Справа №1-49/10 20.05.2010 20.05.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-288 2010 року Категорія: сг. 121 ч.2 КК України

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду Фаріонова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого Царюка В.В.

суддів Пустовара М.Л., Фаріонової О.М.

прокурора Максимишина О.Л.

засудженого О.Л. ОСОБА_2

"20" травня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженець та мешканець с. Лимани Жовтневого району Миколаївської ласті, раніше не судимий згідно ст. 89 КК України,

засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди в сумі 2414 грн.

За вироком суду, 28 вересня 2009 року близько 10 години в домоволодінні по вул. Степна, 98 в с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка внаслідок підозри ОСОБА_2 у викраденні потерпілим належних йому грошей.

В зв'язку із чим, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 залишити його домоволодіння. Після чого ОСОБА_2 пішов слідом за потерпілим та біля огороду знову став вимагати у ОСОБА_4 повернути викрадені гроші.

При цьому, ОСОБА_2 заподіяв потерпілому два удари кулаком правої руки в ліву область голови потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з припухлостями м'яких тканин лівої половини голови, крововилив на віках лівого ока, крововилив в м'які покрови голови, субдуральну гематому зліва, крововиливи у шлунки мозку, вторинні крововиливи у ствол головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого ОСОБА_4, труп якого був виявлений 30 вересня 2009 року на огороді зі домоволодінням по вул. Степна, 98 в с. Лимани за місцем проживання ОСОБА_2

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити ті кваліфікувати його дії як хуліганські.

Оспорюючи вину у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілого не заперечує, що 28.09.2009 року заподіяв ОСОБА_4 удар рукою, але ж праву область обличчя.

На думку апелянта, суд безпідставно не прийняв до уваги наступні суттєві обставини: невідповідність дати смерті та сварки між ним потерпілим; суперечки між показаннями свідка ОСОБА_5 про наявність: синця у ОСОБА_4 на правій стороні обличчя та висновком судово-медичної експертизи про виявлення у потерпілого тілесних ушкоджень області лівої сторони обличчя; показання свідка ОСОБА_6 про хворобливий стан здоров’я потерпілого та свідка ОСОБА_5 про скарги останнього на головні болі; на відсутність у справі даних про те, з ким сам знаходився потерпілий напередодні смерті.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, коле суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину при установлених судом обставинах є обґрунтованими та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

В ході досудового та судового слідства засуджений ОСОБА_2 пояснив, що 28.09.2009 року в сварні з ОСОБА_4 саме він заподіяв останньому правою рукою два удари в обдасть лівої щоки та лівого вуха (а.с. 82-83,117 зв.)

Ці пояснення ОСОБА_2 підтвердив і при проведенні відтворення обстановки та обставин події, надавши аналогічні пояснення про заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень кулаком в область лівої сторони голови (а.с. 36-44).

З показань свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні вбачається, що 28.09.2009 року її співмешканець ОСОБА_4 розповів, що вранці у сварці І ОСОБА_2 заподіяв йому декілька ударів в голову та скаржився на головний біль. При цьому, у ОСОБА_4 був синець на обличчі (а.с. 20-22,125-126).

А з показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що у денний час 28.09.2009 року вона на обличчі ОСОБА_4 бачила припухлості під очами (а.с 122-125).

Таким чином, показання ОСОБА_2 в ході досудового та судового слідства, а також показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 свідчать про те, що саме ОСОБА_2 28.09.2009 року заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_8.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, потерпілому ОСОБА_4 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя, від яких настала смерть потерпілого, у вигляді закритої черепно-мозкової травми з припухлостями м'яких тканин лівої половини голови, крововилив на віках лівого ока, крововилив в м'які покрови голови, субдуральну гематому зліва, крововиливи у шлунки мозку, вторинні крововиливи у ствол головного мозку (а.с.61-63).

Твердження апелянта про те, що не від його дій 30.09.2008 року настала смерть потерпілого, оскільки він його вдарив 28.09.2009 року, спростовуються вищезазначеними висновками судово-медичної експертизи, відповідно яким з урахуванням характеру тілесних ушкоджень вони виникли у потерпілого в строк та при обставинах, зазначених ОСОБА_2, а після їх спричинення потерпілий міг вести активний спосіб життя від декількох годин до декількох діб.

Крім того, доводи апелянта про можливе спричинення тілесних ушкоджень іншою особою після сварки 28.09.2009 року, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5, якій потерпілий ОСОБА_4 повідомив про заподіяння тілесних ушкоджень саме ОСОБА_2, а також показаннями свідка ОСОБА_9, відповідно яким 29.09.2009 року він бачив ОСОБА_4 і той ні на кого не скаржився (а.с.28, 120-122).

Наведені в апеляції доводи ОСОБА_2 про заподіяння ним тілесних ушкоджень в праву частину обличчя потерпілого, спростовуються його поясненнями в ході досудового та судового слідства про спричинення тілесних ушкоджень в ліву частину голови, а також даними, встановленими при огляді трупу потерпілого, які свідчать про те, що тілесні ушкодження виявлені саме в лівій області обличчя ОСОБА_4

За наведених підстав, є безпідставними посилання ОСОБА_2 на показання свідка ОСОБА_5 про наявність у ОСОБА_4 синця на правій стороні обличчя, оскільки показання свідка в цій частині не підтверджуються об'єктивними даними, встановленими при огляді трупу.

Тому, дослідивши докази по справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доказанність вини ОСОБА_2 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, та правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України.

За наведених обставин, немає підстав для перекваліфікації дій засудженого, про що він просить в апеляції.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно вимогам ст. ст. 65, 66 КК України у мінімальних межах санкції ст. 121 ч.2 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, даних про особу винного, який характеризується негативно та має неповнолітню, а також пом'якшуючої покарання обставини - активного сприяння розкріплю злочину.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що постановлений вирок є законним та обгрунтованим, і немає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів - ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2010 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: