ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ   

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1, смт.Ратне

до відкритого акціонерного товариства «Ратнівське РТП»

про визнання недійсним предмету договорів від 31.08.2004р., 19.10.2004р., 6.12.2004р., 28.12.2004р., 29.12.2004р. в частині права відповідача повернути заборгованість грошима, товарами, рухомим чи нерухомим майном та зобов'язати відповідача повернути суму боргу акціями; встановити факт порушення ВАТ “Ратнівське РТП” ст.32 Закону України “Про господарські товариства” в частині порушення товариством строку реалізації або анулювання викуплених ним у акціонерів акцій; зобов'язати реєстратора, який здійснює ведення реєстру ВАТ “Ратнівське РТП” внести в систему реєстру товариства записи про перехід права у власність позивача акцій ВАТ ”Ратнівське РТП” із розрахунку загальної суми боргу 11670 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за кожним договором,

встановила:

відповідно до п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

З огляду на вимоги п.1 ст.215, п.п.1,2, 4, 5 ст.203 ЦК України позивачем не викладено обставин на обґрунтування  позовної вимоги про визнання недійсним предмету договорів від 31.08.2004р., 19.10.2004р., 6.12.2004р., 28.12.2004р., 29.12.2004р. в частині права відповідача повернути заборгованість грошима, товарами, рухомим чи нерухомим майном.

У відповідності із п.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Можливі способи захисту наведені в п.2 ст.16 ЦК України. З огляду на викладене, всупереч вимог п.5 ст.54 ГПК України позивачем в позовній заяві не наведено законодавства, на підставі якого він звертається з позовною вимогою до господарського суду про встановлення факту порушення ВАТ “Ратнівське РТП” ст.32 Закону України “Про господарські товариства” в частині порушення товариством строку реалізації або анулювання викуплених ним у акціонерів акцій.

Позовна заява містить вимогу зобов'язати відповідача повернути позивачу суму боргу за договорами позики акціями. На обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на те, що він втратив інтерес до повернення боргу грошима, товарами, рухомим чи нерухомим майном, як було передбачено в договорах. Проте, всупереч вимог п.5 ст.54 ГПК України позивачем не наведено правових підстав на обґрунтування доводів про повернення відповідачем заборгованості акціями. Відповідно до п.2 ст.612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися  від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Крім цього, всупереч вимог п.5 ст.54 ГПК України позивачем не наведено і не подано доказів на підтвердження надання позики відповідачу; не обґрунтовано вимоги про повернення боргу акціями з врахуванням збитків, заданих інфляцією, процентів річних.

Звертаючись до господарського суду, позивач посилається на те, що він є акціонером ВАТ “Ратнівське РТП”, проте не наводить і не подає  доказів на підтвердження цієї обставини.

Наведені порушення відповідно до п.3 ст.63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднавши в одній позовній заяві вимоги про визнання недійсними предметів договорів від 31.08.2004р., 19.10.2004р., 6.12.2004р., 28.12.2004р., 29.12.2004р. та стягнення заборгованостей за цими договорами, позивачем порушено правила поєднання вимог.

Відповідно до п.5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до п.3 ст.57 ГПК України  до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Всупереч наведеному позивачем не подано належних доказів на підтвердження сплати держмита у встановленому розмірі.

Позивачем в одній позовній заяві об'єднано вимоги майнового і немайнового характеру, проте мито сплачено в розмірі 116,70 грн.

Відповідно  до п.36 Інструкції Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року "Про порядок обчислення та справляння державного мита" , якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, державне мито підлягає оплаті, як за ставками, встановленими  для позовів майнового так і немайнового характеру.

Керуючись п.п.3, 4, 5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

          позовні матеріали на 9 арк., в тому числі квитанції НОМЕР_1, НОМЕР_2 повернути позивачу.

          Суддя                                                           Якушева І. О.