- відповідач: Відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради Чернівецької області
- позивач: Петричук Марина Анатоліївна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Єдиний унікальний номер 719/331/15-ц
Номер провадження 2/719/108/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2015 року
м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
головуючої – судді: Луців О.В.,
при секретарі: Матковській А.О.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новодністровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради Чернівецької області про стягнення індексації заробітної плати, -
В С Т А Н О В И В :
До Новодністровського міського суду Чернівецької області 22.06.2015 року звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради Чернівецької області про стягнення 1649,83 грн. індексації заробітної плати.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що відповідач в порушення ст.. 95 КЗпП України та ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не сплатив їй повністю індексацію заробітної плати з січня 2014 року по травень 2015 року включно, внаслідок чого виникла заборгованість із сплати індексації в сумі 1649,83 гривні.
В подальшому, в судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути індексацію лише в сумі 1567,04 гривні, визнавши, що відділ гуманітарної політики повністю сплатив їй індексацію заробітної плати за 2014 рік. Решту позовних вимог ОСОБА_1 підтримала та просила їх повністю задовільнити.
Представники відповідача уточнені позовні вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволення вказуючи, що в бюджеті м. Новодністровськ на 2015 рік на утримання загальноосвітніх навчальних закладів було виділено лише 9194,3 тис. грн.. при потребі 10680,8 тис. грн.., тобто недостатньо профінансовано за рахунок освітньої субвенції заробітні плати працівникам шкіл, внаслідок чого коштів на виплату індексації в 2015 році вистачило лише на січень та частину лютого 2015 року.
Крім того, представники відповідача зазначили, що з 2015 року у зв’язку із внесенням відповідних змін у діюче законодавство виплата індексації здійснюється лише при наявності коштів на видатки бюджетів всіх рівнів. Оскільки такі кошти є обмеженими, відповідачем здійснювалось нарахування лише окладу, надбавки за вислугу років та обов’язкових нарахувань на заробітну плату. Також відповідач неодноразово звертався до головного розпорядника бюджетних коштів, міністерства фінансів України, Новодністровської міської ради, Чернівецької обласної державної адміністрації з проханням виділення додаткових коштів для виплати індексації та надбавки 20% за престижність, однак отримував відповіді про відсутність додаткових коштів на вищевказані цілі.
Також представники відповідача на підтвердження своїх заперечень проти задоволення позову вказували також на те, що відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради Чернівецької області є неналежним відповідачем, так як не являється головним розпорядником бюджетних коштів, а фінансування загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за рахунок освітньої субвенції, що виділяється із державного бюджету.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що безпідставними є доводи представників відповідача про те, що відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради є неналежним відповідачем.
Так, відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради є юридичною особою, заснованою Новодністровською міською радою.
Судом встановлено, що бюджетний запит на фінансування галузі освіти та розробка і затвердження кошторисів на конкретні навчальні заклади здійснюється виключно відповідачем.
Відповідно до п. 2 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених Постановою КМУ № 6 від 14.01.2015 року головним розпорядником субвенції є МОН. Розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами є структурні підрозділи з питань освіти і науки, які визначаються рішенням відповідної місцевої ради про такий бюджет, згідно із законодавством.
Крім того, нарахування заробітної плати та визначення складових заробітної плати, що будуть фінансуватися за рахунок бюджетних асигнувань на кожний місяць, здійснювалось саме відповідачем, а тому, суд дійшов висновку, що відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради є належним відповідачем.
Разом з тим, вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 26.08.2004 року працює в загальноосвітній школі ІІ-ІІІ ступенів на посаді вчителя географії та економіки, що підтверджується копією трудової книги позивача.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем було повністю сплачено позивачу індексацію заробітної плати за 2014 рік, за січень 2015, а за лютий 2015 року 154,08 грн. із 308,15 грн., тобто 50%.
Так, виходячи із наданого ОСОБА_1 (а.с. 12) та представниками відповідача (а.с. 54) розрахунку індексації та таблиць приросту індексу споживчих цін, що затверджуються щомісяця заступником директора Департаменту стратегічного планування та аналізу – начальником відділу Мінсоцполітики та використовуються працівниками бухгалтерії відповідача при розрахунках індексації заробітної плати, коефіцієнти приросту індексу споживчих цін при базовому місяці квітень 2013 року за лютий 2015 складає 25,3 , а не 25,4, як по розрахунку, наданого позивачем.
А тому, суд дійшов висновку, що різниця в 1,22 грн. між розрахунком позивача та відповідача виникла внаслідок того, що ПП «КуМаН» були застосовані неправильні коефіцієнти приросту індексу споживчих цін, зокрема в лютому 2015 року.
Відповідно до ст.ст. 95, 98 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.
Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Згідно ст.. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частина перша статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 вказують, що об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оплату праці" додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.
Змінами, внесеними законом «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Відповідно до ст.. 1, 2 Бюджетного Кодексу України Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.
За змістом ст. 63 БК України рішенням про місцевий бюджет визначаються, зокрема:
- загальні суми доходів, видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);
- доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);
- фінансування місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);
- бюджетні призначення головним розпорядникам коштів місцевого бюджету за бюджетною класифікацією з обов'язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до рішення);
- бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до рішення).
Судом встановлено, що 15 січня 2015 року Новодністровська міська рада прийняла рішення «Про бюджет міста Новодністровськ на 2015 рік», відповідно до Додатку №2 (а.с. 66-72) якого на загальноосвітні школи виділено 9544900 грн., серед яких на оплату праці визначено 6393100 грн. (загальний фонд) та 44000 грн. (спеціальний фонд).
Відповідно до статтей 96, 97 БК України освітня субвенція є різновидом міжбюджетного трансферту, який надається з Державного бюджету місцевому, порядок та умови надання якого визначаються Кабінетом Міністрів України.
Ст. 103-2 БК України визначено, що освітня субвенція спрямовується на оплату поточних видатків навчальних закладів, в тому числі, загальноосвітніх навчальних закладів усіх ступенів.
У разі забезпечення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період за рахунок зазначеної субвенції та за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками зазначених навчальних закладів ця субвенція може спрямовуватися на їх капітальні видатки.
Зазначена субвенція може спрямовуватися на реалізацію заходів з оптимізації мережі зазначених навчальних закладів.
У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги освітньої субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:
1) кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах;
2) наповнюваність класів;
3) коригуючі коефіцієнти приведення, що застосовуються до кількості учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів та залежно від місцевості, в якій розташований заклад.
Відповідно до Додатку № 6 до Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» міжбюджетний трансферт у вигляді освітньої субвенції на м. Новодністровськ складає 7579,8 тис. грн.
Судом встановлено, що дана субвенція виділена з розрахунку кількості учнів – 966, а не 1033 дітей, а тому розмір даної субвенції не був достатній для покриття всіх поточних видатків галузі освіти м. Новодністровськ, що підтверджується відсутністю капітальних видатків в кошторисі загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів, в якій працює позивач.
Аналізуючи Додаток №1 до рішення «Про бюджет міста Новодністровськ на 2015 рік» та пояснювальну записку до проекту бюджету, суд дійшов висновку, що освітня субвенція повністю врахована при формуванні доходної частини бюджету та формування видаткової частини бюджету.
Згідно зі ст. 2 БК України бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди.
Окрім того, судом встановлено, що відповідно до бюджетного запиту відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради від 05.01.2015 року та Додатку № 3 (а.с. 77-82) потреба в коштах на фінансування заробітної плати, в тому числі індексації, працівникам всіх загальноосвітніх навчальних закладів м. Новодністровськ на 2015 рік складала 5670470 грн. на КЕКВ «Заробітна плата» та 2058380,00 грн. на КЕКВ «Нарахування на заробітну плату», а загалом – 7728850 грн. Однак, при прийнятті бюджету м. Новодністровськ на 2015 рік дана сума, вказана у бюджетному запиті, була суттєво зменшена, оскільки на оплату праці, яка включає в себе КЕКВ – «Заробітну плату» та «Нарахування на заробітні плату», виділялось лише – 6393100 грн., що на 1335750 грн. менше від потреби відповідача на повне фінансування всіх складових заробітної плати працівників загальноосвітніх навчальних закладів м. Новодністровськ на 2015 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 БК України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.
Частина 2 ст. 55 БК України дає чіткий перелік видів захищених видатків, серед яких є оплата праці працівників бюджетних установ.
Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Судом встановлено, що на сьогоднішній день захищена стаття видатків «Оплата праці» за кодом функціональної класифікації видатків «070201» скорочена не була, а тому виплати за вищевказаними статтями видатків повинні були здійснюватись на основі затверджених кошторисів загальноосвітніх закладів міста Новодністровськ.
Згідно наданого представниками відповідача кошторису та уточненого плану асигнувань ЗНЗ ІІ-ІІІ ступенів поточні видатки на даний навчальний заклад за кодом 2111 «Заробітна плата» (загальний та спеціальний фонди) складає 1705750 грн. на рік та 155700 грн. на січень, 147020 грн. на лютий, 132450 грн. на березень, 140500 грн. на квітень та 139300 грн. на травень.
Відповідно до витягу з розрахунку (а.с. 33) видатки за кодом 2111 «Заробітна плата» включають в себе нарахування окладу, доплат обов’язкового характеру, надбавки за престижність (до 20%), надбавки за вислугу років, індексацію, матеріальну допомогу на оздоровлення.
У відповідності до ст. 2 БК України відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради щомісяця приймає рішення в межах кошторису та помісячного плану асигнувань стосовно того, які саме складові заробітної плати, зокрема, оклад, доплати обов’язкового характеру, надбавки за престижність (до 20%), надбавки за вислугуроків, індексацію чи матеріальну допомогу на оздоровлення, будуть профінансовані у випадку недостатності коштів на оплату всіх складових заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, оклад, доплати обов’язкового характеру та надбавки за вислугу років були профінансовані в січні-травні 2015 року повністю, надбавка за престижність (до 20%) – в січні та частково лютому 2015 року, індексація за січень 2015 профінансована в лютому 2015 року, а частина індексації за лютий 2015 року - в квітні 2015 року, матеріальна допомога на оздоровлення – виплачена повністю в червні 2015 року.
Статтею 77 БК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» встановлено, що норми і положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення",частини першої статті 25, частини другої статті 35, частини четвертої статті 36, частини п’ятої статті 41, статті 57, частини другої статті 61 Закону України "Про освіту"; абзацу другого частини шостої статті 11, частин першої, другої, п’ятої статті 14, статті 21, абзацу другого - дев’ятого частини першої статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року у справі № 1-42/2011 щодо відповідності Конституції України пункту 4 розділу VII «Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України) обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов’язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.
Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів всього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.
Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; держава прагне до збалансованості бюджету України (частини перша, третя статті 95 Основного Закону України).
У Рішенні від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 у справі про збалансованість бюджету Конституційний Суд України вказав, що положення частини третьої статті 95 Конституції України щодо прагнення держави до збалансованості бюджету України у системному зв’язку з положеннями частини другої цієї статті,
статті 46 Конституції України треба розуміти як намагання держави при визначенні законом про Державний бюджет України доходів і видатків та прийнятті законів, інших нормативно-правових актів, які можуть вплинути на доходну і видаткову частини бюджету, дотримуватися рівномірного співвідношення між ними. У Рішенні від 16 березня 2004 року № 6-рп/2004 у справі про друковані періодичні видання Конституційний Суд України також наголосив, що прагнення держави до збалансованості та наповнення бюджету України реалізується через визначення джерел надходження до державного бюджету і потреб на видатки.
З огляду на зазначене Конституційний Суд України розглядає принцип збалансованості бюджету як один з визначальних поряд з принципами справедливості та пропорційності (розмірності) у діяльності органів державної влади, зокрема в процесі підготовки, прийняття та виконання державного бюджету на поточний рік. У пункті 11 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України встановлено, що предметом регулювання закону про Державний бюджет України є додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.
А тому, враховуючи те, що положення п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» не були визнані Конституційним судом України неконституційними, а також те, що вищевказані зміни до діючого законодавства, які регулюють порядок оплати праці працівників загальноосвітніх закладів, набрали чинності з 01 січня 2015 року, суд дійшов висновку, що положення ч.4 ст. 77 БК України при формуванні бюджету на 2015 рік повинні були бути застосовані із врахуванням даних змін, тобто повинні бути обумовлені наявністю фінансових ресурсів.
Отже, надбавка за престижність (до 20%), надбавка за вислугу років, індексація чи матеріальна допомога на оздоровлення з 01.01.2015 року могли бути обов'язковими до виплати лише у випадку наявності фінансових ресурсів для кожної із даних складових зарплати, а тому при наявності коштів на фінансування лише для частини із вищеперелічених складових заробітної плати відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради був вправі обирати складові заробітної плати, що будуть профінансовані у відповідному місяці 2015 року.
Відповідач, враховуючи недостатню кількість бюджетних коштів на фінансування надбавки за престижність (до 20%), надбавки за вислугу років, індексацію та матеріальну допомогу на оздоровлення, прийняв рішення профінансувати лише надбавку за вислугу років, оскільки вона має більш диференційований характер по відношенню до індексації та враховує педагогічний стаж працівників, а також за своїм розміром є більшою від індексації; повністю матеріальну допомогу на оздоровлення, яка виплачується щороку одноразово; надбавку за престижність за січень 2015 року та індексацію за січень, та 50% за лютий 2015 року.
Дані виплати сумарно (155700 грн. за січень, 147020 грн. за лютий, 132450 грн. за березень, 140500 грн. за квітень та 139300 грн. за травень) здійснювались повністю за рахунок щомісячних бюджетних асигнувань на заробітну плату без залишку.
Оскільки ст. 23 БК України забороняється збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), то невиплата відповідачем індексації за частину лютого 2015 року, а також березень-травень 2015 року через відсутність достатніх бюджетних асигнувань на заробітну плату не порушує право позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст..ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 64, 88, 179,208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради Чернівецької області про стягнення індексації заробітної плати відмовити.
Судовий збір покласти на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
СУДДЯ
- Номер: 2/719/108/15
- Опис: про стягнення індексації заробітньої плати
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 719/331/15-ц
- Суд: Новодністровський міський суд Чернівецької області
- Суддя: Луців О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.06.2015
- Дата етапу: 05.08.2015