Справа №2-10/2008 р.

 Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 січня  2008 року                                    Рогатинський районний суд  Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді:    Могили Р.Г.

з участю секретаря                      Москви О.І.

позивача                                        ОСОБА_1

представника відповідача         Струка  А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рогатині цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до  дочірнього  підприємства «М`ясопереробний  комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро»  про  відшкодування  моральної  шкоди,

          ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з  дочірнього підприємства «М`ясопереробний  комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро»   моральну шкоду в сумі 100 000 грн., посилаючись  на  те,  що  моральну  шкоду  завдано каліцтвом внаслідок  дії  джерела  підвищеної  небезпеки.

В судовому засіданні  позивач   позовну  вимогу підтримав повністю та  суду  пояснив , що  з  серпня 2001 року він працював на дочірньому підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан - Агро» в м. Рогатині, яке володіє джерелом підвищеної небезпеки - пакувальною машиною «Оптіформ».

21 жовтня 2004 року його було  призначено на посаду механіка, де одним  із  його  обов'язків  було обслуговування пакувальної машини «Оптіформ», тобто він виконував роботи з підвищеною небезпекою.

23 жовтня 2004 року  приблизно о 22 год. при заміні пакувальної плівки на пакувальній машині  він отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме: роздавлення  1, 2, 3, 4 і 5 пальців правої кисті з відкритими переломами основних фаланг 2-5 пальців, пошкодженням сухожилків - розгиначів цих пальців.

12 грудня 2004 року після формування  демаркаційної  лінії  на  3 пальці йому  було ампутовано  даний   палець.

Причиною нещасного випадку  стало порушення роботодавцем вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці в цілому і технічного директора підприємства ОСОБА_2 зокрема.

Так, навчання з охорони праці для працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, він не проходив. Будь - яких інструктажів з питань охорони праці, в тому в числі і вступного, з ним  на підприємстві не проводили. Інструктаж пройшов тільки один раз в серпні 2001 року, коли його приймали на посаду різноробочого. Перевірку знань з охорони праці до виконання ним  обов'язків механіка ніхто не здійснював. З Інструкцією з охорони праці для механіка на дочірньому підприємстві ТзОВ «Росан - Агро « його  ніхто не знайомив .  Однак, незважаючи на вказані порушення, він був допущений до виконання роботи з підвищеною небезпекою.

Отримані ним  тяжкі тілесні ушкодження і наслідки травми змінили звичне для нього життя, порушили нормальні життєві умови. Отримані травми, призвели до  проведення неодноразових медичних операцій, які постійно спричиняють йому  фізичну біль і душевні страждання, він постійно переживає за свій фізичний і душевний стан. Щодня  він відчуває фізичний і душевний дискомфорт від пережитого і це почуття ні на хвилину не покидає його. Фактично життя, яким він  жив до отримання травми, втрачено для нього  безповоротно. Його сім'я також переживає за нього  і його майбутнє. Спілкування в сім'ї тепер зводиться зазвичай до обговорення його фізичного стану.

Подібне відбувається і в спілкуванні з оточуючими. Те, що він в одну мить став інвалідом накладає на його взаємовідносини з ними неприємний відбиток. Ще недавно він вільно відчував себе в їх товаристві, а сьогодні соромиться свого каліцтва і завжди чимось закриває кисть правої руки, щоб ніхто не бачив наслідки отриманої ним  жахливої травми.

Трагедія завдала нищівного удару по його психіці і душевному стану. Він   часто і безпідставно нервується, впадає в депресію, що ускладнює адаптацію до нормальних стосунків і власне різних життєвих ситуацій. Через отриману травму він змушений був звільнитися з роботи . Наслідки трагедій негативно впливають на його  розвиток, що ускладнює його становлення в суспільстві, як повноцінної і здорової людини. Він переконаний, що наслідки події, яка сталася із ним  23 жовтня 2004 року, йому  ніколи не вдасться подолати. Окрім  цього в зв'язку  із отриманим  каліцтвом  він до досягнення  пенсійного віку  змушений  отримувати  пенсію , яка є значно нижчою  як прожитковий  мінімум , що також його морально травмує.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Із вимог ст. 1187  ЦК  України вбачається , що шкода  завдана  джерелом  підвищеної небезпеки , відшкодовується  особою  , яка на  відповідній  правовій  підставі  володіє  механізмом  який  створює  підвищену  небезпеку. Виходячи з наведеного, а також з того, що відновлення його  морального, психічного, душевного і фізичного стану, втрат немайнового характеру потребує значних коштів, розмір заподіяної йому моральної (немайнової) шкоди оцінює в 100 000 грн.  Тому просить стягнути з ДП « М`ясопереробний  комплекс «Росана» ТзОВ  «Росан -Агро»  на його користь 100 000  грн, як відшкодування заподіяної моральної шкоди.

 Жодних вимог  до  Фонду соціального  страхування  від нещасних  випадків на  виробництві  та професійних захворювань  про стягнення моральної шкоди він не заявляє . На  даний  час він    влаштувався  на  нову  роботу,  працює по  спеціальності  - технологом з  переробки  м`яса  в  ТзОВ «АМВ  Україна», що  знаходиться  в  м.Жидачів, Львівської  області.

Представник ДП «М`ясопереробний  комплекс «Росана» ТзОВ «Росан -Агро» в судовому  засіданні  позовну вимогу позивача  не визнав  повністю та  суду  пояснив , що 8 серпня 2001 року  ОСОБА_1  було прийнято на роботу на посаду  робітника на  ДП «М`ясопереробний  комплекс «Росана» ТзОВ «Росан -Агро», що знаходиться  в м. Рогатині .

З 21 жовтня 2004 року  позивача було  призначено на посаду механіка, в   обов'язки якого , крім іншого, входило обслуговування пакувальної машини «Оптіформ», тобто він виконував роботи з підвищеною небезпекою.

   23 жовтня 2004 року  у вечірній  час при заміні пакувальної плівки на пакувальній машині ОСОБА_1отримав тяжкі тілесні ушкодження, де пізніше  йому було ампутовано  3 палець на  правій  кисті.     Причиною нещасного випадку  стало порушення частково роботодавцем  тобто ДП «М`ясопереробний  комплекс «Росана» ТзОВ «Росан -Агро»  та самим  позивачем вимог   про охорону праці  , що підтверджується  актами розслідування  нещасного випадку.

Відповідно до вимог  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» всі працівники підприємства застраховані  від нещасного випадку на  виробництві  та професійних  захворювань .

Частиною 3 ст.34  даного Закону передбачалось , що  відшкодування  заподіяної моральної шкоди  виплачуються Фондом  соціального  страхування  від нещасних  випадків на  виробництві  та професійних захворювань .  Тобто на Фонд  соціального  страхування  від нещасних  випадків на  виробництві  та професійних захворювань  було покладено обов'язок у випадку настання страхового випадку  відшкодовувати застрахованому  працівнику моральну  шкоду . На підставі внесених змін  до цього  Закону дана  норма  втратила  чинність, але   Їхня  позиція  з цього приводу підтверджується рішенням Конституційного суду від 27  січня 2004 року № 1-рп/ 2004, яке залишається  чинним.  Враховуючи  викладене  вважає , що вимоги позивача є необґрунтованими , а тому  не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно  задовольнити  повністю з  наступних  підстав.

 Судом  встановлені  такі  факти  та  відповідні  їм  правовідносини.

8 серпня 2001 року  ОСОБА_1 був  прийнятий  на  роботу робітником  на  дочірнє підприємство «М`ясопереробний  комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан - Агро», що знаходиться  в м. Рогатині, Івано-Франківської  області.

21 жовтня 2004 року  позивач був  переведений на посаду  механіка даного  підприємства для  виконання  робіт  з  підвищеною  небезпекою.

При  переведенні  на  посаду  механіка  з  позивачем не  було проведено    попереднього  навчання  і  перевірки  знань  з  питань  охорони праці, як  для  працівника,  який  зайнятий  виконанням  робіт  з  підвищеною  небезпекою  та  первинного  інструктажу з  питань  охорони  праці.

23  жовтня  2004  року в цеху  фасування дочірнього  підприємства «Мясопереробний  комплекс «Росана» під  час  заміни плівки на пакувальній машині  «Оптіформ», яка  призначена  для  пакування  м`ясних  виробів з позивачем  трапився  нещасний  випадок, в результаті якого ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме: перелом основних  фаланг 2-4  пальців  правої  кисті  з  наступною  ампутацією  3-го  пальця  на  рівні  основної  фаланги,  множинні  рани  1-5  пальців  з  ушкодженням  розгиначів  2-5  пальців  і  згиначів  1-3  пальців, ускладнені  після травматичною,  різко  вираженою  згинальною контрактурою  1,2,4 ,5 пальців  правої  кисті.

Дані  тілесні  ушкодження  призвели до  втрати працездатності ОСОБА_1, ступень якої  становить  30%, а також йому  встановлено  третю  групу  інвалідності внаслідок  трудового  каліцтва.

Зазначені  факти сторонами не  заперечуються, а також  вони  підтверджуються  матеріалами  справи: консультативною  довідкою, записом лікаря приймального  відділення, листками  непрацездатності, виписками  з  історії  хвороби стаціонарного  хворого, витягом із акту огляду у МСЕК, випискою  із  акту освідчення у МСЕК,  довідкою  про висновок МСЕК, довідкою  про  процент втрати професійної  працездатності, індивідуальною  програмою  реабілітації інваліда, пенсійним  посвідченням, приписом, актом розслідування  нещасного випадку,  актом №2 про  нещасний  випадок,  пов'язаний з  виробництвом, висновком  експерта №104 від 18.05.2005 року ( т.1а.с.58-82, 99-112,133-137, т.3 а.с.35-37).

Постановою  Рогатинського районного  суду  Івано-Франківської  області від 12  серпня  2005  року  технічного  директора  ДП «Мясопереробний  комплекс «Росана» ОСОБА_2 було  звільнено  від  кримінальної  відповідальності  передбаченої  ч.1 ст.272 КК України  на  підставі п.б ст.1   Закону  України  «Про  амністію»  від 31.05.2005  року, а  кримінальну  справу закрито  з нереабілітуючих підстав (т.3 а.с.25).

Постанова суду  не  оскаржувалась  та  не  скасовувалась.

Відповідно  до ст.237-1 КЗпП України,  відшкодування  власником  або  уповноваженим  ним  органом  моральної  шкоди  працівнику  проводиться  у  разі,  якщо  порушення  його  законних  прав  призвели  до  моральних  страждань,  втрати  нормальних  життєвих  зв'язків і  вимагають  від  нього  додаткових  зусиль  для  організації  свого  життя.

А  також, згідно роз'яснень , які Пленум  Верховного  Суду  України дав у п.13 постанови від 31 березня  1995 року №4 « Про судову  практику  в  справах  про  відшкодування  моральної (немайнової) шкоди) із змінами  і  доповненнями  внесеними  постановою від 25 травня 2001 року №5, що  відповідно до  ст.237-1 КЗпП за наявності порушення  прав  працівників  у  сфері  трудових  відносин, зокрема виконання  робіт  у  небезпечних  для життя  і здоров`я  умовах, яке  призвело  до  його  моральних  страждань,  втрати  нормальних  життєвих зв'язків  чи  вимагає  від  нього  додаткових  зусиль  для  організації  свого  життя,  обов'язок  по  відшкодуванню  моральної  (немайнової) шкоди  покладається  на  власника  або  уповноважений  ним  орган  незалежно  від  форми  власності, виду  діяльності  чи  галузевої  приналежності.

Крім  цього, згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК  України , моральна  шкода  відшкодовується  незалежно  від  вини  юридичної  особи, яка  її  завдала,  якщо  шкоди  завдано  каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я   внаслідок  дії  джерела  підвищеної  небезпеки.

А  із диспозиції ч.2 ст.1187 ЦК  України  вбачається,  що, шкода, завдана  джерелом  підвищеної  небезпеки,  відшкодовується  особою, яка  на  відповідній  правовій  підставі володіє механізмом, використання,  зберігання або  утримання  якого  створює  підвищену  небезпеку.

Отже, у  відповідності до вимог ст.ст.1167, 1187 ЦК України ДП «Мясопереробний  комплекс «Росана» , який  володіє  джерелом підвищеної небезпеки - пакувальною машиною  «Оптіформ» та внаслідок  дії якої ОСОБА_1 завдано  шкоди його  здоров`ю  повинен відшкодувати  йому  моральну  шкоду .

    Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд виходить із фізичних та  моральних страждань, яких переніс позивач у  зв'язку  з каліцтвом, а  саме: ОСОБА_1  спричинено  тяжкі  тілесні  ушкодження, він  втратив  30% професійної  працездатності,  визнаний  інвалідом  третьої  групи, тривалий  час  проходив  курс  лікування,  йому  проведено  ампутацію  3  пальця,  він вимушений  був  залишити  роботу та тривалий час  не  міг  знайти  нової  роботи. На  даний  час він працює за  спеціальністю - технологом з  переробки  м`яса  в  ТзОВ «АМВ  Україна».

    Однак, сума, про  стягнення якої просить позивач є  завищеною  та  не  відповідає  тяжкості  заподіяних позивачу страждань, а  тому підлягає  до  зменшення та  повинна  становити  12 000 грн.

Твердження представника  відповідача про  те,  що відшкодування ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди  повинно здійснюватись Фондом  соціального  страхування  від нещасних  випадків на  виробництві  та професійних захворювань,   спростовується  поясненнями самого  ж представника , а  також  згідно внесених змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року, ч.3 ст. 34 даного Закону,  де  було передбачено відшкодування моральної  шкоди  Фондом,  виключено.

На підставі ст.237-1 КЗпП України,  ст.ст.23, 1167,1168, 1187 ЦК  України, керуючись ст.ст.84,88,209,214-215ЦПК України, суд,

                                                      В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до  дочірнього  підприємства «М`ясопереробний  комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро»  про  відшкодування  моральної  шкоди  задовольнити частково.

 Стягнути з дочірнього  підприємства «М`ясопереробний  комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» в користь ОСОБА_1 12 000 грн. компенсації за завдану моральну шкоду   та 600 грн. витрат  за надання  правової допомоги, а  всього   - 12 600 грн.

    Стягнути із  відповідача  в користь  місцевого  бюджету 8 грн. 50 коп.  судового збору та в  користь  державного бюджету 7 грн. 50  коп. витрат   з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  цивільної  справи.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подачі заяви про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Рогатинський районний суд.

Головуючий: