ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"15" лютого 2007 р. | Справа № 17/485/06 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін в засіданні суду 30.01.2007р.:
від позивача Одноор В.М., Надєїна Т.А.,
від відповідача Павловський І.І.,
за участю представників сторін в засіданні суду 15.02.2007р.:
від позивача Надєїна Т.А.,
від відповідача не з’явилися
розглянула апеляційну скаргу
ВАТ „Автомобіліст”
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 09.11.2006р.
у справі № 17/485/06
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області
до ВАТ „Автомобіліст”
про виконання рішення держінспекції.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.12.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ВАТ „Автомобіліст”.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2007р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 30.01.2007р.
Вказані ухвали надіслана сторонам 09.01.2007р., тобто останні повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог ст.150 КАС України в засіданні суду 30.01.2007р. оголошено перерву до 15.02.2007р.
12.02.2007р. надійшла заява ВАТ „Автомобіліст” про розгляд справи за відсутності представника товариства, яка в засіданні суду 15.02.2007р. на підставі ч.4 ст.196 КАС України задоволена судовою колегією.
Згідно із приписами ст.160 КАС України в засіданні суду 15.02.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області звернулась до господарського суду Миколаївської області із адміністративним позовом про стягнення з ВАТ „Автомобіліст” в доход державного бюджету Новоодеського району необґрунтовано отриманої виручки в сумі 2233 грн. та штраф у сумі 4466 грн. (в засіданні апеляційного господарського суду 30.01.2007р. представник держінспекції пояснив, що у разі задоволення позову стягнення необхідно здійснити до місцевого бюджету Новоодеського району Миколаївської області).
Постановою господарського суду Миколаївської області від 09.11.2006р. (суддя Коваль С.М.) адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто зазначені вище суми адміністративно-господарських санкцій.
Судове рішення вмотивоване тим, що неоскарження суб’єктом господарювання в установленому порядку рішення про застосування економічних санкцій має наслідком стягнення вказаних в цьому рішенні сум без розгляду по суті питань щодо правомірності встановлення порушень під час перевірки.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ВАТ „Автомобіліст” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із доповненою апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду від 09.11.2006р. скасувати і закрити провадження в зв’язку з пропуском позивачем 30 денного строку звернення до суду. Крім того, на думку відповідача, встановлене держінспекцією завищення тарифів в дійсності місця не мало, оскільки до граничних цін під час перевезення додавались лише ПДВ та страховий збір. Також товариство звертає увагу колегії суддів на ту обставину, що безпосередньо ним не здійснювався продаж квитків. Окрім цього, помилковим є висновок господарського суду першої інстанції щодо обов’язковості для виконання рішення про застосування економічних санкцій.
В запереченнях на апеляційну скаргу Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, додаючи, що:
- із заперечень до акту перевірки вбачаються пояснення ВАТ „Автомобіліст”, згідно яких встановлена невідповідність застосованих цін тарифам виникла внаслідок математичного округлення, проведеного із порушенням чинного законодавства;
- виручку від продажу квитків необґрунтовано отримав саме відповідач, який на протязі року жодного разу не звернув увагу фактичного продавця на завищення ним граничного рівня тарифів;
- 30 денний термін позовної давності, передбачений Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, визначений виключно для службового користування, у той час як в даному випадку підлягає застосуванню встановлений ст.99 КАС України річний строк, не пропущений держінспекцією.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:
Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області проведена перевірка ВАТ „Автомобіліст” з питання дотримання державної дисципліни цін за період з травня 2005р. по 7 червня 2006р., за результатами якої складено акт від 08.06.2006р. № 396.
Вказаним актом встановлено, що в порушення вимог розпорядження Миколаївської облдержадміністрації „Про встановлення тарифів...” від 05.03.2005р. № 55-р, зареєстрованого в обласному управління юстиції 23.03.2005р. за № 14/1439, безпідставно стягувалась завищена плата за проїзд пасажирів в міжміському внутрішньообласному сполученні за тарифом 0,096-0,104 грн./км., замість гранично встановленого 0,08 грн./км. Такі дії призвели до завищення суми стягнення в перевіряємому періоді на 2285,62 грн. (згідно розрахунку до акту перевірки). Враховуючи відсоток сплати, який згідно довідки ВАТ „Автомобіліст” від 08.06.2006р. № 150 становить 97,7%, безпідставно отримана сума дорівнює 2233,05 грн.
В зауваженнях до акту перевірки голова правління та головний бухгалтер пояснили, що грошові кошті встановленого держінспекцією завищення підприємство ніколи не отримувало, оскільки реалізацію квитків здійснювало інше товариство, а саме ВАТ „МОПАС”, вина та наявність заборгованості якого перевіряючими не врахована. Тарифи за проїзд складені за правилами округлення, у зв’язку з чим вони не тільки завищені, але й занижені в окремих випадках, а потім затверджені в облдержадміністрації.
На підстав акту перевірки Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області, керуючись ст.14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, прийняла рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 22.06.2006р. № 60, відповідно до якого вирішено вилучити у ВАТ „Автомобіліст” в доход Державного бюджету Новоодеського району 2233 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 4466 грн. штрафу.
Вказані в рішенні від 22.06.2006р. № 60 суми адміністративно-господарських санкцій в добровільному порядку до бюджету не перераховані, що стало підставою для звернення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області до господарського суду із позовом про їх стягнення, який задоволено повністю з мотивів, викладених в описовій частині цієї постанови.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об’єктивність дослідження наявних документів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни оскарженого судового рішення, виходячи з наступного:
За правилами ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Наданими до матеріалів справи документами позивачем підтверджено отримання ВАТ „Автомобіліст” на протязі перевіряємого періоду без законних підстав коштів, які складаються із завищеної вартості квитків на проїзд автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в міжміському внутрішньообласному сполученні в межах Миколаївської області. До наведеного висновку апеляційний господарський суд дійшов, порівнявши граничний тариф, затверджений розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації „Про встановлення тарифів...” від 05.03.2005р. № 55-р , який з урахуванням ПДВ та страхового платежу з обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті становить у даному випадку 0,0976 грн./км., кількість кілометрів між станціями та фактичні суми отриманої виручки товариством.
Враховуючи викладене, адміністративний позов держінспекції слід задовольнити та стягнути з відповідача необґрунтовано отриману виручку та адміністративно-господарський штраф за порушення державної дисципліни цін.
Не приймаються до уваги доводи скаржника щодо пропуску позивачем 30 денного строку звернення до суду, передбаченого Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, оскільки в наведеному твердженні не враховано положення п.13 розділу VІІ КАС України, згідно якого Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу, та ст.99 КАС України, за змістом якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (моментом, коли позивач по даній справі дізнався про порушення його прав та інтересів є 10 денний строк від дня прийняття рішення від 22.06.2006р. № 60).
Щодо посилань ВАТ „Автомобіліст” на те, що безпосередній продаж квитків здійснювала інша особа, у зв’язку з чим товариство не підлягає притягненню до відповідальності, колегія суддів їх відхиляє з огляду на недоведення відповідачем факту завищення тарифів внаслідок винних дій ВАТ „МОПАС”, яке здійснювало продаж квитків на умовах договору комісії, за наявності беззаперечних доказів в підтвердження тієї обставини, що увесь обсяг виручки від проданих квитків (без урахування кредиторської заборгованості ВАТ „МОПАС” перед ВАТ „Автомобіліст”, яка врахована держінспекцією під час визначення сум адміністративно-господарських санкцій), у тому числі необґрунтовано отримані суми, передані перевізнику, тобто відповідачу по справі.
Згідно із приписами п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права
В основу судового рішення місцевого господарського суду покладено висновок про те, що неоскарження суб’єктом господарювання в установленому порядку рішення про застосування економічних санкцій спричиняє задоволення позову про стягнення зазначених в цьому рішенні сум без розгляду по суті встановлених суб’єктом владних повноважень порушень.
Між тим, така позиція суперечить приписам ст.14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, яким прямо встановлено, що зазначені в рішенні про застосування економічних санкцій суми списуються в судовому порядку. При цьому, законодавцем не звільнено органи, які здійснюють контроль за додержанням дисципліни цін, від обов’язку доказування правильності прийнятого ними акту індивідуальної дії, якщо останній не був оскаржений в установленому порядку.
Відтак, господарський суд першої інстанції правильно по суті постановив судове рішення, проте помилково застосував норми матеріального права, у зв’язку з чим оскаржуване судове рішення слід змінити, задовольнивши позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.150,160,162,195,196,198,201,205,207 КАС України, колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 09.11.2006р. зі справи № 17/485/06 змінити.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ВАТ „Автомобіліст” в доход місцевого бюджету Новоодеського району Миколаївської області 2233 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 4466 грн. штрафу.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |