Справа №2-93

                                                                                                                                               2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 травня 2008 року                        Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі : головуючого - судді         Могили Р.Г.

з участю: секретаря                           Москви О.І.

позивача                                             ОСОБА_1

представника позивача                     адвоката ОСОБА_2

відповідача                                         ОСОБА_3

представника  відповідача                адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про  захист  честі, гідності і  ділової  репутації  та  відшкодування  заподіяної моральної  шкоди,

  в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в  суд  із зазначеним позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_3 принести  йому  публічне  вибачення  та  спростувати поширену нею в  скаргах  від  28.08.2007  року  та  від  20.12.2007  року  недостовірну  інформацію  шляхом  направлення  на  адресу  Львівського  міського  управління ГУ МВС України  у Львівській  області листа,  а  також просить стягнути з відповідача   моральну шкоду в сумі 5000 грн.

    В судовому засіданні позивач заявлену позовну вимогу підтримав повністю та пояснив, що  28 серпня  2007  року ОСОБА_3звернулася  із  скаргою  в УМВС України  в Львівській  області,  в  якій  поширила  відносно  нього  негативну інформацію -  відомості,  що  не  відповідають  дійсності,  а  саме, що він   веде  себе  непристойно  як  людина  і  як  працівник  міліції,  що  він  , 27  серпня  2007  року  побив  її  ,  її чоловіка  та  його брата, «напав»  на  її  дочку,  обзивав  її , погрожував,  а  також  те,  що він  « побив  не  одну  людину».

    20  грудня 2007  року відповідачка  звернулася  із  повторною  скаргою,  в  якій  поширила  ті  ж  самі  неправдиві  відомості  про  побиття, а  крім  цього, інші  відомості, що  не  відповідають  дійсності, а  саме,  що  він  «купив  все  начальство», « на  роботу  не  ходить», бо за  нього «ходять  інші  працівники».

    Згідно  ст.ст.270, 275 ЦК України, фізична  особа має  право  на  повагу  до  гідності  і  честі та  на захист  свого особистого  немайнового  права  від  протиправних  посягань інших  осіб.

    Стаття 277 ЦК  України  передбачає,  що  фізична  особа,  особисті  немайнові  права  якої  порушено  внаслідок  поширення  про  неї  недостовірної  інформації,  має  право  на  спростування  цієї  інформації;  вважається,  що  негативна  інформація,  поширена  про  особу,  є недостовірною;  спростування  здійснюється особою,  яка  поширила  інформацію  у  такий  же  спосіб,  у  який  вона  була  поширена.

    Те, що  поширена  відповідачкою інформація  є  недостовірною  підтверджується  копією  листа  львівського  міського  управління  ГУМВС України  у Львівській  області  від  24.09.2007  року,  висновками  службової  перевірки  від  24.09.2007  року  та  від  04.01.2008  року, характеристиками з місця його проживання  та  з місця праці, даними, які  містяться у  відмовному  матеріалі  за  заявою ОСОБА_3, довідкою Рогатинського РВ УМВС про те,  що  до  адміністративної  та  кримінальної  відповідальності він  не  притягувався.

    Згідно  вимог  ст.280  ЦК України,  якщо  фізичній  особі  внаслідок  порушення  її  особистого  немайнового  права  завдано  моральної  шкоди,  ця  шкода  підлягає  відшкодуванню.

    Моральна  шкода, яка  завдана  діями відповідача, полягає  у душевних  стражданнях, в  підриві авторитету  як  серед  односельчан  так  і  серед  співробітників,  розриві  нормальних  життєвих  зв'язків . Розмір  моральної  шкоди  оцінює  в  сумі  5000 грн.

    Відповідач  в  судовому  засіданні позову  не визнала та пояснила, що дійсно нею  двічі направлялись  скарги:   28.08.2007  року  та   20.12.2007  року   на  адресу  Львівського  міського  управління ГУ МВС України  у Львівській  області в  якій зазначались  факти , які  відповідають  дійсності.  

    З приводу неправомірних дій позивача та  його  рідних  братів вона неодноразово   зверталась  із скаргами в Рогатинський РВ УМВС,  прокуратуру  Рогатинського району  та  Рогатинський  районний  суд.

    Факти,  які  зазначені  в  скаргах підтверджуються показаннями  свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, а також письмовими  доказами:  відмовним  матеріалом  за заявою  щодо її  побиття 27 серпня  2007  року, постановою  про  порушення  кримінальної  справи відносно  ОСОБА_1, а  тому просить  в  позові  відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволені  позовних вимог  необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом  встановлені  такі  факти  та  відповідні їм правовідносини.

    Як вбачається  із  матеріалів  справи, 28 серпня 2007  року та 20  грудня 2007  року ОСОБА_3звернулася із   письмовими зверненнями  до начальника Львівського  міського  управління ГУ МВС України  у Львівській  області , в  яких  повідомлялись  окремі  відомості  про  особу  позивача, які на  його  думку  не  відповідають  дійсності  та  принижують його  честь,  гідність  та  ділову  репутацію, чим заподіяно  йому  моральну  шкоду.

    Відповідно  до ст.40 Конституції  України, усі  мають  право  направляти  індивідуальні  чи  колективні  звернення  або  особисто  звертатися  до  органів  державної  влади,  органів  місцевого самоврядування  та  посадових  і  службових  осіб  цих  органів,  що  зобов'язані  розглянути  звернення  і  дати  обґрунтовану  відповідь  у  встановлений  законом  строк.

    Реалізація громадянами  цього  права   регулюється Законом  України «Про  звернення  громадян», який  забезпечує  можливість громадянам  відстоювати  свої  права  і  законні  інтереси  та  поновлювати  їх  у  разі  порушення  шляхом  викладення  в  письмовій  або  в  усній  формі  пропозицій, заяв, скарг.

    В рішенні Конституційного  Суду  України від  10  квітня  2003  року в (справі  про поширення  відомостей), зазначено,  що  викладення  у  листах,  заявах,  скаргах  до  правоохоронного органу  відомостей особою,  на  думку  якої  посадовими  чи  службовими  особами  цього  органу  при  виконанні  функціональних  обов'язків порушено  її  право,  не  може  вважатись  поширенням  відомостей,  які  порочать  честь,  гідність  чи  ділову  репутацію. Викладення  у  листах, заявах,  скаргах  до  правоохоронного  органу  завідомо  неправдивих  відомостей  тягне  за  собою  відповідальність ,  передбачену  чинним  законодавством  України.

    З огляду на  викладене, суд приходить  до  висновку,  що  звернення  ОСОБА_3до  правоохоронного  органу, з певними  відомостями  про  недодержання  законів працівником даного правоохоронного органу ОСОБА_1, повідомлені  не  з  метою  доведення  таких  відомостей до  громадськості  чи  окремих  громадян, а  з  метою  їх  перевірки  уповноваженими  на  це  законом  іншими  посадовими  особами.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214,215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволені  позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про  захист  честі, гідності і  ділової  репутації  та  відшкодування  заподіяної моральної  шкоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про  апеляційне оскарження через Рогатинський районний суд.

Головуючий: