Справа № 2-а-5319/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

"19" грудня 2011 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.,

при секретарі Зельді Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва, третя особа Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі”про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язати призначити пенсію за вислугу років,

в с т а н о в и в:

03 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва, відповідно до заявлених позовних вимог, просила суд: “Визнати протиправними дії щодо відмови управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва зарахувати мені стаж роботи фармацевтом в аптеках TOB "Фалбі" до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років та роки навчання в КМУ № 2 з 01.09.84 р. по 05.07.86 р. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва зарахувати трудовий стаж роботи фармацевтом аптек TOB “Фалбі”та роки навчання в КМУ № 2 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років та призначити мені пенсію з часу звернення з заявою про призначення пенсії - з 18 липня 2011 року”.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, пояснила, позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років, однак у призначенні пенсії відповідач відмовив, надавши відповідь від 28.07.2011 року № 5842/06, як зазначено у відповіді на звернення позивача, відповідач відмовляється приймати до підрахунку стаж роботи фармацевтом в аптеках фармацевтичного приватного підприємства TOB "Фалбі" за відсутності довідки про проходження аптечним закладом TOB "Фалбі" акредитації, а також роки навчання позивача в КМУ № 2 (01.09.84 р. –05.07.86 р.). Позивач вважає, що позиція працівників пенсійного фонду є хибною, оскільки позивач має право на пенсію за вислугу років, так як я працювала фармацевтом у державних аптеках 14 років та 4 місяці (враховуючи роки навчання у КМУ № 2 з 01.09.84 р. по 05.07.86 р.) та 12 років фармацевтом в аптеках Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" з 01.07.1999 року по сьогоднішній час, та може бути залишена позивачем, якщо УПФУ Дніпровського району м. Києва визнає за позивачем право на пенсію за вислугу років.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, відповідача до суду письмові заперечення по суті предмету спору та клопотання про розгляд справи у відсутність їх уповноваженого представника. правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористався.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у письмових поясненнях, які долучено до матеріалів справи, пояснила, що TOB “Фалбі”вважає, що вимоги пенсійного органу про надання документів, які засвідчують акредитацію аптечного закладу, при встановленні права на отримання пенсії за вислугу років суперечать чинному законодавству України, оскільки посадові особи органів пенсійного забезпечення безпідставно, керуючись листом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2004 р. № 03-2/18-02-6 “Щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи на посадах провізорів, фармацевтів в недержавних аптеках”, який не є нормативним актом, додатково вимагають документи про акредитацію аптечного закладу. Однак, фактом здійснення діяльності аптечним закладом є відповідний дозвіл на провадження діяльності —ліцензія, а проведення акредитації аптечних закладів є добровільним, так як факт отримання ліцензії свідчить про наявність мінімального рівня акредитації, тому вимоги відповідача про надання документів, які засвідчують акредитацію аптечного закладу, при встановленні права позивача на отримання пенсії за вислугу років суперечать чинному законодавству України.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши наявні справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що, адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України задекларовано право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. “е”ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”(з подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що до установ охорони здоров'я відносяться аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини. До посад відносяться - провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад).

Згідно з п.1 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров”я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 ( із змінами, внесеними постановою № 1436 від 26.09.2002 року), до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад) в аптеках. При цьому, відповідно до примітки 2 до Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Згідно з п. 3 Наказу Міністерства охорони здоров'я № 385 від 28 жовтня 2002 року “Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я” до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітична лабораторія, лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, магазин (медичної техніки, медичної оптики).

Основним документом для підтвердження наявного трудового стажу є трудова книжка. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Цим Порядком передбачені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Зокрема, в п.20 зазначено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Судом вставлено, що ОСОБА_1 в період з 01 липня 1999 року по 17 липня 2011 року працювала на посаді фармацевта на Підприємстві з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі”, що підтверджується відомостями внесеними до трудової книжки позивача, ці обставини не заперечуються відповідачем в межах розгляду даної справи.

18 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва із заявою про визначення права призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров’я, долучивши до поданої заяви: трудову книжку; копію ліцензії ТОВ “Фалбі”за всі роки існування підприємства; копію свідоцтва про державну реєстрації; копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість; копії законів, наказів, положень, постанов, які дають право на пенсію за вислугу років. (а.с.8)

28 липня 2011 року (вих. №5842/06) ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва надана позивачу відповідь, згідно якої повідомляється про відсутність у позивача права на пенсію за вислугу років, оскільки стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років становить 12 років 04 місяці 20 днів, а періоди роботи з 01.07.1999 року по 17.07.2011 року в ТОВ “Фалбі”на посаді фармацевта зарахувати до спеціального стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років не має підстав, так як ТОВ “Фалбі”не має документів про акредитацію відповідно до листа міністерства Охорони здоров’я №4227/11-15 від 23.05.2006 року. (а.с.23)

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних фондів визначені ст. 20 Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, який є чинним з 1 січня 2004 р. Відповідно до цього закону сплата фізичними особами пенсійних внесків до корпоративних і професійних пенсійних фондів є добровільною. Колективним договором може передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду або відрахування пенсійних внесків роботодавцем до інших пенсійних фондів. Ст. 60 цього ж Закону встановлено види пенсійних виплат: пенсія на визначений строк та одноразова пенсійна виплата. Підставами для здійснення пенсійних виплат пенсійними фондами (ст. 61) є: досягнення учасником фонду пенсійного віку (пенсійний вік, що визначається для учасників такого фонду, може бути меншим або більшим від віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більше ніж на 10 років, якщо інше не визначено законом); визнання учасника фонду інвалідом; критичний стан здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) учасника фонду, підтверджений лікарем; виїзд учасника фонду на постійне проживання за межі України; смерть учасника фонду. При цьому пенсійні виплати з пенсійного фонду (п. 6 ст. 61) здійснюються незалежно від отримання виплати за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенси за віком на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. Тобто, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення зазначених осіб при наявності відповідного спеціального трудового стажу здійснюється за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

При визначенні спеціального трудового стажу необхідно використовувати Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” від 04.11.1993 р. № 909. Відповідно до зазначеного підзаконного акта пенсія працівникам охорони здоров'я призначається за наявності спеціального стажу 25 років. До спеціального належить і стаж роботи в таких закладах охорони здоров'я, як аптека, аптечний кіоск, аптечний магазин, контрольно-аналітична лабораторія, на посаді провізора, фармацевта (незалежно від назви посад) та лаборанта. Крім того, відповідно до п. 2 примітки до цього переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Таким чином, Законом України “Про пенсійне забезпечення”та постановою Кабінету Міністрів “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” визначено вичерпний перелік умов призначення пенсії за вислугу років провізорам, фармацевтам і лаборантам, які працюють за спеціальністю.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765 “Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я”був затверджений Порядок державної акредитації закладів охорони здоров'я. Міністерству охорони здоров'я було доручено створити Головну акредитаційну комісію. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.01.1998 р. № 2 “Про затвердження стандартів державної акредитації закладів охорони здоров'я України” на виконання ст. 16 і 33 Основ законодавства України та вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України були затвердженні стандарти акредитації фармацевтичних закладів. Дію цього наказу було зупинено згідно з повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 09.2001 р., а наказом МОЗ України від 20.01.2001 р. № 20 —скасовано. Інші спроби зобов'язати аптечні заклади проходити акредитацію потерпіли фіаско.

Однак, наказ Національного агентства з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення МОЗ України від 30.09.1999 р. № 067 “Про затвердження Умов акредитації підприємств, установ та організацій, що здійснюють оптову, роздрібну реалізацію лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення”скасовано наказом МОЗ України від 02.02.2001 р. № 40 згідно з висновком Міністерства юстиції України від 01.12.2000 р. № 5/9 та за повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 24.10.2001 р. як такий, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян. В наказі МОЗ України від 18.02.2000 р. № 27 “Про організацію проведення акредитації фармацевтичних закладів”Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва (Рішення від 11.07.2000 р. №17-77/7 “Про необхідність усунення порушення вимог Указу Президента України від 03.02.98 р. № 79/98 “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності”Міністерством охорони здоров'я”) також виявлені норми, що суперечать положенням чинного законодавства.

Згідно з п.1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 765, державна акредитація закладу охорони здоров'я —це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гаранти високої якості професійної діяльності. Звертаємо увагу на те, що державній акредитації підлягають фармацевтичні (аптечні) заклади, які вже одержали ліцензію на право здійснення діяльності з оптової або роздрібної реалізації лікарських засобів, що засвідчує спроможність цих закладів здійснювати оптову або роздрібну реалізацію лікарських засобів на певному встановленому рівні. Отже, здійснення державної акредитації лише визначає наявність в фармацевтичному (аптечному) закладі умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, причому цей рівень не може бути нижчим, ніж рівень спроможності, який визначається при видачі ліцензії”. Тобто, сам факт отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності свідчіть про спроможність закладу охорони здоров'я провадити діяльність на певному рівні.

В пункті 10 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 р. № 765, встановлені лише санкції у формі анулювання або зниження категорії закладу охорони здоров'я за порушення умов надання закладом якісної медико-санітарної допомоги, а також за недостовірне інформування про свою діяльність. Проте в Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 р. № 765, не встановлені санкції щодо закладів охорони здоров'я, які не пройшли державної акредитації або порушили визначені графіком строки проходження процедури державної акредитації. Відповідно відсутнє і визначення як санкції за вказані порушення зупинення дії ліцензії на право оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів”.

Таким чином, фактом здійснення діяльності аптечним закладом є відповідний дозвіл на провадження діяльності - ліцензія, а проведення акредитації аптечних закладів є добровільним, оскільки факт отримання ліцензії свідчить про наявність мінімального рівня акредитації.

Згідно п.5 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N22-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування””днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позивач має право на пенсію за вислугу років, як працівник охорони здоров’я, відповідно до ст..7 та п. “е”ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки позивач в період роботи з 01 липня 1999 року по 17.07.2011 року працювала на посаді фармацевта в ТО В “Фалбі”, що має бути зараховано до спеціального стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років, ці обставини не спростовані відповідачем під час розгляду жданої справи, в той же час відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині призначення позивачу пенсії з 18 липня 2011 року, оскільки всупереч вимог чинного законодавства позивач не зверталась до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва саме із заявою про призначення пенсії, яка подається у встановленій формі з переліком документів, які необхідно для оформлення певного виду пенсії, на час розгляду даної справи пенсійна справа не заведена, в той же час суд не наділений повноваженнями вирішувати питання про призначення пенсії, а в межах заявлених позовних вимог визнає за позивачем право на призначення пенсії за вислугу років, що зумовлює в порядку виконання судового рішення суб’єкта владних повноважень здійснити дії, пов’язанні з винесенням розпорядження про призначенні позивачу пенсії за вислугу років, у порядку визначеному чинним законодавством.

Відповідно до пункту 15 Постанови КМ України від 24.10.2007, № 1261 "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України" Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу Адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва, третя особа Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі”про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язати призначити пенсію за вислугу років підлягає задоволенню частково, суд визнає неправомірними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати період роботи з 01 липня 1999 року по 17 липня 2011 року на посаді фармацевта Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі” до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, та зобов'язує ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право для призначення ОСОБА_1 пенсію за вислугу років за період роботи з 01 липня 1999 року по 17 липня 2011 року на посаді фармацевта Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі”., в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 46 Конституції України, ст. ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Порядком державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 765, Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N22-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 71, 90, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати період роботи з 01 липня 1999 року по 17 липня 2011 року на посаді фармацевта Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі” до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право для призначення ОСОБА_1 пенсію за вислугу років за період роботи з 01 липня 1999 року по 17 липня 2011 року на посаді фармацевта Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі” .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

С у д д я: