ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
08.02.07р. | Справа № А33/331-06 |
Господарський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Разіної Т.І. при секретарі Калмикові М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні вказану справу
За позовом: Національного банку України в особі управління Національного банку України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача: Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ
про: стягнення 7739 грн. 13 коп. штрафу
за участю представників сторін:
від позивача: представник Монько Н.М. за довіреністю 145199 від 27.07.2006р.; представник Ковальова Л.М. за довіреністю № 1511/361 від 22.01.07р.
від відповідача: представник Лучанінов Д.В. за довіреністю №868 від 22.01.07р., представник Горкавчук В.О. за довіреністю №2071 від 31.07.2006р.
в засіданні приймали участь: -
СУТЬ СПОРУ:
Національний банк України в особі управління Національного банку України в Запорізькій області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до закритого акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” про стягнення 7739 грн. 13коп. штрафу за порушення валютного законодавства.
Позовні вимоги позивач мотивує, тим, що ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі філії „Запорізьке регіональне управління”, виконавши доручення фізичної особи – резидента на здійснення валютної операції з переказування іноземної валюти не з поточного рахунку цієї особи на користь іншої фізичної особи у сумі 7130 доларів США, що на 6139 доларів США перевищує дозволену Правилами здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичної особі від 14.10.2004р. №484 для переказування в межах одного операційного дня, не виконав покладені на уповноважені банки функції контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки.
В підтвердження позовних вимог позивачем подано:
- копія електронного листа №28-211/3933-10706 від 10.10.06р.
- копія листа №Р10.00.09-2283 від 31.10.06р.;
- копія електронного листа №13-010/7759 від 21.11.06р.;
- витяг з положення про філії (територіальні управління) Національного банку України;
- витяг з Декрету Кабінету міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”;
- витяг з положення про валютний контроль;
- витяг з правил здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб;
- витяг з положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України;
- витяг з Закону України „Про банки і банківську діяльність”.
Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує.
Представник відповідача у заяві б/н від 26.12.2006р. просить закрити провадження у адміністративній справі в зв’язку з тим, що позов НБУ не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Представником відповідача подано заперечення б/н від 27.12.2006р. (т.1 а.с.36-40), відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що НБУ не має повноваження органу владних повноважень та справа не повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Відповідач посилається на відсутність факту порушення пункту 2 статті 13 Декрету щодо здійснення функцій агента валютного контролю, а відповідно, й абзацу 1 та 2 підпункту а) пункту 2 розділу ІІІ Правил здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб, затверджених постановою Правління НБУ від 14.10.2004 № 486. Операції, що були здійснені у філії «Запорізьке регіональне управління»ПриватБанку, особами, зазначеними у Акті перевірки філії «Запорізьке регіональне управління»ПриватБанку від 15.05.2006 р. по зарахуванню (поповненню) коштів на картрахунки інших фізичних осіб, є законними й такими, що були здійснені згідно вимог «Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», затвердженого постановою Правління НБУ від 19.04.2005 № 137. Даний факт також підтверджується даними, зафіксованими в Акті перевірки філії «Запорізьке регіональне управління»ПриватБанку. Таким чином функції агента валютного контролю ПриватБанком в особі філії «Запорізьке регіональне управління»ПриватБанку здійснені в повному об’ємі.
Позивач у поясненні №15-14/368 від 22.01.2007р. посилається на те, що НБУ має повноваження органу владних повноважень.
Позивачем подано клопотання №15-14/365 від 22.01.2007р. про витребування документів в порядку ст. 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.
Представник відповідача у відзиві на позов б/н від 23.01.2007р. (т.1 а.с.76-77) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що 29 грудня 2005 року грошові кошти в іноземній валюті були зараховані на відповідний картковий рахунок отримувача - фізичної особи резидента України. Згідно пункту 7.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ N 492 від 12.11.2003 р. зарахування готівкової валюти повністю відповідає режиму використання поточного рахунку в іноземній валюті фізичних осіб -резидентів. Відповідно до пункту 2.11 Положення „Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 р. № 137 зарахування (поповнення) коштів на картрахунки фізичних осіб може виконуватися за рахунок унесення в установленому порядку готівки через каси банків, а саме: «зарахування (поповнення) коштів на картрахунки фізичних осіб може виконуватися за рахунок унесення в установленому порядку готівки через каси банків, банкомати, які підтримують ці функції (депозитні банкомати), шляхом переказу коштів з інших власних рахунків, за рахунок наданого кредиту, за рахунок процентів, нарахованих на залишок коштів на картрахунку, а також з рахунків інших фізичних та юридичних осіб за їх дорученням (у т. ч. заробітної плати, гонорарів, пенсій, авансів та компенсацій витрат на відрядження тощо)”. Відповідач вважає, що в даному випадку не здійснювався переказ, а була здійснена касова операція по зарахуванню (поповненню) коштів на картрахунок фізичної особи.
Представником відповідача подані додаткові пояснення б/н від 30.01.2007р. (т.2 а.с.30-33)
Позивачем подано заперечення №15-14/476 від 29.01.2007р. на заперечення відповідача від 27.12.2006р. та відзив від 23.01.2007р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.01.2007р. до 08.02.2007р.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови згідно ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази та допитавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
15.05.2006р. при здійсненні перевірки (акт перевірки від 15.05.2006р.) працівниками відділу валютного контролю та ліцензування Національного банку України в Запорізькій області було встановлено порушення, а саме в порушення п.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19.02.93р. № 15-93 (далі –Декрет КМУ) Запорізьким регіональним управлінням ЗАТ КБ „ПриватБанк” не здійснені функції агента валютного контролю в частині запобігання проведенню через банк незаконної валютної операції. А саме 13.01.2006р. на виконання доручення фізичної особи-резидента Ратинського О.В. (заява про переказ готівки №3677876 від 13.01.2006р.) не з поточного рахунку цієї особи здійснено переказ іноземної валюти в межах України в сумі 7130 доларів США за рахунок коштів, внесених зазначеною собою з цією метою готівкою в касу банку, на користь фізичної особи Вареницького Р.О., що являється порушенням п. а.2 розділу 3 Правил здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб, затверджених постановою Правління НБУ від 14.10.2004р. №486 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.11.2004р. за №1402/1001.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19.02.1993р. №15-93 уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
Національний банк України у сфері валютного регулювання видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України (ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93)
Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України (п.2. ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93)
Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (п.1.24 ст. 1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001р. № 2346-III)
До касових операцій, які регламентуються п. 3 розділу 1 Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 № 337 належать: приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку; приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі.
Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами - за заявою на переказ готівки від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку (п. 3 гл. 2 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 № 337). Відповідно до додатку 14 зазначеної Інструкції при заповнення реквізитів касових документів, за операціями, не пов'язаними з платежами та вкладними (депозитними) рахунками, в призначенні платежу зазначається "переказ готівки".
Відповідно до п. 2 розділу 3 Правил здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб, затверджені постановою Правління НБУ від 14.10.2004р. №486 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.11.2004р. за №1402/1001 без відкриття поточних рахунків фізичним особам (резидентам і нерезидентам) дозволяється переказувати в межах України іноземну валюту у сумі, що не перевищує 1000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті в один операційний день.
Таким чином, ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі філії „Запорізьке регіональне управління”, виконавши доручення фізичної особи-резидента на здійснення зазначеної вище валютної операції з переказування іноземної валюти не з поточного рахунку цієї особи на користь іншої фізичної особи у сумі 7130 доларів США, що на 6130 доларів США перевищив дозволену Правилами № 486 для переказування в межах одного операційного дня (тобто, незаконної валютної операції), не виконав покладені на уповноважені банки пунктом 2 статті 13 Декрету КМУ функції контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки.
В акті перевірки від 15.05.2006р. відображено суть порушення та відсутні посилання на конкретні статті законодавчих актів та пункти нормативно-правових актів Національного банку України, вимоги яких були порушені.
Відповідно до п. 6.4. Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 20.09.2002 № 352 у разі виявлення під час перевірки операції, висновок щодо відповідності якої чинному в період, що підлягає перевірці, валютному та/або банківському законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку не може бути сформульований під час перевірки, оскільки потребує консультацій з іншими фахівцями Національного банку, в акті описується суть операції з детальною констатацією фактів і до нього додаються копії відповідних документів.
Управлінням було направлено запит до Національного банку України за вих. № 10-08/3475БТ від 24.07.2006 щодо наявності в зазначеному випадку здійсненої операції порушень вимог Правил № 486.
Електронним листом від 10.10.2006 № 28-211/3933-10706 Національний банк України повідомив про наявність порушення ЗАТ КБ „ПриватБанк” вимог підпункту а) пункту 2 розділу ІІІ Правил № 486, що відповідно до вимог пункту 3 розділу V Правил № 486 свідчить про невиконання ЗАТ КБ „ПриватБанк” функції агента валютного контролю, покладеної на нього пунктом 2 статті 13 Декрету КМУ, що тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2.5 Положення про валютний контроль.
Працівниками відділу валютного контролю та ліцензування Національного банку України в Запорізькій області було складений протокол №3 від 13.10.2006р. про порушення валютного законодавства та прийнята постанова №5 від 31.10.2006р. про притягнення відповідача по справі до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 7739грн. 13 коп.
За невиконання банками функцій агента валютного контролю та порушення вимог цих Правил банки несуть відповідальність згідно із законодавством України (п. 3 розділу V Правил № 486).
Відповідно до п. 2.5 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000р. № 49 (із змінами та доповненнями станом на день прийняття постанови про притягнення до відповідальності від 31.10.2006р.) нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через ці банки з порушенням чинного законодавства.
Згідно з п. 3.5. Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000р. № 49 (із змінами та доповненнями станом на день прийняття постанови про притягнення до відповідальності від 31.10.2006р.) Постанова про притягнення до відповідальності за порушення правил валютного законодавства надсилається територіальними управліннями НБУ порушнику, який протягом п'яти днів після її отримання має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України. У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.
Доказів сплати штрафу відповідачем не подано.
Судом не приймають до уваги заперечення відповідача щодо того, що порушень Правил зафіксовано не було, оскільки операції мали місце саме із використанням платіжних карток з метою зарахування (поповнення) коштів на даних картрахунках.
Відповідно до ст.21 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом: 1. подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 2. використання держателем спеціального платіжного засобу (платіжної картки) для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі. Операція, що є предметом розгляду, здійснена саме першим способом.
Згідно з ст.15 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” операції з платіжними картками здійснюються з урахуванням вимог, встановлених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Таким актом є, зокрема, Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого Постановою Правління НБУ №137 від 19.04.2005р. (далі Положення №137).
Пункт 3.5 Положення № 137 визначає, що платіжні картки застосовуються як засіб для: - безготівкової оплати за товари (послуги), у тому числі в системах електронної торгівлі (комерції); - перерахування коштів із своїх картрахунків на інші власні рахунки та рахунки інших осіб; - одержання готівки в касах банків, інших фінансових установ, торговців і через банкомати.
Положення № 137 не відносить до операцій із застосуванням платіжних карток таку операцію як приймання готівки через каси банків для зарахування (поповнення) коштів на платіжну картку (картковий рахунок).
Пункт 2.11 Положення № 137 передбачає, що зарахування (поповнення) коштів на картрахунки фізичних осіб може виконуватися за рахунок унесення в установленому порядку готівки через каси банків, банкомати, які підтримують ці функції (депозитні банкомати), шляхом переказу коштів з інших власних рахунків, за рахунок наданого кредиту, за рахунок процентів, нарахованих на залишок коштів на картрахунку, а також з рахунків інших фізичних та юридичних осіб за їх дорученням (у т. ч. заробітної плати, гонорарів, пенсій, авансів та компенсацій витрат на відрядження тощо).Зарахування (поповнення) коштів на картрахунки здійснюється з урахуванням обмежень (у т.ч. режиму картрахунків в іноземній валюті), установлених законодавством України.
У випадку здійснення ЗАТ КБ „ПриватБанк” операції, що є предметом розгляду, ініціювання було здійснено шляхом подання документа на переказ готівки та відповідної суми коштів у готівковій формі до каси банку. Ініціювання переказу, як і самої операції, із застосуванням платіжної картки в розумінні Положення № 137 в даному випадку не відбувалося.
Судом не приймається до уваги посилання відповідача на Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492, оскільки ця Інструкція лише містить положення, яке передбачає зарахування готівкової валюти на поточний рахунок в іноземній валюті (в тому числі на картковий рахунок) фізичних осіб-резидентів (п.7.12 Інструкції № 492), але порядок (в тому числі і обмеження) здійснення такої операції визначені Правилами здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб №486.
Отже, операція, здійснена ЗАТ КБ „ПриватБанк”, щодо зарахування іноземної валюти на картрахунок фізичної особи шляхом внесення готівки через касу банку, мала бути здійснена з дотриманням вимог Правил № 486.
Без відкриття поточних рахунків (тобто шляхом внесення готівки через касу банку) фізичним особам (резидентам і нерезидентам) дозволяється переказувати в межах України іноземну валюту в межах суми та в порядку, встановлених п.2 Розділу ІІІ Правил № 486.
Таким чином, ЗАТ КБ „ПриватБанк” здійснивши за дорученням фізичної особи –резидента (заява на переказ готівки) без відкриття поточного рахунку (тобто шляхом внесення цією особою готівки через касу банка) переказ в межах України іноземної валюти, у сумі, що перевищує 1000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті в один операційний день з метою зарахування цих коштів на картковий рахунок іншої фізичної особи, здійснив порушення вимог підпункту а) пункту 2 розділу 3 Правил № 486.
Судом не приймають до уваги заперечення відповідача, що позов НБУ не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.
Відповідно до ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Ст. 7 вказаного Закону визначає, що зокрема, на Національний банк України покладено функції організації, створення та методологічного забезпечення системи грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу; здійснення банківського регулювання та нагляду; здійснення відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютного регулювання, визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті, організації і здійснення валютного контролю за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.
В силу ст. 44 згаданого Закону Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать: 1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; 2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства; 3) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.
Ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Згідно зі ст. 61 Закону України "Про Національний банк України" та ст. 66 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України здійснює державне регулювання діяльності банків.
Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" - “Функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю” Національний банк України є головним органом валютного контролю, що: - здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; - забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Предметом адміністративного позову управління є застосування до порушника - закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відповідно до ст. 16 Декрету міри відповідальності (фінансової санкції) - штрафу за порушення валютного законодавства.
Санкції, передбачені цією нормою Декрету, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Суми стягнених штрафів спрямовуються до державного бюджету України.
Крім того, у ч.3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України серед інших суб’єктів владних повноважень, вказується і Національний банк України.
Таким чином, Національний банк України відповідає поняттю "суб’єкт владних повноважень" як суб’єкт, що здійснює владні управлінські функцій на основі законодавства. Тому, позов Національного банку України в особі Управління у Запорізькій області повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.
Згідно п.3 розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України” до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Позивач звільнений від сплати державного мита на підставі п. 29 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.12.1993 року №7-93, тому при зверненні до суду судовий збір не сплачувався.
Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 98, 161-163, розділом VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код 14360570) на користь Державного бюджету України 7739 грн. 13 коп. штрафу.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення.
Постанова може бути оскаржена протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного господарського суду Дніпропетровської області через господарський суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І.Разіна
дата виготовлення „15” лютого 2007 року