Справа №2-55/11

51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О.С.

з участю секретаря Латик В.Є

позивача ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2

представника відповідача , третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до відділу культури Болехівського міськвиконкому , третьої особи ОСОБА_3 про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та завданої шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2011року ОСОБА_1 звернувшись в суд із вказаним позовом, свої вимоги мотивувала тим, що з 1974 року вона добросовісно працювала на різних посадах бібліотечної системи відділу культури Болехівського міськвиконкому.

Однак наказом від 05.07.2010р. звільнена з посади бібліотекаря на підставі ст.40 п.1 КЗпП України. Наступного дня прийнята на посаду заввідділом комплектування і обробки літератури Болехівської центральної міської бібліотеки центральної бібліотечної системи на умовах контракту, з якої теж звільнена 31.12.2010р.по закінченню дії контракту .

Вважає таке звільнення незаконним, оскільки укладаючи контракт, вона була введена в оману начальником відділу культури.

Так, 05.05.2010р. її було попереджено про ліквідацію (а не реорганізацію, що в дійсності мала місце) бібліотечної системи і 05.07.2010р. звільнено з посади 0.25 ставки бібліотекаря с.Міжріччя та прийнято на посаду заввідділу комплектування на умовах контракту, строк дії якого був з 06.07 по 31.12.2010р.

Підписуючи такий контракт, позивач довірилася начальнику відділу культури, яка стверджувала, що після проведення реорганізації бібліотечної системи всі працівники, які підпишуть контракт, будуть згодом працевлаштовані відповідно до колективного договору, що , виявилось неправдою, оскільки 31.12.2010р. після закінчення дії контракту її звільнено з роботи.

Однак, як стверджує позивач, укладання контракту не передбачено колективним договором , і профспілковий комітет відмовив 19.05.2010р. начальнику відділу культури вносити зміни до колективного договору в частині прийнятті на роботу працівників по контракту, оскільки переведення працівників із безстрокових договорів на строкові є порушенням прав працівників.

Зобов’язуючи позивачку укласти такий контракт та вводячи її в оману, ОСОБА_3 грубо порушила вимоги ст.9 КЗпП та ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди», які забороняють укладати угоди, що погіршують становище працівників і вказують на недійсність таких договорів.

Крім того вважає, що її неправомірно звільнено з роботи в зв’язку з реорганізацією 05.05.2010р. оскільки в такому випадку дія трудового договору продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу може мати місце лише у разі скорочення чисельності або штату працівників, що у її випадку, не мало місце, оскільки після її вивільнення з роботи посаду, яку вона займала до моменту звільнення, не скорочена, в даний час її займає інша особа . А окрім того, згоду на її звільнення не надала профспілка і роботодавцем при її звільненні не були враховані вимоги ст. 42 КЗпП щодо переважного права залишення на роботі та порушені вимоги ст.47 КЗпП, оскільки трудову книжку отримала тільки 20.01.2011р. і не було вчасно проведено повний розрахунок.

Тому просить поновити її на посаді заввідділом комплектування і обробки літератури Болехівської центральної міської бібліотеки, стягнути втрачений заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також відшкодувати завдані матеріальні збитки внаслідок незаконного утримання із заробітної плати зайво нарахованих коштів в сумі 1907,61грн., на стягнення яких вона не давала згоду та понесені нею судові витрати.

В процесі розгляду справи позивачкою уточнені позовні вимоги і в остаточній редакції вона просила визнати недійсним контракт в частині укладення його на строк до 31.12.2010р. і визнати його таким, що укладений на невизначений термін, поновити її з 01.01.2011р. на посаді заввідділом комплектування і обробки літератури Болехівської центральної міської бібліотеки центральної бібліотечної системи, стягнути кошти за час вимушено прогулу з 01.01.2011р. по час винесення рішення суду та 3030грн.09коп. зайво утриманих коштів та судові витрати. ( а.с.84-88).

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги із підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснила, що згоду на здійснення відрахування із заробітної плати неправильно нарахованих сум не надавала, в листопаді та грудні 2010року ( перед звільненям) перебувала на лікарняному.

Представник відповідача, заперечуючи пред’явленим позовним вимогам, пояснила, що звільнення позивача проведено у відповідності до трудового законодавства і підстави для поновлення її на роботі відсутні. Зокрема, зазначила, що згідно рішення сесії міської ради проведено реорганізацію Болехівської центральної бібліотечної системи, в написанні наказу № 18 від 05.06.2010року допущена помилку і зазначено ліквідація. Скликавши нараду та ознайомивши працівників з рішенням сесії, повідомила всіх, що всі працівники будуть звільнені, переведені на біржу і через два місяці прийняті на роботу. 06 липня 2010року всі звільнені працівники були поновлені на роботу, а з особами пенсійного віку ( якою є позивачка) було укладено контракт. До укладення контракту позивачка працювала на умовах безстрокового трудового договору. Необхідність укладення контракту з позивачкою обумовлено тим, що проведено реорганізацію в бібліотечній системі, і позивач є пенсіонером. Посада позивача не була скорочена, на даний час її займає інша особа, що має відповідну освіту. Що стосується суми відрахувань із заробітної плати позивача, то вони викликані тим, що була допущена лічильна помилка при нарахуванні заробітної плати , а тому згоди позивача на відрахування зайво виплачених сум із її заробітної плати непотрібно і таке проведено згідно виданого наказу.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.10.1974року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на різних посадах бібліотечної системи відділу культури Болехівського міськвиконкому, що підтверджується записами трудової книжки.

На підставі рішенням сесії Болехівської міської ради від 29.04.2010р. проведено реорганізацію Болехівської центральної бібліотечної системи (БЦБС) та створено Болехівську центральну міську бібліотеку центральної бібліотечної системи ( БЦМБ ЦБС).

Наказом №18 від 05.05.2010р. позивача, яка на той час працювала бібліотекарем с.Міжріччя (0,25 Ставки) попереджено про вивільнення в зв’язку з ліквідацією (так зазначено в наказі) (а.с.10, а 05.07.2010року її звільнено із займаної посади у зв’язку із проведеною реорганізацією, про що видано наказ від №29. (а.с.45).

Таке звільнення проведено без згоди профспілки, членом якої є позивач , але правомірність винесення цього наказу позивач не оспорює, а відтак суд не вправі виходити за межі позовних вимог.

Звільнивши позивача, відповідач наступним днем призначив її на посаду завідувача відділом комплектування і обробки літератури БЦМБЦБС , але вже на умовах контракту, зазначивши термін його дії –з 06.07.2010р. по 31.12.2010року. (а.с.30).

По закінченню терміну дії контракту позивача звільнено з роботи 31.12.2010року на підставі п.1.ст.36 КЗпП України (наказ №62) а.с.5 і на вказану посаду, що займав позивач, прийнято іншу особу.

Суд вважає, що звільнення позивача проведено з грубим порушенням вимог трудового законодавства.

Так, із матеріалів справи видно, що позивачка працювала в даній установі з 1974року.

За таких обставин можна вважати, що пропозиція відповідача про укладення контракту на такий короткий час погіршувала її становище порівняно із законодавством України про працю, оскільки фактично тягла за собою позбавлення її роботи.

Відповідно до статті 21 КЗпПП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення можуть встановлюватися угодою сторін.

Контракт повинен спрямовуватися на забезпечення умов проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємності відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.

В постанові КМ України від 19 березня 1994року №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»визначено сферу його дії: контрактна форма трудового договору застосовується у випадках, прямо передбачених чинним законодавством, тобто контракт може укладатися лише за умови, що в Законі є вказівка щодо застосування цієї форми трудового договору в даній сфері трудових відносин.

Однак Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу»від 27 січня 1995року, який регулює суспільні відносини в галузі бібліотечної справи, застосування контрактної форми трудового договору щодо посади , яку займав позивач, не передбачено.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП від 9 липня 1998року № 12-рп/98 контрактна форма трудового договору не може впроваджуватися нормативними актами центральних і місцевих органів виконавчої влади, актам органів місцевого самоврядування, а також колективними договорами і угодами та іншими локальними нормативними актами.

Тому правильною є позиція Болехівського міського комітету профспілок працівників культури, який постановою від 19 травня 2010року відмовив начальнику відділу культури ОСОБА_3 у внесенні змін до колективного договору щодо прийняття працівників на роботу по трудового договору, зазначивши, що передбачення в колективному договорі положень щодо переведення працівників з безстрокових договорів на строкові є порушеннями норми ст.9КЗпП та ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди».

Оскільки в даному випадку укладення контракту не було передбачене законом, то до даних правовідносин слід застосувати п.7 Постанови ПВС України №9 від 6 листопада 1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», де вказується, що власник або уповноважений орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він належить до категорії працівників, які згідно із законодавством працюють за контрактом. Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до ст.9 КЗпП недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище працівника порівняно із законодавством України.

Тому обґрунтованими є вимоги позивача про визнання недійсним контракту, укладеного 06.07.2010року між нею та начальником відділу культури Болехівського міськвиконкому ОСОБА_3. в частині укладення його до 31.12.2010р. і визнання його таким, що укладений на невизначений строк.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачку було незаконно звільнено з роботи, а тому її слід поновити на роботі.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При визначенні розміру середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу суд, керуючись вимогами п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, обчислює , виходячи з виплат за вересень (2276,72грн.) та жовтень (2346,50грн), так як останні два місяці пере звільненням (листопад, грудень) позивач перебувала на лікарняному.

Середній одноденний заробіток позивача становить 107грн.52коп. ( 2276,74+ 2346,50 : 43дня) .

Беручи до уваги час вимушеного прогулу, який становить на час постановлення рішення 119днів, суд приходить до висновку, що в користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12794грн.88коп. (107,52грн. х119днів) .

Щодо вимог позивачки про відшкодування матеріальних збитків в сумі 3030,09грн., внаслідок незаконного утримання із заробітної плати зайво нарахованих коштів , то вони теж підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 127 КЗпП України передбачено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Як роз’яснено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», вимоги про повернення працівником вказаних в пункті 1 ч. 2 ст. 127 КЗпП України сум у разі незгоди його з відрахуванням розглядуються в судовому порядку, а до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один й той самий період тощо. Не можуть вважатися лічильними помилками не пов’язані з обчисленням помилки в застуванні закону та інших нормативно-правових актів.

Судом встановлено, що відрахування відповідачем із заробітної плати позивача проведено без його згоди та без вирішення спору судом і за своїм змістом ці відрахування не відносяться до перелічених у ч. 2 ст. 127 КзпП України , їх проведення також не можна вважати законними.

Представник відповідача та свідок ОСОБА_4 (бухгалтер Установи) вважали, і це зазначали в поясненнях, що оскільки мала місце рахункова помилка , то позивачка повинна повернути безпідставно набуті кошти.

Зокрема, свідок ОСОБА_4 пояснювала, що помилка допущена в обчисленні середньої заробітної плати позивачки, якій нараховували надбавку за особливі умови роботи , передбачені Постановою КМ , виходячи із посадового окладу та вислуги років, в той час як необхідно було виходити тільки з посадового окладу.

Таким чином, у даному спорі причиною зазначених вище неправильних розрахунків було невірне застосування бухгалтером положення Постанови КМ України від 30 вересня 2009року №1073 «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек»в частині нарахування надбавки за особливі умови роботи, що призвело до нарахування зазначених виплат на суму згідно пред’явленої довідки 3030,09грн., що не може трактуватися лічильною помилкою.

Відповідно до п.1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про присудження робітникові заробітної плати за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Оскільки вимоги позивача підлягають до задоволення, то з відповідача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем, що становлять 1000грн ( витрат на правову допомогу) та в дохід держави інші судові витрати: судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

На підставі наведеного, ст.ст. 9, 21, 127, ст.252 ,235 КЗпП, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212 214-215,218 ЦПК України, суд,

Р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати недійсним контракт, укладений 06.07.2010року між начальником відділу культури Болехівського міськвиконкому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в частині укладення його до 31.12.2010р. і визнати його таким, що укладений на невизначений строк.

ОСОБА_5 ОСОБА_6 на посаду заввідділом комплектування і обробки літератури Болехівської центральної міської бібліотеки центральної бібліотечної системи з 01.01.2011року.

Стягнути з відділу культури Болехівського міськвиконкому користь ОСОБА_1 :

-12794 ( дванадцять тисяч сімсот дев’яносто чотири) грн.. 88 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу без врахування прибуткового податку та інших обов’язкових платежів;

- 3030 ( три тисячі тридцять) 09коп. матеріальних збитків

- 1000 (одну тисячу) грн.. судових витрат

-158 (сто п’ятдесят вісім) грн. судового збору в дохід держави

-120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Болехівському міському суді (ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код платежу 22050001, отримувач УДК в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31216259700002 Банк ГУ ДК України в Івано-Франківській області.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаду заввідділом комплектування і обробки літератури Болехівської центральної міської бібліотеки центральної бібліотечної системи та присудження заробітної плати за один місяць в сумі 2150 (дві тисячі сто п’ятдесят)грн. без врахування прибуткового податку та інших обов’язкових платежів підлягають негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо особи, які брали участь в справі , не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, то вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ ГОЛОВЕНКО О.С.