.3 КК України. Вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 25 січня 2008 року його було визнано невинним у скоєнні злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, та виправдано за відсутністю в діях складу злочину. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2008 року зазначений вирок було залишено без змін. У зв'язку з незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури він претерпів моральні страждання, пов'язані з тим, що 2 роки 8 місяців він перебував під слідством та судом. Весь цей час у зв'язку з застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд він був позбавлений права виїзджати з міста Мелітополя без дозволу слідчого та суду, що позбавило його на довгий час бачити своїх рідних та близьких родичів. Він незаконно був позбавлений права виїзджати з міста і в період відпустки, що порушувало його право на законний відпочинок та оздоровлення. Все це призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків. Більш того, у зв'язку з поданням слідчого про усунення причин і умов, які сприяли скоєнню злочину позивач був вимушений виправдовуватись перед радою орендарів Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж за недоліки в роботі, які не мали місце в його діяльності. Це призвело до погіршення відносин з оточуючими його людьми та негативно вплинуло на його престиж у виробничих стосунках, на стан його самопочуття. Було порушено звичайний уклад його життя, що потребувало додаткових зусиль в організації життя та відновлення попереднього стану.
Представники відповідачів позов не визнали, пояснивши, що позивач не довів те, що йому завдано моральної шкоди, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями її заподіяно, не пояснив, з яких міркувань він виходив при визначенні розміру шкоди та не надав доказів.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Постановою слідчого з особливо важливих справ СВ податкової міліції Державної податкової адміністрації в Запорізькій області Дуди С.В. від 28 грудня 2005 року ОСОБА_1 було пред 'явлено обвинувачення за ст.212 ч.3 КК України.
Вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 25 січня 2008 року ОСОБА_1 було визнано невинним у скоєнні злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2008 року вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 25 січня 2008 року відносно ОСОБА_1 було залишено без змін.
Відповідно до ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає в разі постановлення судом виправдального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Згідно з п.1 ст.1, п.5 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У наведених ст.1 Закону випадках відшкодуванню підлягає і моральна шкода.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до ч.ч.2,3 ст.13 Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 28 грудня 2005 року по 25 травня 2008 року і був виправданий.
Зважаючи на те, що позивач тривалий час знаходився під слідством і судом, йому був обраний запобіжний захід підписка про невиїзд, на його майно було накладено арешт, а також він зазнав інших негативних впливів внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності, на які він посилається в своєму позові, суд вважає, що відшкодування моральної шкоди слід встановити в розмірі 15 000 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають відшкодуванню на користь позивача також витрати, понесені ним на правову допомогу в розмірі 1000 грн., підтверджені корінцем квитанції від 03 жовтня 2008 року, і сума яких не перевищує граничних розмірів компенсації подібних витрат відповідно до діючого законодавства.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.23, 1176 ЦК України, Законом України від 01 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації в Запорізькій області та Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури задовольнити частково.
Стягнути з Державного казначейства України за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., а всього 16 000 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в Мелітопольський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо заяву було подано, але апеляційна скарга не подана після цього в 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Якщо апеляційна скарга була подана рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: