Справа № 2-275

                                                                                                                                                    2008 р.           

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                           І М Е НЕ М   У К Р А Ї Н И

 

26 серпня 2008 року                 Рогатинський  районний суд Івано-Франківської області

 в складі головуючого-судді:                        Могили Р.Г.

з участю секретаря                                         Москви О.І.

представника позивача                                  ОСОБА_1

відповідача                                                      ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м.Рогатині цивільну справу за позовною  заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення боргу за  договором  позики,

 

                                                                    в с т а н о в и в  :

 

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики від 27.09.2007 року.

    В судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги уточнила  та  суду пояснила, що 27 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено  договір позики, згідно якого  ОСОБА_2 зобов'язався надати  строкову безвідсоткову  позику в сумі 212 000,00 грн. ОСОБА_3, а останній зобов'язався повернути  позику у визначений  Договором строк.

27 вересня 2007 року, після підписання договору, позивачем було передано, а відповідачем прийнято грошові  кошти в сумі 212 000,00 грн., про що сторонами  було  складено та підписано передбачений п.4.1 Договору, акт  передачі  грошових  коштів.

Згідно з п.5.2. Договору позика  повинна була  бути  повернута  позивачу не  пізніше 30 грудня 2007  року.

Зобов'язання з повернення  позики відповідач  виконував  наступним  чином:

•   20 грудня 2007  року ним  було  передано , а позивачем  отримано  грошові  кошти  в розмірі 7 100, 00 грн.;

•    28  березня 2008 року відповідачем  було  передано, а позивачем  отримано грошові кошти  в сумі  17 000,00 грн.

Всього відповідачем  було  передано, а позивачем  отримано , в рахунок повернення  позики за Договором  24 100,00 грн.,  замість  належних 212 000, 00 грн., тобто заборгованість становить 187 900,00 грн.

Отже, відповідач не виконав взяте  на себе  відповідно до умов Договору  зобов'язання  з повернення  позики  в повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі  порушення  зобов`язання  настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору передбачено , що у разі несвоєчасного  повернення позики  відповідач  сплачує  позивачу  неустойку у розмірі  0,1% від несплаченої  суми  за  кожен день  прострочення.

Загальний розмір неустойки становить 46 592,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який  прострочив виконання  грошового  зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу  інфляції  за весь час  прострочення, а також  три  проценти  річних  від  простроченої  суми, якщо інший  розмір  процентів не встановлений договором або законом.

Так, станом на 31 грудня 2007 року заборгованість за Договором становить 204 900,00 грн., а втрати від знецінення  грошових  коштів, завдані інфляцією, з урахуванням офіційно встановленого  індексу  інфляції, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем  грошових зобов'язань за Договором позики за період з 1 січня 2008 року по 29 лютого 2008 року становить 11 638,32 грн., а за період з 1 березня 2008 року по 27 березня 2008 року - 6 781,53 грн.

Станом на 28 березня 2008 року заборгованість за Договором  становить 187 900,00 грн., а втрати від знецінення  грошових  коштів, завдані інфляцією, з урахуванням офіційно встановленого  індексу  інфляції, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем  грошових зобов'язань за Договором позики за період з 28 березня 2008 року по 31 березня 2008 року становить 921,32 грн., а за період з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року - 9 921,12 грн.

Разом втрати від інфляції, які завдані внаслідок прострочення  виконання ОСОБА_3 грошового зобов'язання з повернення позики за період з 31 грудня 2007 року по 30 червня 2008 року становлять 29 262,29 грн.

Крім цього, сума 3% річних за прострочення  виконання відповідачем  грошового зобов'язання  з повернення  позики становить 3 829,48 грн.

Просить стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 187 900,00 грн. , втрати  від  знецінення грошових  коштів, завдані  інфляцією у сумі 29 262,29 грн. , 3 % річних від  суми  боргу у розмірі 3 829,48 грн., неустойку у розмірі 46 592, 00 грн., 1 700,00 грн. судового  збору та 30,00 грн. витрат з інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  цивільної  справи, а  всього - 269 313,77 грн.

    Відповідач  ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги  визнав повністю та пояснив, що частину боргу ним  було  повернуто, а саме: в грудні 2007 року грошові кошти в сумі 7 100,00 грн. та в березні 2008 року - в сумі 17 000,00 грн., решту суму боргу зобов'язується   відшкодувати  позивачу  на протязі  шести  місяців.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно  задовольнити  повністю з  наступних  підстав.

 Судом встановлені  такі  факти  та  відповідні  їм  правовідносини.

27 вересня 2007 року між  позивачем та відповідачем було укладено  договір позики, згідно якого  ОСОБА_2 зобов'язався надати  ОСОБА_3 строкову безвідсоткову  позику в сумі 212 000,00 грн., а останній зобов'язався повернути  позику  в термін не пізніше 30 грудня 2007 року ( а.с.7-8).

Цього ж дня, після підписання договору позики, позивачем було передано, а відповідачем прийнято грошові  кошти в сумі 212 000,00 грн., про що сторонами  було  складено та підписано передбачений п.4.1 Договору, акт  передачі  грошових  коштів (а.с.9).

Таким чином, сторонами  у відповідності  до ст.1046 ЦК України було  укладено  договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник  зобов'язаний  повернути позикодавцеві позику (грошові  кошти  у такій самій сумі або речі, визначені  родовими  ознаками, у такій  самій  кількості, такого  самого  роду  та  такої самої  якості,  що  були  передані  йому  позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені  договором.

Згідно з п.5.2. Договору, позика  повинна була бути  повернута не пізніше  30 грудня 2007  року.

З пояснень представника позивача та відповідача вбачається, що зобов'язання з повернення  позики відповідач виконував наступним чином:

•   20 грудня 2007  року ним  було  передано , а позивачем  отримано  грошові  кошти  в розмірі 7 100, 00 грн.;

•    28  березня 2008 року відповідачем  було  передано, а позивачем  отримано грошові кошти  в сумі  17 000,00 грн.

Всього відповідачем ОСОБА_3 було  передано, а позивачем ОСОБА_2  отримано  в рахунок повернення  позики за Договором  24 100,00 грн.,  замість  належних 212 000, 00 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання  має  виконуватися  належним  чином  відповідно  до умов  договору та  вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного  законодавства, а за відсутності таких  умов  та вимог  -  відповідно  до звичаїв  ділового обороту або інших  вимог, що звичайно  ставляться.

Статтею 610 ЦК України  визначено, що порушенням зобов'язання  є  його  невиконання  або виконання  з  порушенням  умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне  виконання).

Таким чином, повернувши позику  частково і з простроченням  строків  визначених п.5.2. Договору, відповідач  допустив  порушення  зобов'язання з повернення  позики.

Статтею 611 ЦК України визначено, що  у разі порушення  зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені  договором або  законом, зокрема сплата неустойки.

А пунктом 7.2 Договору позики  передбачено, що у  разі несвоєчасного  повернення  позики , відповідач  сплачує  позивачу  неустойку у розмірі 0,1% від несплаченої  суми  за кожен  день прострочення.

Враховуючи, що заборгованість  відповідача  на 31.12. 2007 року становила 204 900,00 грн., а на 28.03.2008 року - 187 900,00 грн.,  період прострочення з 31.12.2007 р. до 27.03.2008 р. становив  88 днів,  а з 28.03.2008 р. до 26.08.2008 р. - 152 дні, тому загальний  розмір  неустойки передбаченої п.7.2 Договору розраховується, як  ( 204 900,00 грн. x 0,1%) / 100%  x  88 днів  +  ( 187 900,00 грн. x 0,1%) / 100%  x 152 дні та становить 46 592,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється  від  відповідальності за неможливість  виконання  ним  грошового зобов'язання , а в ч.2 цієї статті  визначено, що  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора зобов'язаний  сплатити  суму  боргу  з урахуванням встановленого  індексу  інфляції  за  весь  час  прострочення, а  також  три  проценти  річних від простроченої  суми, якщо  інший  розмір  процентів  не встановлений  договором  або  законом.

Так, станом на 31 грудня 2007 року заборгованість за Договором становить 204 900,00 грн.,  офіційно  оприлюднений індекс інфляції за січень 2008 року - 102,9%,  а за лютий 2008 року -102,7%, а тому втрати від знецінення грошових  коштів, які завдані інфляцією за період  з 1 січня по 29 лютого 2008 року розраховуються, як  (204 900,00 грн. x 105,68%) / 100% = 216 538,32 грн. - 204 900,00 грн.  та становлять 11 638,32 грн.

Офіційно  оприлюднений індекс інфляції за  березень 2008 року  становить 103,8%, а тому втрати від знецінення грошових  коштів, які завдані інфляцією за період  з  1 березня по 27 березня 2008 року розраховуються, як  (204 900,00 грн. x 103,8%) / 100% =  212 686,20 грн. - 204 900,00 грн. / 31 день  x 27 днів прострочення та становлять 6 781,53 грн.

Станом на 28 березня 2008 року заборгованість за Договором становить 187 900,00 грн.,  офіційно  оприлюднений індекс інфляції за березень 2008 року -103,8%, а тому втрати від знецінення грошових  коштів, які завдані інфляцією за період  з 28 березня по 31 березня 2008 року розраховуються, як  (187 900,00 грн. x 103,8%) / 100% = 195 040,20 грн. - 187 900,00  грн. / 31 день  x  4 дні прострочення та становлять 921,32 грн.

Офіційно  оприлюднений індекс інфляції за  квітень 2008 року  становить 103,1%, за травень 2008 року - 101,3% та за червень 2008 року - 100,8%, а тому втрати від знецінення грошових  коштів, які завдані інфляцією за період  з 1 квітня по 30 червня 2008 року розраховуються,  як  (187 900,00 грн. x 105,28%) / 100% = 197 821,12 грн. - 187 900,00 грн. та становлять 9 921,12 грн.

Разом втрати від інфляції, які завдані внаслідок прострочення  виконання ОСОБА_3 грошового зобов'язання з повернення позики за період з 31 грудня 2007 року по 30 червня 2008 року становлять 29 262,29 грн.

Три проценти річних від простроченої суми  204 900,00 грн. розраховуються, як  (( 204 900,00 грн. x  3% ) / 365 днів) x 88 днів прострочення та становлять  1 482,02 грн.

Три проценти річних від простроченої суми  187 900,00 грн. розраховуються, як (( 187 900,00 грн. x  3% ) / 365 днів) x 152 днів прострочення та становлять  2 347,46 грн.

Таким чином, загальна сума 3%  річних  за прострочення  виконання  відповідачем  грошового зобов'язання з повернення  позики становить 3 829,48 грн.

Оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 борг у розмірі 187 900,00 грн., втрати  від  знецінення грошових  коштів, завдані  інфляцією у сумі 29 262,29 грн. , 3 % річних від  суми  боргу у розмірі 3 829,48 грн.  та неустойку у розмірі 46 592, 00 грн.

Із відповідача також  необхідно стягнути в  користь  позивача  1 700,00 грн.   судового  збору та 30,00 грн.  витрат з інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  цивільної  справи.

На підставі ст.ст.530,610,611,625,1046,1049 ЦК України,  керуючись ст.ст.88, 209,214-215 ЦПК України, суд,

 

                                                          в и р і ш и в:

 

Позовну  заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення боргу за  договором  позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 борг у розмірі 187 900,00 грн. ( сто вісімдесять сім  тисяч дев'ятсот гривень), втрати  від  знецінення грошових  коштів, завдані  інфляцією у сумі 29 262,29 грн. ( двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят дві  гривні  29 копійок), 3 % річних від  суми  боргу у розмірі 3 829,48 грн. ( три  тисячі вісімсот двадцять дев`ять  гривень 48 копійок), неустойку у розмірі 46 592, 00 грн. ( сорок шість тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні), 1 700,00 грн. ( одну тисячу сімсот гривень)  судового  збору та 30,00 грн. ( тридцять гривень) витрат з інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  цивільної  справи, а  всього - 269 313,77 грн. ( двісті шістдесят дев`ять тисяч триста тринадцять   гривень  77 копійок).

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    У разі подачі заяви про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Рогатинський районний суд.

   

   

    Головуючий :