АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/1942/12 Справа № 2-81/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 4

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого –судді Макарова М.О.

суддів –Гайдук В.І., Міхеєвої В.Ю.

при секретарі –Бондаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2011 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, відділу Державної виконавчої служби Синельниківського міського управління юстиції, ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»в особі Дніпровського територіального управління відокремленого підрозділу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»про поділ спільного майна подружжя, виключення майна з акту обису і арешту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 2/3 частини житлового будинку, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, відділу Державної виконавчої служби Синельниківського міського управління юстиції, ОСОБА_4, ПрАТ «МТС Україна»в особі Дніпровського територіального управління відокремленого підрозділу ПрАТ «МТС Україна»про поділ спільного майна подружжя, виключення майна з акту обису і арешту, в якому з урахуванням уточнень просив поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши йому ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Нова, 16, та визнати за ним право власності на цю частку; виділити ОСОБА_2 іншу ? частину вищевказаного житлового будинку; зупинити зведене виконавче провадження № 1053 у відділі ДВС Синельниківського МРУЮ щодо продажу будинку, а також виключити його частку в будинку, а саме 1/2 його частину з акту опису й арешту майна від 15 грудня 2008 року, складеного відділом ДВС Синельниківського міськрайонного управління юстиції та стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені ним судові витрати по справі.

ОСОБА_2 також звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на 2/3 частини спірного житлового будинку

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Синельникове вул. Нова, 16; виділено йому 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Синельникове вул. Нова, 16, а саме, коридор 1-1 площею 8,7 кв.м, кімнату 1-2 площею 17,8 кв.м, кухню 1-3 площею 17,2 кв.м, гараж 1-4 площею 17 кв. м, ванна 1-5 площею 5,3 кв. м, санвузол 1-6 площею 3,5 кв.м. загальною вартістю 55495 грн., що на 6778 грн. менше від вартості 1/2 частини жилого будинку; виключено ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Синельникове вул. Нова, 16, яка складається з коридору 1-1 площею 8, 7 кв.м, кімнати 1-2 площею 17,8 кв. м, кухні 1-3 площею 17,2 кв.м. гаражу 1-4 площею 17 кв. м, ванни 1-5 площею 5,3 кв.м, санвузлу 1-6 площею 3,5 кв.м, з акту опису й арешту майна від 15 грудня 2008 року складеного відділом ДВС Синельниківського міськрайонного управління юстиції.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку розташованого за адресою: м. Синельникове вул. Нова, 16; виділено їй 1/2 частину цього житлового будинку, а саме, коридор 1-7 площею 12 кв.м, кімнату 1-8 площею 9,4 кв. м, кімнату 1-9 площею 16,5 кв. м, кімнату 1-10 площею 28,3 кв.м, кімнату 1-11 площею 5,6 кв.м загальною вартістю 62273 грн., що на 6778 грн. більше вартості 1/2 частини житлового будинку.

В спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити вбиральню Б-1 вартістю 1017 грн., водоколонку № 1 вартістю 495 грн., огорожу № 2-4 вартістю 2548 грн та №5 бруківку вартістю 914 грн.

ОСОБА_3 як власнику 1/2 частини житлового будинку необхідно виконати наступне переобладнання: закласти віконний отвір в кухні 1-3, з західної сторони до кухні 1-3 добудувати двоповерхові сіни, в коридорі 1-1 улаштувати перекриття над сходинковою клітиною, в сінях облаштувати опалювальний пристрій.

ОСОБА_2 як власнику 1/2 частини житлового будинку необхідно виконати наступне переобладнання: переобладнати віконний отвір з кімнати 1-9 під дверний, з західної сторони до кімнати 1-9 добудувати двоповерхові сіни, в коридорі 1-7 улаштувати перекриття над сходинковою клітиною.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю вартості частини житлового будинку в сумі 6778 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та 226 грн. державне мито та на користь держави судовий збір в розмірі 597 грн. 46 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 446 грн. 46 коп. та на користь ОСОБА_2 витрати на нформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22 грн. 49 коп. та держмито в сумі 56 грн. 25 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 та задоволення її зустрічного позову, вказуючи на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 1988 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія ІП-КИ № 493170 від 24 вересня 1988 року (а.с. 9 Т.1).

За час шлюбу подружжя придбали житловий будинок №16 по вул. Нова, м. Синельникове Дніпропетровської області на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області від 15 лютого 2000 року за реєстром №418, який був зареєстрований у встановленому законом порядку за ОСОБА_2 (а.с. 23 Т.1).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, а ст. 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 368 ч.3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Cуд першої інстанції з’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, обгрунтовано прийшов до висновку, що спірний житловий будинок належить сторонам на праві спільної сумісної власності, оскільки цей житловий будинок був придбаний та відбудований сторонами саме під час шлюбу, а також ці обставини не заперечуються сторонами.

Доводи ОСОБА_2 у апеляційній скарзі про те, що її частка у спірному домоволодінні повинна бути 2/3 частини оскільки позивач має заборгованність по аліментам, з нею проживає донька, яка навчається, колегія суддів вважає необгрунтованими оскільки доказів на підтвердження цих вимог не надано.

Разом з цим рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності за кожним із сторін по ? частині вказаного житлового будинку підлягає зміні, оскільки суд визнаючи право власності на житловий будинок не зазначив його опис, який необхідно зазначати в рішенні.

Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників або законом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та частково зустрічний позов ОСОБА_2 щодо реального поділу житлового будинку по 1/2 частині виходив з того, що відповідно до висновку Синельниківського бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області від 06.08.2008 року про можливість розподілу жилого будинку та господарських будівель, розташованих по вул. Нова, 16, м. Синельникове було надано варіант розподілу спірного жилого будинку та господарських споруд за вищевказаною адресою на дві рівні частини, цей варіант було погоджено з усіма відповідними органами, у зв’язку з чим цей висновок було взято до уваги та за цим висновком було розділено спірний житловий будинок.

Проте з тиким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до висновку Синельниківського бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області від 06 серпня 2008 року про можливість розподілу житлового будинку та господарських будівель, розташованих по вул. Нова, 16, м. Синельникове було надано варіант розподілу спірного жилого будинку та господарських споруд за вищевказаною адресою на дві рівні частини, цей висновок проведено спеціалістом Синельниківського МБТІ ОСОБА_5, яка не є експертом будівельно-технічних знань, про що цей спеціаліст зазначила також і в судовому засіданні (а.с. 58-74 Т.1).

Крім того розділяючи спірний будинок та зобов’язуючи сторони провести певні роботи по переобладнанню суд першої інстанції не зазначив, яким же чином ОСОБА_2 буде проходити на другий поверх житлового будинку, де буде облаштований санітарний вузол, кухня, про це також не зазначено і у вищевказаному висновку.

Також судом було зазначено, що сторонам в ході судового засідання роз'яснювалося право сторін заявити клопотання про проведення повторної чи додаткової експертизи, відповідно до вимог, передбачених ст. 143 ЦПК України, але даним правом жодна із сторін не скористалися.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

На підставі викладеного вказаний висновок не відповідає вимогам закону, у зв’язку з чим не можуть бути задоволені вимоги про реальний поділ житлового будинку та стягнення грошової компенсації.

Що стосується висновків суду в частині виключення майна з акту опису та розподіл судових витрат апеляційний суд їх не переглядає, оскільки вони не були оскаржені в апеляційному порядку, а також порушень матеріального та процесуального права при винесені рішення в цій частині не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині реального поділу та стягнення грошової компенсації скасувати та в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303,307,309, 313-317 ЦПК України, колегія суддів, –

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду м. Дніпропетровської області від 09 грудня 2011 року в частині реального поділу та стягнення грошової компенсації скасувати, в цій частині постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду м. Дніпропетровської області від 09 грудня 2011 року в частині поділу майна подружжя та визнання права власності змінити, виклавши його в такій редакції:

«Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку №16 по вул. Нова в м. Синельникове Дніпропетровської області, що складається з з житлового будинку А2, загальною площею 132,5 кв.м., житловою 61,10 кв.м., господарських будівель та споруд: Б-1-вбиральня, №1 Водоколонка, №№2,3,4- огорожа, №5-бруківка.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинку №16 по вул. Нова в м. Синельникове Дніпропетровської області, що складається з житлового будинку А2, загальною площею 132,5 кв.м., житловою 61,10 кв.м., господарських будівель та споруд: Б-1-вбиральня, №1 Водоколонка, №№2,3,4- огорожа, №5-бруківка.»

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: