Справа № 22-1099/2008 p.                                                                                                       

Головуючий у 1-й інстанції - Тітов М.Ю.

Доповідач- ЗаришнякГ.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2008 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого   -   Заришняк Г.М.

Суддів       -   Осипенка М.І., Шиманського В.Й.

При секретарі -   Ліліцькому Р.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Янсона Євгена Валерійовича в інтересах Закритого акціонерного товариства «ПриватБанк» на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2007 року в цивільній справі за заявою ЗАТ «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

ЗАТ «ПриватБанк» звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2006 року в прийнятті заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ЗАТ «ПриватБанк» просить ухвалу суду скасувати, а питання передати на новий розгляд до того ж суду, посилаючись на неповне з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального закону.

В  суді  апеляційної  інстанції     представник  ЗАТ  «ПриватБанк»        підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній доводів і підстав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви ЗАТ «ПриватБанк» про видачу наказу, суд виходив з того, що із наданих документів вбачається спір про право.

заявник просить стягнути заборгованість за кредитним договором, який на момент подачі заяви не розірваний і питання про розірвання договору заявником не ставиться, в матеріалах відсутні відомості, що боржник дійсно не провернув сумі заборгованості в добровільному порядку, тобто наявний спір про право.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Як видно із заяви ЗАТ «ПриватБанк» просить видати наказ про стягнення з ОСОБА_1. заборгованості за кредитним договором, зокрема: заборгованості за кредит в сумі 2808 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 1342 грн. 18 коп. та 5673 грн. 40 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором.

Дані вимоги банку ґрунтуються на правочині, вчиненому сторонами в письмовій формі.

Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору №-ДР3577 від 20.08.2003 р. погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати до 15 числа кожного місяця. Боржник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі не меншій 270 грн.99 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка

складається   із заборгованості за кредитом, за   відсотками,   комісією,   а   також   інші витрати згідно умов.

Договором також передбачені умови про стягнення пені в разі за несвоєчасного виконання зобов»язань.

Як свідчать додані до заяви документи, заборгованість за договором та неустойка належним чином обчислені.

В справі відсутні будь-які дані, котрі свідчили б про наявність спору про право, окрім того в разі незгоди із судовим наказом боржник не позбавлений можливості подати заяву про скасування судового накази.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд не мав підстав відмовляти стягувану у видачі наказу.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню, а питання щодо прийняття заяви про видачу судового наказу необхідно передати на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст.ст.100, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Янсона Євгена Валерійовича в інтересах Закритого акціонерного товариства «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2007 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.