Справа №2-242/09

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2009 року.                                          Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Соболевському Т.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що шлюб між нею та позивачем розірвано, за час шлюбу ними спільно нажито майно на суму 4350 грн., в т.ч. меблі, побутова техніка, килими та інші речі. Вказані речі знаходяться у відповідача. Оскільки добровільно поділ майна не проведено, вона змушена звернутись до суду. Крім того, відповідач незаконно утримує в себе її особисті речі та речі, належні неповнолітнім дітям, а саме дитяче ліжечко та велосипед.   

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги. Просила суд провести поділ іншого спільного майна, відступивши від принципу рівності сторін, оскільки з нею проживає двоє малолітніх дітей від шлюбу - дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Просила виділити їй стінку меблеву вартістю 700 грн., палас вартістю 150 грн., ліжко односпальне вартістю 150 грн., килим вартістю 100 грн., м'які меблі вартістю 300 грн., матрац двоспальний (ватяний) вартістю 150 грн., телевізор кольоровий вартістю 500 грн., електроплитку вартістю 200 грн., пральну машина вартістю 150 грн., морозильну камера вартістю 150 грн., а всього майна на загальну суму 2550 грн.  Інше майно, спільно нажите подружжям під час шлюбу залишити відповідачу. Також просила зобов'язати відповідача повернути їй без поділу її особисті речі та речі дітей.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, про що подав суду письмову заяву, просив розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, проаналізувавши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  задоволення виходячи з наступного.

Так, у відповідності до ст.60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Проаналізувавши докази надані сторонами, та враховуючи, що сторони погодились із переліком спільного майна, набутого подружжям ОСОБА_1, та його оцінкою, суд приходить до висновку, що сторонами по справі під час перебування у шлюбі спільно нажито наступне майно: стінку меблеву вартістю 700 грн., ліжко односпальне 2 шт. вартістю 300 грн., шафа трьох дверна вартістю 300 грн., комод вартістю 150 грн., трюмо вартістю 200 грн., ДВД-плеєр вартістю 250 грн., 2 килими вартістю 200 грн., 3 паласи вартістю 450 грн., набір меблі для кухні вартістю 100 грн., м'які меблі вартістю 300 грн., холодильник вартістю 150 грн., пилосос вартістю 100 грн., матрац двоспальний (ватяний) вартістю 150 грн., телевізор кольоровий вартістю 500 грн., електроплитку вартістю 200 грн., пральну машина вартістю 150 грн., морозильну камера вартістю 150 грн., а всього майна на загальну суму 4350 грн.

У відповідності до ч.1 ст.69 Сімейного Кодексу України,  дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу.

     Майно,  що є об'єктом права  спільної  сумісної  власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, як це вбачається зі ст..71 Сімейного Кодексу.

Приймаючи до уваги пояснення сторін щодо вартості спільно нажитого майна, можливості його поділу, та враховуючи згоду відповідача суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги ОСОБА_1

Відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Проте, як випливає зі змісту частини 3 цієї статті при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя та збільшити частку того з них, з ким проживають діти.

Як вбачається із свідоцтв про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 вбачається, що на утриманні позивачки перебуває двоє неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.

За цих обставин вимоги позивачки щодо збільшення її частки у спільному майні подружжя є підставними і обґрунтованими.

Що стосується вимоги про повернення особистих речей позивачки та речей, належних малолітній дитині, то з цього приводу судом встановлено наступне.

Відповідач визнав ту обставину, що за місцем його проживання знаходяться особисті, індивідуальні  речі позивачки, та речі, належні малолітнім дітям Оскільки ці речі спільним майном подружжя не являються, вони належать позивачці та малолітнім дітям, як це вбачається зі змісту ст.57 ч.2, ст.174 Сімейного Кодексу України, і підлягають поверненню власникам.             

Керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 61, 209, 212 ЦПК України, ст.ст.57, 60, 69-72, 174 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Провести поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1, виділивши:

-   ОСОБА_1  - стінку меблеву вартістю 700 грн., палас вартістю 150 грн., ліжко односпальне вартістю 150 грн., килим вартістю 100 грн., м'які меблі вартістю 300 грн., матрац двоспальний (ватяний) вартістю 150 грн., телевізор кольоровий вартістю 500 грн., електроплитку вартістю 200 грн., пральну машина вартістю 150 грн., морозильну камера вартістю 150 грн., а всього майна на загальну суму 2550 грн.

- ОСОБА_2  - ліжко односпальне вартістю 150 грн., шафа трьох дверна вартістю 300 грн., комод вартістю 150 грн., трюмо вартістю 200 грн., ДВД-плеєр вартістю 250 грн., килим вартістю 100 грн., 2 паласи вартістю 300 грн., набір меблі для кухні вартістю 100 грн., холодильник вартістю 150 грн., пилосос вартістю 100 грн., а всього майна на загальну суму 1800 грн.   

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 швейну машинку, ліжко дитяче двоспальне, дитячий велосипед.

Від сплати судового збору відповідача звільнити на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 7(сім) грн.. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Рівненської області через Володимирецький районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після оголошення ухвали апеляційного суду.

Головуюча: