Головуючий у 1 інстанції - Вірченко О.М.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року справа №2а-1190/10/0554 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Дяченко С.П., Шишова В.В.
при секретарі Запорожцевій Г.В.
за участі позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 1 липня 2010 року у справі № 2а-1190/10 за позовом Шахтарського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 «про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 19650 грн.», -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 19650 грн.
ОСОБА_2 також було подано позов про визнання наказу директора Шахтарського міського центру зайнятості № НТ 100119 від 19.01.2010 р. в частині п.35.01 про повернення одноразової виплати для організації підприємницької діяльності за період з 23.10.2008 р. по 15.07.2009 р. неправомірним та його скасування, який (позов) було розглянуто судом першої інстанції в цій справі.
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 1 липня 2010 року у справі № 2а-1190/10 позовні вимоги Шахтарського міського центру зайнятості були задоволенні, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь Шахтарського міського центру зайнятості отриману допомогу по безробіттю в сумі 19 650 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят грн.). в задоволенні позову ОСОБА_2 до Шахтарського міського центру зайнятості про визнання неправомірним та скасування наказу про повернення виплати – відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, встановив, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якого застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, а у позові Шахтарського міського центру зайнятості про стягнення допомоги по безробіттю відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не встановив, які саме зловживання він допустив. В той же час, про те, що ОСОБА_2 буде мати право на пенсію, він дізнався у листопаді 2008 року, тобто вже після отримання допомоги по безробіттю. Наказом Шахтарського міського центру зайнятості від 29.10.2008 року № НТ081029 ОСОБА_2 було знято з обліку як безробітного, статус безробітного він втратив, і на нього вже не поширювалися вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тобто, отримавши дохід у вигляді пенсії, не мав обов’язку повернути матеріальне забезпечення.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Шахтарський міський центр зайнятості зазначив, що 31.10.2008 року Шахтарським міським центром зайнятості ОСОБА_2 було перераховано одноразово у розрахунку за рік допомогу по безробіттю у сумі 19842,51 грн. У грудні 2009 року, відповідно до пункту 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, Шахтарським міським центром зайнятості у результаті проведеного інформаційного обміну даними з Пенсійним фондом України було виявлено, що ОСОБА_2 з 23.10.2008 року отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Шахтарську. Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" не можуть бути визнаними безробітними, а відповідно і отримувати допомогу по безробіттю, громадяни, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію - за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку. Згідно із абзацом 7 пп.1 п.20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з моменту призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення встановленого законом пенсійного віку. Просив відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_2 та залишити рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області без змін.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник Шахтарського міського центру зайнятості.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.
21 липня 2008 року ОСОБА_2 на підставі його заяви наказом Шахтарського міського центру зайнятості від 21 липня 2008 року № НТ08072І був наданий статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 21.07.2008 року по 15.07.2009 року.
21 жовтня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до центру зайнятості із заявою про виплату йому призначеної допомоги по безробіттю у розрахунку на рік одноразово для організації підприємницької діяльності.
23 жовтня 2008 року наказом Шахтарського міського центру зайнятості № 249 було прийнято рішення нарахувати та провести виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності безробітному ОСОБА_2 у розрахунку на рік одноразово.
29 жовтня 2008 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про державну реєстрацію як фізичної особи - підприємця, цього ж дня наказом від 29 жовтня 2008 року був знятий з обліку в центрі зайнятості як безробітний.
31 жовтня 2008 року ОСОБА_2 отримав одноразово в розрахунку за рік допомогу по безробіттю в розмірі 19 845 грн. 51 коп.
17 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в м. Шахтарську з заявою про призначення пільгової пенсії. З 23 жовтня 2008 року, тобто з дня виникнення права на пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2С, було призначено пенсію за віком.
Свідок ОСОБА_4, яка працює начальником відділу кадрів «Шахтоуправління ім. 17 Партз’їзду», пояснила суду першої інстанції, що ОСОБА_2 звернувся до підприємства для отримання довідки для призначення пенсії 28 серпня 2008 року. В подальшому, приблизно восени, ОСОБА_2 звернувся до підприємства ще раз для отримання іншої довідки, в якій необхідно було змінити формулювання.
Начальник відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську ОСОБА_5, допитана місцевим судом в якості спеціаліста, пояснила суду, що ОСОБА_2 17 листопада 2008 року надав заяву про призначення пенсії. В зв'язку із тим, що він мав право на пільгову пенсію, 18 грудня 2008 року йому була призначена пенсія з 23 жовтня 2008 року.
В грудні 2009 року в результаті проведеного інформаційного обміну даними з Пенсійним фондом України було виявлено, що громадянин ОСОБА_2 з 23 жовтня 2008 року отримує пенсію за віком в УПФУ м. Шахтарська В цей час він ще перебував на обліку як безробітний та не мав права отримувати пенсію за віком, повинен був повідомити спеціаліста центру зайнятості про те, що має намір скористатися своїм правом на отримання пенсії за віком, чим порушив вимоги п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якого застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» не можуть бути визнані безробітними громадяни, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.
Згідно з п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» суму виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.
До матеріального забезпечення відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» належить допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо відсутності обов’язку повернути матеріальне забезпечення не є слушними, оскільки одноразова допомога по безробіттю є тією ж допомогою по безробіттю, тільки виплаченою одноразово за відповідну кількість днів в межах двох років. Тобто, фактично Шахтарський міський центр зайнятості виплатив ОСОБА_2 допомогу по безробіттю наперед - за період часу по 15.07.2009 року (а.с.13-14).
В той же час, діюче законодавство забороняє виплату допомоги по безробіттю особам, які мають право на отримання пенсії і скористались цим правом.
З огляду на це абзацом 7 пп.1 п.20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку саме з моменту призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення встановленого законом пенсійного віку.
Тому ОСОБА_2 повинен повернути отримане матеріальне забезпечення за період з 23 жовтня 2008 року, тобто з моменту отримання пенсії, по 15 липня 2009 року.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
В повному обсязі ухвала виготовлена 19.10.2010 року.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 1 липня 2010 року у справі № 2а-1190/10 за позовом Шахтарського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 «про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 19650 грн.» – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.П.Дяченко
ОСОБА_6