Справа № 2-21
2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И
28 січня 2008 року Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Могили Р.Г.
з участю секретаря Москви О.І.
представника позивача Рокетської С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Івано-Франківської філії ПриватБанку до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,
в с т а н о в и в :
Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі Івано-Франківської філії ПриватБанку звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2005, тип ТЗ седан, № кузова НОМЕР_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IFRWAK01140003 від 29.12.2005 року в розмірі 32226,01 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовну вимогу підтримала повністю та суду пояснила, що між ПриватБанком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір від 29.12.2005 року. Відповідно до п.п.1,2 кредитного договору ПриватБанк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 37500,00, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору відповідач в період з 21 по 25 число кожного місяця зобов'язаний сплачувати: відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 1,25 % на суму залишку заборгованості за кредитом; комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,30 % від суми виданого кредиту; 840,52 грн. для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат банку відповідно до п.п. 2.2.9, 4.3. кредитного договору.
Згідно п. 3.2 кредитного договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним
договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 3,85 % на
місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 4.1. кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати
відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець
зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених
договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
ЗАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному
обсязі, а саме видав відповідачу кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму
37500,00 гривень.
В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України,
відповідач свої зобов'язання виконав частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України наслідками порушення відповідачем зобов'язань
щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати
повернення всієї суми кредиту.
З врахуванням викладеного, станом на 03.09.2007 р. заборгованість відповідача
становить 32226,01грн., а саме: основний борг - 31576,89 грн.; відсотки - 171,99 грн.; пеня -477,13 грн.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним
чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового
зобов'язання.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач 29.12.2005р. уклали договір застави автотранспорту №IFRWAK01140003 зареєстрований в реєстрі № 3315649 .
Згідно з п. 6 договору застави відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2005 , тип ТЗ седан, № кузова НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 жит. с.Лучинці, Рогатинського району, Івано-Франківської області.
08.06.2006 р. відомості про забезпечувальне обтяження вказаного рухомого майна
внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна .
Відповідно до п. 15.7. договору застави, ст. 20 Закону України «Про заставу»,
ПриватБанк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет
застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених
кредитним договором, вони не будуть виконані.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого
заставою, заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави.
В порядку ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється
за рішенням суду.
Згідно п. 22 договору застави звернення стягнення на предмет застави за вибором
заставоутримувача може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням
договору купівлі-продажу з іншою особою.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та
реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет
застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення
публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону,
яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з
іншою особою-покупцем.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію
обтяжень» ПриватБанк 10.09.2007р. зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень
рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, інших обтяжувачів на предмет застави в реєстрі не зареєстровано .
Просить звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2005, тип ТЗ седан, № кузова НОМЕР_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IFRWAK01140003 від 29.12.2005 року в розмірі 32226,01 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`являлася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомляла. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між ПриватБанком, в особі керуючого Рогатинським відділенням ПриватБанку Мацюк В.М. та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № IFRWAK01140003 від 29 грудня 2005 року.
Згідно вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець
зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених
договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, відповідно до п. 1.1 кредитного договору ПриватБанк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 37500,00, а ОСОБА_1 зобов`язувалась в період з 21 по 25 число кожного місяця сплачувати: відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 1,25 % на суму залишку заборгованості за кредитом; комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,30 % від суми виданого кредиту; 840,52 грн. для погашення заборгованості за кредитом, а також інших витрат банку відповідно до п.п. 2.2.9, 4.3. кредитного договору.
Згідно п. 3.2 кредитного договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним
договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 3,85 % на
місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 4.1. кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати
відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.
Із пояснень представника позивача та довідки розрахунку заборгованості за договором № IFRWAK01140003 від 29.12.2005 року вбачається, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 37500,00 гривень, а відповідач свої зобов'язання виконав частково, оскільки станом на 03.09.2007р. заборгованість ОСОБА_1 становить 32226,01грн., а саме: основний борг - 31576,89 грн.; відсотки - 171,99 грн.; пеня - 477,13 грн.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним
чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового
зобов'язання.
А згідно вимог ч. 2 ст. 1050 України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Як вбачається із матеріалів справи ( а.с.12-15 ) в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк та відповідач ОСОБА_1 29 грудня 2005 року уклали договір застави автотранспорту за №IFRWAK01140003.
Згідно п. 6 договору застави відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2005, тип ТЗ седан, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2 що належить на праві власності ОСОБА_1 жит. с.Лучинці, Рогатинського району, Івано-Франківської області.
Матеріалами справи (а.с.7-8) підтверджується, що 08.06.2006р. відомості про забезпечувальне обтяження вказаного рухомого майна внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, реєстраційний № 3315649 .
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого
заставою, заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно п. 22 договору застави від 29.12.2005 року, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставоутримувача може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та
реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет
застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення
публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону,
яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з
іншою особою-покупцем.
Згідно вимог ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію
обтяжень», 10 вересня 2007року ПриватБанк. зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень
рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, інших обтяжувачів на предмет застави в реєстрі не зареєстровано.
Оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю та звернути стягнення на предмет застави: транспортний засіб DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2005, тип ТЗ седан, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2 що належить на праві власності ОСОБА_1 жителю с.Лучинці, Рогатинського району, Івано-Франківської області, ідентифікаційний НОМЕР_3 шляхом продажу вказаного автомобіля Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах державної автоінспекції України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу даного транспортного засобу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IFRWAK01140003 від 29 грудня 2005 року в розмірі 32226,01 грн.
Із відповідача також необхідно стягнути в користь позивача 322 грн.26 коп. оплаченого судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
На підставі ст.525, 526, 530, 589, 590, 611, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст.88, 209,214-215, 224-226 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позовну заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Івано-Франківської філії Приватбанку до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити повністю.
Звернути стягнення на предмет застави: транспортний засіб DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2005, тип ТЗ седан, № кузова НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 жителю с.Лучинці, Рогатинського району, Івано-Франківської області, ідентифікаційний НОМЕР_3 шляхом продажу вказаного автомобіля Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах державної автоінспекції України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу даного транспортного засобу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IFRWAK01140003 від 29 грудня 2005 року в розмірі 32226,01 грн.
Стягнути із відповідача в користь позивача 322 грн.26 коп. оплаченого судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
У разі подачі заяви про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Рогатинський районний суд.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий :