Справа № 22ц-488/09                                                                 Головуючий у І інстанції -Ковтуненко В.В.

Категорія - 37                                                                                         Доповідач - Стрільчук В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення справи до суду першої інстанції.

3 квітня 2009 року.                                                                                           Місто Луцьк

         Суддя апеляційного суду Волинської області Стрільчук В.А., дослідивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних зв'язків, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 та апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3, поданою від її імені представниками ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 лютого 2009 року,

в с т а н о в и в :

         Частиною 4 ст. 297 цього Кодексу передбачено, що при надходженні до апеляційного суду неналежно оформленої справи, без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

         Згідно зі ст. ст. 88, 214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення повинен вирішити, крім інших, питання про розподіл судових витрат.

         Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 цього Кодексу суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

         З матеріалів справи вбачається, що позивачем за першим позовом ОСОБА_1 заявлено, а судом вирішено дві самостійні вимоги майнового характеру - про визнання заповіту недійсним та про визнання права власності на спадкове майно (т. 1, а. с. 2-4). Дві аналогічні вимоги майнового характеру були заявлені і позивачем за другим позовом ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 130-132). При цьому вартість спірного майна за кожною вимогою становить в усякому разі не менше 21 209 грн. (т. 1, а. с. 5, 133).

         Згідно з підпунктом а) пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.

 При зверненні до суду з даними позовами ОСОБА_1 і ОСОБА_3 всупереч вимогам ст. ст. 79-80, 119 ч.5 ЦПК України подали до суду документи, що підтверджують сплату ними судового збору в сумі 220 грн. 59 коп. (т. 1, а. с. 1) та 239 грн. (т. 1, а. с. 128) відповідно, що значно менше встановленого законодавством розміру.

         Однак суд при постановленні рішення, яким відмовлено в задоволенні усіх вимог майнового характеру, всупереч вищенаведеним нормам процесуального права не вирішив питання про стягнення з позивачів недоплачених сум судового збору на користь держави, в зв'язку з чим у справі необхідно ухвалити додаткове рішення.

         Крім того, ухвалою суду від 11 червня 2007 року до участі в справі як співвідповідач залучена ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 185), а ухвалою суду від 17 листопада 2008 року до участі в справі як співвідповідач залучена ОСОБА_7 (т. 2, а. с. 37). Всупереч ст. ст. 213-216 ЦПК України суд не лише не зазначив вказаних відповідачів у своєму рішенні, але й ніяким чином не вирішив позовні вимоги стосовно них, в зв'язку з чим у справі також необхідно постановити додаткове рішення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 220 цього Кодексу.

         Згідно з ч. 4 ст. 197 ЦПК України носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

         Всупереч наведеній правовій нормі Луцький міськрайонний суд надіслав до апеляційного суду справу, до якої не приєднано носій інформації з технічним записом судових засідань, які відбулися 16 лютого 2009 року (а. с. 77) та 23 лютого 2009 року, в якому було постановлено рішення (а. с. 89-90), що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити у повному обсязі законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.

         Оскільки до апеляційного суду надійшла неналежно оформлена справа, а саме - без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення та без приєднання до матеріалів справи носія інформації з технічними записами судових засідань, її слід повернути до суду першої інстанції для усунення недоліків.

         Керуючись ст. 297 ЦПК України,

                                                              у х в а л и в :

         Дану справу повернути до Луцького міськрайонного суду належного оформлення, а саме - для ухвалення додаткового рішення з питань, зазначених в ухвалі, та для приєднання до матеріалів справи носія інформації з технічними записами всіх судових засідань.

         Встановити строк для цього до 30 квітня 2009 року.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

         Суддя: