Справа № 2-391/09

                                                                              Р  І Ш Е Н Н Я

                                                                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 березня  2009 року                                                     м. Білогірськ

        Білогірський районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 у складі:

        головуючого             - судді Куртлушаєва М.І.,

        при секретарі             -            Клімовій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білогірську цивільну справу за позовом  Веліляєва  Ресуля Рефатовича  до   ОСОБА_2  про стягнення  суми боргу за договором займу,

                                                                        В С Т А Н О В И В:

              позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 20000 гривень, судового збору у сумі 200 гривні та витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.  Свої вимоги мотивував тим, що 31 жовтня  2007 року  відповідач у присутності двох свідків –ОСОБА_3, ОСОБА_4, зайняв у нього  20 000  грн., які  зобов’язався повернути до               31 жовтня 2008 року, про що була складена відповідна розписка. У встановлений строк відповідач гроші не повернув, тому  був змушений звернутися до суду.

Представник  позивача в судовому засіданні на вимогах наполягав, просив  позов  задовольнити.  

              Відповідач у судовому засіданні позов не  визнав, суду пояснив, що дійсно за вимогою позивача  розписку про одержання 20000 гривень від нього  у вигляді  займу він  власноручно написав, але фактично гроші не брав, оскільки   коли  працював  торгівельним  представником   знав, що всі  інші  працівники також  укладали подібні  розписки,  так як  ця процедура була обов’язкової. Також свої доводи   мотивував тим, що  у разі  відмови   в написанні  такої розписки, його могли  б  звільнити з  роботи.

            Допитані у судовому засіданні   в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,  підтвердили, що дійсно в їх присутності ОСОБА_2  взяв у Веліляєва Ресуля  Рефатовича  -  20 000 гривень у вигляді займу, про що відповідач написав розписку.  Крім того  свідок  ОСОБА_3  зазначила, що  Меметов  отримав грошові  кошти купюрами  номіналом – 200 гривен.  

             Суд, заслухавши пояснення сторін, їх доводи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи,  дійшов висновку про те,  що вимоги позивача законні, обґрунтовані  та   підлягають  задоволенню  з наступних підстав.

             Судовим  розглядом  встановлено, що 31.10.2007 року,  відповідач у присутності свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 зайняв  у позивача гроші у сумі 20 000 грн.,  які  зобов’язався повернути до  31.10.2008 року, про що  була укладена відповідачем  власноручно відповідна розписка, яка по суті є  неспростовним доказом  щодо  договору   позики (а.с.5).  У встановлений строк відповідач гроші не повернув

    Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

              Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві  позику (грошові кошти)  у тієї сумі, яка йому була передана.

Враховуючи те, що відповідач  отримав 20 000 грн.  у вигляді займу, що цілком знайшло своє підтвердження  існуючими  доказами, які були перевірені  у судовому засіданні,  то суд вважає  за  необхідне  стягнути з відповідача  зазначену  грошову суму.

Разом з тим, суд не може прийняти до уваги доводи  відповідача, що він написав  розписку, оскільки не хотів  втратити роботу, оскільки   на думку  суду  саме такі  обставини  не можуть змусити  людину здійснити  шкодливі  дії для себе, а тому  є надуманими  з метою ухилення від  матеріальної відповідальності.  

У відповідності з вимогами ст.ст. 88 ч.1, 81 ЦПК України, з відповідача  слід  також стягнути  сплачений позивачем судовий збір  у сумі 200 грн.,  а також   витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

             На підставі ст. ст. 9, 1046 - 1049 ЦК України,  ст. ст. 10,11, 15, 61, 209, 212-215 ЦПК  суд,                                                      

                                                                                  В И Р І Ш И В :

             позов  задовольнити.

             Стягнути з  ОСОБА_2  на користь Веліляєва  Ресуля Рефатовича    суму боргу за договором займу у розмірі   - 20 000   гривень  та судові витрати в сумі 230 гривень.

            Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про оскарження до Білогірського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

            Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 протягом двадцяти  днів після подання заяви про оскарження через Білогірський районний суд.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Головуючий: /підпис/З оригіналом згідно.

Рішення   не набрало законної сили.

Суддя Білогірського  районного  суду

Автономної Республіки    ОСОБА_1  Куртлушаєв

секретар: