ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
29.01.07р. | Справа № А36/29-07 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство „Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області
до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт.Ювілейне м.Дніпропетровськ
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000212342/0 від 26.09.2006р., №0000212342/1 від 24.11.2006р. та рішення №24060/10/23 від 24.11.2006р.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники:
Від позивача: Тиховліс В.Р. довіреність б/н від 31.08.2006р.
Від відповідача: Сеннов О.А. довіреність № 14858/9/10-017 від 10.08.2006р.
Кабітова А.В. довіреність № 791/9/10-017 від 25.01.2007р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинними податкове повідомлення-рішення №0000212342/0 від 26.09.2006р., податкове повідомлення-рішення №0000212342/1 від 24.11.2006р. та рішення про результати розгляду первинної скарги №24060/10/23 від 24.11.2006р.
Відповідач проти позову заперечує.
В ухвалі суду від 12.12.06р. при друкуванні назви позивача була зроблена описка та зазначено наступне: „Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області .
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне виправити допущену описку у назві позивача та вважати за вірне наступне: „Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство „Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області”.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку Позивача, за результатами якої складено акт щодо достовірності питань нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень місяць 2006р.
На підставі вказаного акту перевірки Дніпропетровською МДПІ Дніпропетровської області були винесені податкові повідомлення-рішення №0000212342/0 від 26.09.2006р. відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за 6 місяць 2006р. всього 485574,69грн., в т.ч. не відшкодовано на момент перевірки 544947грн.
Внаслідок адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення у порядку ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (в подальшому „Закон №2181”) Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000212342/1 від 24.11.2006р. яким залишено без змін визначену суму завищення бюджетного відшкодування.
Прийняття спірних рішень пов’язується з наступним.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість " платником завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 485574,69 грн.
Для розрахунку бюджетного відшкодування в червні 2006р. перевіркою приймається частина від’ємного значення з травня 2006р., яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій перевіряємим підприємством у травні 2006р. таким постачальникам товарів (робіт, послуг) в розмірі 59372,31 грн.
В порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», яким визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Так, перевіркою встановлено і проти цього не заперечує позивач, що підприємством включено до складу податкового кредиту ТОВ ВП „Агро-Союз" за травень 2006 року суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними на загальну суму 6753,14 гри. ПДВ, а саме :
1) 5,67 гри. ПДВ, сплаченого постачальнику ДП «Інформац. центр»платіжним дорученням №439 від 05.05.2006 року;
2) 435.21 гри. ПДВ, сплаченого постачальнику «Торгово-промислова група»платіжними дорученнями: №451 від 15.05.2006 року на суму 42.84 грн. ПДВ. №659 від 04.05.06р. на суму 42,84 грн. ПДВ, №706 від 19.05.06р. на суму 85.68 грн. ПДВ. №741 від 22.05.06р. на суму 49,68 грн. ПДВ. №746 від 23.05.06р. на суму 42,84 грн. ПДВ. №745 від 23.05.06р. на суму 171.33 грн. ПДВ:
3) 16,00 гри. ПДВ, сплаченого постачальнику ГІП «Адміралті»платіжним дорученням №464 від 26.05.2006 року;
4) 665.91 Ірн. ПДВ, сплаченого постачальнику ПСГ ПП «Аютана»платіжним дорученням №671 від 12.05.2006 року;
5) 3980,83 грн. ПДВ, сплаченого постачальнику «ДРЕС»платіжними дорученнями: №772 від 29.05.2006 року на суму 1453.14 грн. ПДВ; №771 від 29.05.2006 року на суму 3738.64 грн. ПДВ;
6) 130,52 грн. ПДВ, сплаченого постачальнику ТОВ «Авіа-Союз»платіжними дорученнями: №667 від 12.05.2006 року на суму 7,34 грн., №709 від 19.05.2006 року на суму 123.10 грн. ПДВ; №748 від 24.05.2006 року на суму 0,08 грн. ПДВ;
7) 1939,00 гри. ПДВ, сплаченого постачальнику ТОВ «Трансагенство плюс»платіжним дорученням №725 від 22.05.2006 року.
Згідно п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ». податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупаю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги)- та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з п.п. 7.2.6 цього Закону отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Для відображений таких податкових накладних в податковій декларації з ПДВ передбачено рядки 16. 16.3 „Коригування податкового кредиту" (п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ затвердженого Наказом ДНА України №166 від 30.05.1997р. із змінами та доповненнями), при цьому при заповненні таких рядків платнику обов'язково треба подати додаток №1 до податкової декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ».
Бюджетному відшкодуванню відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ" підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Зважаючи на викладене, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2006р. №213). платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 Декларації) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами.
Відповідно до п. «б»пп. 7.7.7 Закону України «Про ПДВ»якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Відповідно до п.1.8 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок підтвердження суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлено пп.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Він передбачає здійснення податковим органом документальної невиїзної (камеральної) перевірки та позапланової виїзної перевірки (документальної) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Позивачем не надано доказів встановленого вказаною правовою нормою підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування яка обліковувалась в особовому рахунку позивача.
Відповідно до визначення, наданого в Методичних рекомендаціях щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, викладених в листі ДПА України від 22.12.2005 N 25595/7/16-1517 {Із змінами, внесеними згідно з Листом ДПА України N 16071/7/16-1517 від 29.08.2006} підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування (далі - сума бюджетного відшкодування) - сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки.
Сторонами не надано суду доказів підтвердження актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки суми податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування і яка обліковувалась на особовому рахунку позивача у спірний період.
Крім того, сам лише факт обліку в особовому рахунку суми переплати з податку не може бути доказом того, що це є підтверджена податковим органом суму бюджетного відшкодування, оскільки як вже зазначалося вище, податковий орган зобов’язаний вносити до особового рахунку суми як податкових зобов'язань та кредиту, заявлених платником податку у податкових деклараціях без здіснення їх перевірки під час прийняття податкових декларацій.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо рішення про результати розгляду первинної скарги №24060/10/23 від 24.11.2006р., що сокаржується позивачем, слід зазначити, що воно не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) на спори щодо оскарження яких поширюється компетенція адміністративних судів в розумінні ст.. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 15.02.2007р.